Рішення

від 31.10.2019 по справі 334/5863/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 31.10.2019

Справа № 334/5863/17

Провадження № 2/334/410/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПС-Інвест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ТОВ СПС-Інвест звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 , в яку позивачем надаються житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначив, що 30.03.2012 року між ТОВ СПС-Інвест як виконавцем та ОСОБА_1 як споживачем було укладено Договір №17/066 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

30.11.2015 року (за місяць до 31 грудня 2015 року як передбачено умовами Договору №17/066 від 30.03.2012 року) позивач направив ОСОБА_1 повідомлення про розірвання Договору .

01.12.2015 року позивач на адресу відповідачки направив пропозицію щодо укладення нового договору, яка станом на час звернення з вказаним позовом до суду, залишена бер реагування.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за відповідачкою стала виникати заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Позивачем протягом всього періоду заборгованості на адресу відповідачки неодноразово надсилалися вимоги про необхідність її погашення, але ОСОБА_1 лише частково сплатила борг, а тому загальний розмір несплаченої заборгованості становить 5522,43 грн., яку позивач просить стягнути разом з судовим збором.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VІІІ від 03.10.2017 року , яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

У встановлені законодавством строки відповідачка подала відзив на позов і письмові пояснення, в яких просить відмовити ТОВ СПС-Інвест в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не зазначено, на підставі якого договору про надання послуг він здійснив розрахунок заявленої ним заборгованості та з чого вона складається і за який період.

Договором про надання послуг з управління житловим комплексом Ренесанс від 28.02.2010 року, укладеного між Позивачем та ОСББ Ренесанс , передбачено, що Позивач зобов`язаний: 8. 11.) укладати договори про падання послуг мешканцям об акта а в установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасний наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх неподання або надання не в повному обсязі; 8.12.) під час укладання договорів про надання послуг встановлювати розцінки та тарифи в економічно обґрунтованому розмірі.

В матеріалах справи є Договір № 17/066 від 30.03.2012 року укладений між ТОВ СПС-Інвест та ОСОБА_1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, із пункту 2 якого вбачається, що Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого тарифу, його структури, періодичності та строків падання послуг, копія якого додається до цього договору.

Протоколом зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс № 3 від 18.02.2010 року (по другому питанню порядку денного) було затверджено Кошторис видатків ОСББ Ренесанс на 2010 рік та встановлено, що він буде діяти до затвердження нового кошторису. Вказаним Кошторисом визначено щомісячний платіж (грн/міс) з 1 м.кв. площі квартири, який становить 5,34 грн./м.кв. На теперішній час тариф у розмірі 5,34 грн./м.кв. є чинним і затвердженим у передбачений законом спосіб

Згідно договору купівлі-продажу від 30.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1674, загальна площа квартири відповідачки становить 84,30 кв.м., таким чином, вартість послуг на утримання будинку та прибудинкової території складає суму 450,16 грн., яка вираховується наступним чином: 84,30 кв.м х 5,34 грн/м2 = 450,16 грн.

Відповідно до п.3 Договору № 02/015 від 01.09.2009 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Сторони договору домовились, що розмір щомісячної компенсації за надані послуги на дату укладення цього договору становить 450,16 гри.

До теперішнього часу розмір щомісячної компенсації 450,16 грн., визначений виходячи із затвердженого тарифу 5,34 грн./м2 - не змінювався, новий тариф 7,96 грн./м2 (6,63 грн./м2 без ПДВ), зазначений Позивачем в його щомісячних (регулярних) вимогах - не затверджувався, а відтак відсутні підстави для укладання запропонованого Позивачем нового Договору № 17/066/1 від 01.01.2016 року із посиланням у ньому на новий незатверджений тариф, до того ж, наявний в матеріалах справи новий договір № 17/066/1 від 01.01.2016 року за своєю формою та змістом (умовами) не відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , проте умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Тобто, укладення договору № 17/066/1 від 01.01.2016 року в наведеній Позивачем редакції не є обов`язком для ОСОБА_1 , оскільки вказаний договір не відповідає типовому, що підтверджується правовою позицією Верховного суду України, викладеній у Постанові від 10 жовтня 2012 року по справі № 6-110 цс 12.

Відповідно до умов Договору про надання послуг з управління житловим комплексом Ренесанс , укладеного 28.02.2010 року між Позивачем (Управитель за договором) та ОСББ Ренесанс (Замовник за договором), при необхідності зміни вартості послуг Управитель мас право вносити Замовникові свої пропозиції (п. 9.6. Договору), в свою чергу Замовник погоджує їх протягом одного місяця з моменту подання (п. 6.3. Договору). Наведене погодження відбувається у передбачений законом спосіб, зокрема шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами співвласників будинку, в якому мешкає Відповідач, що підтверджується положеннями статті 10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , згідно якої до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

З Протоколу зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс № 3 від 18.02.2010 року, тариф 5.34 грн./м.кв. є чинним і таким, що діє до затвердження нового кошторису.

Відповідачка не погоджується з заявленою Позивачем заборгованістю 5222,43 грн., оскільки на теперішній час новий кошторис не затверджувався, розмір тарифу не змінювався.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу (ЦК) України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що и договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У позовній заяві Позивач стверджує, що Договір № 17/066 від 30.03.2012 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є розірваним, проте вказане твердження спростовується тим, що згідно пункту 20 вказаного договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Згідно пункту 29 Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 року, поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.

ОСОБА_1 у запереченнях вказує, що належним доказом направлення у письмовій формі заяви (повідомлення) про розірвання договору іншій стороні з дотриманням п. 20 договору е бланк опису вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Надані Позивачем Реєстри на відправлення рекомендованих листів жодним чином не пов`язані із повідомленням Позивача про розірвання договору № 17/066 від 30.03.2012року починаючи з 01 січня 2016 року і відносяться до регулярних вимог ТОВ СПС-Інвест про оплату послуг за договором, які щомісячно направляються Позивачем Відповідачу.

Повідомлення ТОВ СПС-Інвест від 30.11.2015 року про розірвання вказаного вище Договору Відповідачка не отримувала, і лише після особистого одержання Відповідачкою матеріалів по справі № 334/5863/17 остання дізналася про існування такого повідомлення та ознайомилась із змістом вказаного документу, а також із Пропозицією ТОВ СПС-Інвест від 30.11.2015 року про укладання нового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Отже, про розірвання договору з 01.01.2016 року позивач заявив ОСОБА_1 лише при поданні ним позовної заяви, тобто після спливу майже двох років від вказаної ним дати розірвання, тобто станом на теперішній час договір 17/066 від 30.03.20120 року є чинним в силу того, що його розірвання не відбулось в порядку, передбаченому пунктом 20 вказаного договору.

Повідомлення Позивача про розірвання договору є його власністю і не може тлумачитись як належне виконання ним порядку припинення строку дії вказаного договору.

Крім того, в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2017 року між ТОВ СПС-Інвест та ОСОБА_1 позивач вказує, що заборгованість на його користь складає 5222,43 грн., з якою остання не згодна, у зв`язку з тим, що відповідно до п. 2.1. Статуту ТОВ СПС-Інвест , основною метою діяльності Товариства є здійснення виробничої, комерційної діяльності, виконання робіт, надання послуг, які спрямовуються на одержання максимального прибутку від господарської діяльності, реалізації на основі отриманого прибутку інтересів Учасників, а також економічних і соціальних інтересів його працівників.

ОСОБА_1 зазначила, що прагнучи досягти прибутку, позивач нехтує законом і діє протиправно, зловживає своїм монопольним становищем, порушує умови укладених договорів і зневажає її законні права та інтереси, що виражається в регулярних (щомісячних) вимог позивача про оплату послуг за утримання будинку та компенсацію вартості фактично спожитої електроенергії, води та стоків, оскільки нарахування вартості здійснюється останнім на підставі незатвердженого (нечинного) тарифу 6,63 грн. без ПДВ/м.кв. (тобто 7,96 грн. з ПДВ/м.кв.).

Крім того, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РЕНЕСАНС (ЄДРПОУ 36878736) є неприбутковою організацією і немає статусу платника ПДВ та/або статусу платника Єдиного податку і тому, згідно Протоколу ОСББ РЕНЕСАНС № 3 від 18.02.2010 року, ПДВ не виключено у затверджений тариф 5,34 грн./м.кв., а відтак підстави для стягнення ПДВ - відсутні, а нарахування окремою строчкою вартості послуг за зовнішнє освітлення та поливання дворів, клумб і газонів є протиправним, оскільки вартість вказаних послуг вже включена до тарифу 5,34 грн. без ПІДВ/м.кв. (див. п.7 та п.8 Кошторису, затвердженого Протоколом № 3 від 18.02.2010 року, наявним в матеріалах справи).

Також, у позивача відсутні законні підстави для нарахування Відповідачеві у складі тарифу 5,34 грн./м.кв. компенсації за оренду земельної ділянки у розмірі 0,24 грн./м.кв. (див. п.10 Кошторису, затвердженого Протоколом № 3 від 18.02.2010р.) оскільки згідно Рішення Антимонопольного комітету України від 30.11.2016 року № 17- рш по справі № 02/09-16, дії ТОВ СПС-Інвест по безпідставному включенні компенсації орендної плати за землю до складу тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визнані незаконними, зобов`язано ТОВ СПС-Інвест припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом виключення компенсації за землю із тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте виключення із тарифу 5,34 гри/м2 компенсації за оренду землі та здійснення перерахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги у зв`язку із таким виключенням -ТОВ СПС-Інвест досі не проведено.

Відповідно до п. 25 Договору 17/066 від 30.03.2012 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, щомісячно Споживач компенсує Виконавцю витрати по сплаті електроенергії, води та стоків за показанням відповідних лічильників. Вказані платежі необхідно щомісячно вносити на поточний рахунок Виконавця, не пізніше 10 числи кожного місяця за попередній за додатково виставленим Виконавцем рахунком. Проте, взаємовідносини в частині забезпечення Відповідача електроенергією додатково врегульовані розділом 8 та іншими умовами, укладеного між Позивачем та енергопостачальником Договору про постачання електричної енергії № 13500 від 01.04.2016 року, копію якого як один з доказів обґрунтованості своїх позовних вимог долучив до позову позивач.

Так згідно пунктів 7.1. та 7.9. вказаного Договору, облік електроенергії, спожитої Відповідачем (як Субспоживачем), приєднаним до електричних мереж Позивача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. На підставі показів засобів обліку електричної енергії оформлюється та надаються відповідні акти.

Пунктом 6.13 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою Нацкомісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, передбачено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції)

Окрім того, частиною 2 п. 6.11 ПКЕЕ встановлено, що покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору.

Таким чином, відповідно до умов Договору № 17/066 від 360.03.2012 року Договору № 13500 від 01.04.2016 року, Правил користування електричною енергією, з метою отримання компенсації за спожиту електроенергію, Позивач, окрім виставленого рахунку, оформлює і передає Відповідачеві акт про використану електричну енергію у строк не пізніше 10 числа кожного місяця, за попередній.

В свою чергу, відповідач, підписуючи вказаний акт підтверджує зняті Позивачем покази електролічильника та факт споживання Відповідачем певного обсягу електричної енергії (п. 6.11. ПКЕЕ). проте, до позовної заяви не надано жодних документів, які б підтверджували зняті Позивачем покази електролічильника квартири Відповідачки та фактичний обсяг спожитої нею електроенергії.

Крім того, відповідно до пунктів 3.2.5. Договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 8257 від 08.02.2007 року, укладеного між КП Водоканалом та ТОВ СПС-Інвест (Абонент), відповідальність за організацію обліку витрат питної води субабонентами покладається на Абонента.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ОСОБА_1 у запереченнях зазначає, що за результатом отримання нею комунальних послуг із споживання питної води та відведення стоків, між ТОВ СПС-Інвест та нею мають підписуватися відповідні акти, які будуть доказом споживання послуг та прийняття їх Відповідачем без претензій та зауважень, якщо в акті не будуть вказані такі зауваження. Наведена позиція цілком відповідає пункту 5.1. Договору № 8257 від 08.02.2007 року, в якому зазначено, що основним документом на оплату за питну воду та послуги стічних вод є акт, проте, до позовної заяви не надано жодних документів, які б підтверджували споживання Відповідачкою певного обсягу питної води та відведення стоків.

Разом із тим, відсутність підписаного двостороннього акту про надання послуг не є перешкодою для захисту суб`єктивного матеріального права Позивача, як то шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати наданих послуг, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт надання певного обсягу послуг в строк та на умовах, установлених договором та згідно затверджених цін і тарифів.

Також у запереченнях ОСОБА_1 зазначила, що за період із 01.01.2015 року по 30.04.2017 року нею у повному обсязі сплачені надані Позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в т.ч. компенсація вартості фактично спожитої електроенергії, води та стоків, згідно обсягів їх надання, у розмірі суми 24802,02 грн., про що правильно зазначено в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2017 між ТОВ СПС-Інвест і ОСОБА_2 , з яких: 12604,48 грн. за послуги з утримання будинків та прибудинкової території протягом 28 календарних місяців по 450,16 грн. щомісячно, впродовж періоду з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року; решта 12197,54 грн. це компенсація вартості фактично спожитої електроенергії, води та стоків, впродовж періоду із 01.01.2015 року по 30.04.2017 року. Таким чином, у неї відсутня заборгованість перед Позивачем і вона не заперечує проти факту надання ним певних послуг, проте звертає увагу суду, що Позивач постійно завищує розмір таких послуг, регулярно і безпідставно виставляє Відповідачу до сплати суми, які е надуманими та не мають під собою жодного правового підґрунтя.

До того ж, заявлена у позові сума заборгованості 5222,43 грн. на 699,09 грн. не збігається із сумою 4523,34 грн., що розраховується за Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2017 року як різниця між виставленою Позивачем до оплати сумою та сумою, фактично сплаченою відповідачкою, тобто позивачем виставлено 29325,36 грн., а відповідачкою сплачено 24802,02 грн., тому різниця складає 4523,34 грн., але заявлена ціна позову 5222,43 грн. - сальдо за актом звірки 4523,34 грн., різниця 699,09 грн. Тобто сума 5222,43 грн. (в т.ч. 4523,34 грн.) є безпідставно нарахованою Позивачем сумою після використання ним незатвердженого тарифу 7,96 грн. з ПДВ та подвійно виставлених до оплати послуг, що становить не менш ніж 186,52 грн. щомісячно, за 28 календарних місяців, в період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року: 5222,43 грн. / 28 = 186,52 грн.

Вказана справа перебувала в провадженні судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєва М.В. та на підставі розпорядження керівника апарата Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 278 від 14.09.2017 року, вказана справа 29.10.2018 року Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Т.Ф. Турбіній.

Представники позивача адвокат Лихосенко Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх повністю доведеними, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на надані суду відзив та письмові пояснення ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 , 16 ЦК України , ст. 4 , 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.322 ЦК України , власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.382 ЦК України , квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.385 ЦК України , власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ст.1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ст. 12 , 13 цього ж Закону за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем.

Згідно з ч.1 ст.22 вказаного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори.

Ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з ст.16 Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ст.19 Закони відносини між учасниками договірних відносин у сфері

житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з ст.20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3).

Згідно з ст.32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Крім того, згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 3 , 6 , 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Згідно з ст. 526 , 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 , 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України ).

Суд встановив, що 18.05.2007 року між ТОВ СПС-Інвест та Запорізькою міською радою на підставі рішення десятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 28.03.2007 року №55/12 укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Запорізька міська рада надає, а ТОВ СПС-Інвест приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування оздоровчо-житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач є забудовником житлового комплексу Ренесанс за вказаною адресою.

18.08.2009 року співвласниками будинку АДРЕСА_2 прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ренесанс , протокол №1 установчих зборів ОСББ Ренесанс .

18.02.2010 року загальними зборами ОСББ Ренесанс прийнято рішення про залишення частини житлового комплексу на балансі попереднього балансоутримувача ТОВ СПС - Інвест та укладання з ним договору про управління ЖК Ренесанс . Цими ж загальними зборами було затверджено Кошторис ОСББ Ренесанс на 2010 рік , який діє до затвердження нового кошторису і згідно з яким щомісячний платіж з утримання будинку та прибудинкової території для власників житла розраховується з тарифу 5,34 грн. за 1 м.кв. площі квартири.

28.02.2010 року між позивачем як Управителем та ОСББ Ренесанс як Замовником укладено Договір про надання послуг з управління ЖК Ренесанс , згідно якого Замовником передано, а Управителем прийнято в управління об`єкти нерухомості ЖК Ренесанс за адресою: АДРЕСА_2 згідно з актом про передачу , а саме, котеджі літ.Я-3, загальною площею 1362,6 кв.м (триповерховий з мансардою) , Я1-3, загальною площею 1362,6 кв.м (триповерховий з мансардою) Я2-3, загальною площею 1362,6 кв.м (триповерховий з мансардою), Я3-3, загальною площею 1362,6 кв.м (триповерховий з мансардою).

За умовами п.1 цього Управитель зобов`язується надавати Замовникові послуги з управління ЖК Ренесанс для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом.

Відповідачка ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1674, є власницею квартири АДРЕСА_1 .

30.03.20.12 року між ТОВ СПС-Інвест як Виконавцем та Відповідачкою ОСОБА_1 як Споживачем, укладено Договір №17/066 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Згідно з п.1 цього Договору його предметом є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_3 , а Споживачем - забезпечення своєчасної компенсації витрат на послуги за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

В п. 5 Договору Сторонами погоджено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше, ніж до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Підпунктом 1 п.11 Договору передбачено, що Споживач зобов`язаний компенсувати вартість послуг в установлений цим Договором строк.

Відповідно до п.20 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією зі сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Листом від 30 листопада 2015 року позивач повідомив відповідачку про розірвання Договору №17/066 від 30.03.2012 року з 01 січня 2016 року. Вказаний лист направлений відповідачці рекомендованим листом від 01.12.2015 року.

Крім того, 30.11.2015 року позивачем направлено відповідачці пропозицію укласти новий Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території шляхом підписання проекту договору і його повернення ТОВ СПС-Інвест . Вказана пропозиція та проект договору також були направлені відповідачці рекомендованим листом від 01.12.2015 року.

Згідно з п.2 проекту Договору №17/066/1 від 01.01.2016 року, виконавець надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території за тарифами, які визначені за домовленістю сторін, а саме 7,96грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п.6 цього проекту Договору розрахунковим періодом є календарний місяць і споживач здійснює оплату за Договором на підставі Рахунку Виконавця щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як встановлено судом, проект вказаного Договору відповідачкою ОСОБА_1 як Споживачем до теперішнього часу не підписаний, тобто новий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території між сторонами на даний час не укладений.

04.03.2016 року та 04.04.2016 року позивачем на адресу відповідачки направлялись Вимоги про сплату зазначеної в них заборгованості протягом семи календарних днів з моменту її отримання.

Згідно Акту-звірки ТОВ СПС-Інвест станом на 30.04.2017 року, який не підписаний ОСОБА_1 , остання має заборгованість за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території в розмірі 5222,43 грн.

Позивачем не доведено того факту, що ним після складення відповідного акту на адресу відповідачки надсилалась претензія з вимогою погашення виниклої заборгованості, оскільки в матеріалах справи не містяться відповідні докази.

Згідно з ст. 12 , 13 , 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.83 ЦПК України позивач подає докази разом з позовною заявою, відповідач разом з поданням відзиву на позов. Через поважність причин неподання доказів в ці строки суд може встановити додатковий строк для їх подання.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З`ясувавши всебічно, повно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, а також їх належність, допустимість, достовірність, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ СПС-Інвест , виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, та доведено матеріалами справи, що відповідачка є власницею житла в багатоквартирному житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_2 , власниками якого в 2009 році було створено ОСББ Ренесанс .

При цьому, власникам житла в цьому житловому комплексі на праві спільної сумісної власності належать загальні приміщення, споруди тощо, і вони зобов`язані приймати участь в їх утриманні.

В 2010 році ОСББ Ренесанс відповідно до ст. 12 , 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за рішенням загальних зборів передав функції з управління багатоквартирним житловим комплексом ТОВ СПС-Інвест , уклавши з ним відповідний договір і надавши право отримувати плату від власників житла за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, судом встановлено, що між сторонами в 2012 році також було укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій зі строком дії до 31.12.2012 року. За один місяць до вказаного строку позивач відповідно до умов п.20 Договору направив відповідачці повідомлення про розірвання вказаного договору та пропозицію укласти новий договір на нових умовах, у зв`язку з чим вказаний договір є розірваним.

Факт направлення вказаних листів підтверджується реєстрами рекомендованих листів, засвідченими штампом поштового відділення. Разом з тим, відповідачка в своїх письмових запереченнях заперечила факт отримання повідомлення про розірвання Договору № 17/006 від 30.03.2012 року, але не заперечувала факт отримання пропозиції укласти новий договір та його проекту, пояснивши, що вона не погодилась із запропонованими в ньому умовами, в тому числі збільшенням тарифу, тому його не підписала.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що на момент розгляду справи новий письмовий договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між сторонами не укладений.

В той же час, суд вважає необхідним зазначити, що відсутність між сторонами письмового договору про надання послуг з утримання будинку, спору та прибудинкової території не впливає на їх права та обов`язки у спірних правовідносинах, оскільки за нормами ст.11 ЦК України , права та обов`язки можуть виникати, зокрема, із дій осіб, що передбачені законом. Тому обов`язок споживача проводити оплату за надані виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території може виникати в силу фактично існуючого договору.

Так, судом встановлено, що позивач дійсно надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території в ЖК Ренесанс . Ним, зокрема, були укладені договори: №8257 від 08.02.2007 року з КП Водоканал про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, №13500 від 01.04.2016 року з ВАТ Запоріжжяобленерго про постачання електричної енергії.

При цьому, судом встановлено, що окремих договорів між мешканцями житлового комплексу та КП Водоканал , ВАТ Запоріжжяобленерго не укладалось, а відповідно до п. 25 Договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №17/006 від 30.03.2012 року Споживач зобов`язаний щомісячно компенсувати Виконавцю витрати до по сплаті електроенергії, води, стоків за показаннями відповідних внутрішньо квартирних лічильників.

Крім того, суд враховує, що в письмових поясненнях та запереченнях відповідачка фактично не заперечувала факт надання їй позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, хоча і вказала на неналежну їх якість, але будь-яких відповідних доказів суду не надала. Таким чином, факт надання позивачем відповідних послуг і відповідно обов`язок відповідачки оплатити їх є доведеним.

Разом з тим, позивач в порушення вимог ст. 12 , 13 , 81 , 83 ЦПК України не надав суду жодних належних, допустимих, достовірних доказів, які б підтверджували розмір заборгованості відповідачки перед ним станом на 30.04.2017 року у розмірі 5222,43 грн., оскільки згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не було узгоджено та підписано Договір № 17/006/1 від 01.01.2016 року про збільшення розміру тарифу за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Зокрема, позивачем не здійснено і не надано суду детального розрахунку заборгованості із чітким зазначенням помісячно нарахованих та фактично сплачених сум (виходячи з обов`язку споживача оплачувати надані послуги щомісячно) та суми боргу помісячно і наростаючим підсумком.

Враховуючи заперечення відповідачки щодо розміру щомісячного нарахування за вказаний вище період, визнання обома сторонами факту внесення відповідачкою певних сум, суд вважає, що саме такий детальний розрахунок є доказом наявності заборгованості за певний період у певному розмірі, що в свою чергу, є істотною обставиною для вирішення даної справи.

При постановленні рішення суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що розмір заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2017 року, оскільки наданий суду акт не підписаний відповідачкою, отже нею не узгоджений, що виключає доведеність визнання нею боргу в певній сумі, з нього неможливо встановити конкретні суми, які помісячно нараховувались позивачем за певний перелік наданих послуг, та суми, які сплачувались відповідачкою. На думку суду, такий акт не є належним доказом розміру заборгованості у випадку невизнання позову відповідачем в таких справах. У випадку підписання такого акту обома сторонами він може підтверджувати лише факт визнання споживачем своєї заборгованості чи її відсутності.

Крім того, з урахуванням заперечень відповідачки, суд вважає, що позивач не довів правомірність нарахування помісячної плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з тарифу 7,96 грн., як він зазначив в позовній заяві., оскільки відсутні докази про нараховані платежі виходячи саме з зазначеного тарифу.

Як встановлено судом, тариф для здійснення власниками квартир в ОСББ Ренесанс щомісячного платежу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території був затверджений загальними зборами первісно в лютому 2010 року і становив 5,34 грн. за 1 кв.м. В рішенні про затвердження цього кошторису було вказано, що він діє до затвердження нового кошторису. Однак, відомості про затвердження загальними зборами ОСББ нового кошторису з іншим тарифом, у зв`язку з чим кошторис з тарифом 5,34 грн. за 1 кв.м. втратив би дію, суду не надані.

При цьому, доводи представника позивача про можливість ТОВ СПС-Інвест самостійно змінювати вказаний тариф суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку затвердження кошторису, балансу, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ Ренесанс . А за умовами укладеного між ОСББ Ренесанс та позивачем Договору з управління від 28.02.2010 року, останній не може самостійно змінювати розмір плати і вносить відповідні пропозиції Замовнику.

Таким чином, виходячи із завдань цивільного судочинства, його основних принципів, суд не знаходить законних підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в сумі 5222,43 грн., у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СПС-Інвест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з утримання будинку та компенсації вартості фактично спожитої електроенергії, води та стоків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.