Рішення

від 12.03.2020 по справі 460/1926/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2020 року м. Рівне №460/1926/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Ільчук В.А., Величко О.М., Готліб В.Ф., Євчук В.А.,

Бережняк О.А.

відповідача: представник Ганов О.О.,

третьої особи відповідача: представник Боліщук В.М., Петриченко О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Українська Православна Церква с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії доРівненська обласна державна адміністрація третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято - Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Рясники Гощанського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, - В С Т А Н О В И В:

Українська Православна Церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Рівненська ОДА), про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Рівненської ОДА № 717 від 09.08.2019 Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що культова будівля храму с. Рясники знаходиться у правомірному користуванні Релігійної громади Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії на підставі охоронного договору від 24.09.1988 та не може бути передана у почергове користування двом або більше релігійним громадам у порядку, визначеному частиною третьою статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , до розірвання попередньої угоди у порядку та з підстав, визначених цивільним законодавством України.

На думку позивача встановлений порядок почергового користування будівлею храму прийнятий без врахування його законних інтересів, порушує його права на володіння та користування Покровською церквою с. Рясники. Крім того, порушуються релігійні звичаї та традиції щодо проведення церковних обрядів. Відтак, вважає розпорядження Рівненської ОДА № 717 від 09.08.2019 Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що Рівненською обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 09.07.2019 № 635 Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району , яким було встановлено, що потребу у користуванні Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району мають релігійна громада Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії та релігійна громада Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району; утворено комісію для визначення порядку спільного користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району. Оскільки зазначеними релігійними громадами не було досягнуто згоди щодо графіку почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району Рівненської області і те, що у с. Рясники відсутні інші православні культові будівлі, то головою облдержадміністрації, керуючись ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , було прийнято розпорядження від 09.08.2019 №717 Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району . Вказує на те, що договір на користування вказаною культовою спорудою у позивача відсутній, а посилання останнього на охоронний договір від 03.10.1998 є безпідставним, оскільки позивач не є стороною даного договору. З урахуванням викладеного, просив у позові відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.09.2019.

У судовому засіданні суд задовольнив клопотання відповідача про залучення до участі у справі Релігійної громади Свято - Покровської парафії Рівненської єпархії Української Праволавної Церкви с. Рясники Гощанського району Рівненської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві відповідача, та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

судом встановлено. що виконуючим обов`язки голови Рівненської ОДА Ігорем Тимошенко прийнято Розпорядження Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району від 09.08.2019 №717 (далі - Розпорядження №717), яким:

1. Затверджено порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники АДРЕСА_1 по вул. Рівненська, 2, що є пам`яткою архітектури місцевого значення і належить до державної власності, релігійною громадою Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії та релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району.

2. Доручено Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Бабинської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у с. Рясники Гощанського району.

3. Доручено Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між релігійною громадою Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії та релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.

За змістом оскаржуваного Розпорядження №717 слідує наступне: Розглянувши заяву уповноважених представників Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області , керуючись статтею 6 і пунктом восьмим статті 25 Закону України Про місцеві державні адміністрації , відповідно до статті 5, частини четвертої статті 16, частини першої, третьої-сьомої статті 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , пункту 17 частини першої статті 6, статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини , статей 793, 827 та 828 Цивільного кодексу України, пункту 4 рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03 грудня 1991 року №221, з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту і забезпечення прав віруючих Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області , беручи до уваги відсутність згоди на почергове користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району релігійної громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району і те, що у с. Рясники Гощанського району відсутні інші культові будівлі, а також враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 15 липня 2019 року №457/01084, з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад .

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Розпорядження №717, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд вказує наступне.

За правилами статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації №586-XIV від 09.04.1999 (далі іменується - Закон України №586-XIV), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян визначені статтею 25 Закону України №586-XIV, відповідно до якої місцева державна адміністрація:

1) забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; 2) забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 3) забезпечує розгляд звернень громадян та їх об`єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території; 4) здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення; 4-1) забезпечує надання безоплатної первинної правової допомоги; 5) розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами України; 6) забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов`язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам та підрозділам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у додержанні правил паспортної системи; 7) проводить роботу, пов`язану з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування осіб, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання; 8) забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання; 9) оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов`язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров`я і прав, збереженням матеріальних цінностей; 10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг; 11) погоджує проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіє з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків; 12) забезпечує своєчасне інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; 13) розглядає проектну документацію на будівництво захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) та розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі містобудівної документації; 14) перевіряє наявність і утримання в готовності локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій на об`єктах, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій; наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; 15) перевіряє підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях; 16) бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством; 17) розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворює адміністративні та спостережні комісії, координує їх діяльність; 18) здійснює управління архівною справою та діловодством; 20) забезпечує здійснення заходів щодо соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк; 21) забезпечує здійснення заходів щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз; 22) забезпечує здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону; 23) здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крім обласних державних адміністрацій).

Відповідно до статті 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації №987-XII від 23.04.1991 (далі іменується - Закон України №987-XII), в Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви належить виключно до відання України. Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Релігійні організації не виконують державних функцій. Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об`єднаннями засоби масової інформації. Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами. Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань. Релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

За правилами статті 17 Закону України №987-XII, релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пунктів 1 та 17 частини першої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-III від 08.06.2000 (далі іменується - Закон України №1805-III, до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За приписами статті 23 Закону України №1805-III, усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Статтею 316 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 (далі іменується - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Відповідно до статті 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Церква Покрови Богородиці (1911) в селі Рясники Гощанського району Рівненської області перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 65-Рв) та за своєю правовою визначеністю є державною власністю. Управління таким майном здійснюється у даному випадку державним органом - Рівненською ОДА.

В матеріалах справи міститься Охоронний Договір від 03.10.1988 (далі іменується - Охоронний Договір), відповідно до якого Облвідділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів надав Церковній Раді с. Рясники Гощанського району у безоплатне користування будинок пам`ятника архітектури - Покровська Церква 1911 року с. Рясники Гощанського району, для використання приміщення цього пам`ятника для безпосереднього богослужіння (пункт 1 Охоронного Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що укладений між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та позивачем Охоронний Договір визнаний дійсним відповідно до рішення Гощанського районного суду від 20.10.2015 (набрало законної сили 09.12.2015), а відтак - культова будівля Покровської Церкви в с. Рясники передана у користування виключно позивачу для проведення богослужінь.

Окрім того, вважає, що виключне право на користування позивачем церквою в с. Рясники Гощанського району також підтверджується рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 03.12.1991 №221 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель .

Суд прийшов до висновку, що такі твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки Охоронний Договір був укладений 03.10.1988 між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та Церковною Радою с. Рясники Гощанського району. При цьому, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих достатніх та достовірних доказів того, що він є правонаступником Церковної Ради с. Рясники Гощанського району, з якою укладено Охоронний Договір. Відтак позивач не є стороною даного договору, а інших договорів, що підтверджують право користування культовою будівлею, позивачем не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації від 23.04.1991 №987-XII (далі - Закон №987-XII), кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що релігійною громадою Української Православної Церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії та релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району, мають рівні конституційні права на використання будівлі Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району, як майна державної власності, розпорядником якого є Рівненська ОДА.

На момент прийняття оскаржуваного Розпорядження №717 будівля церкви в с. Рясники не перебувала у користуванні в порядку відповідного охоронно-орендного договору, укладеного у встановленому законом порядку, а відтак Рівненська ОДА мала усі належні їй дискреційні повноваження та правові підстави для визнання потреби у користуванні церквою за двома релігійними громадами.

Отже, оспорюване Розпорядження №717 винесене суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України №254к/96-ВР від 28.06.1996, Законом України №586-XIV, Законом України №987-XII, Законом України №1805-III та ЦК України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Окрім того, суд зазначає, що оскаржуване Розпорядження №717 окреслює лише питання наявності потреби у користуванні церквою двома релігійними громадами села Рясники Гощанського району, головною метою якого є фактично надання можливості двом релігійним громадам здійснювати богослужіння у приміщенні церкви. Таке рішення суб`єкта владних повноважень не порушує жодних прав чи інтересів позивача, оскільки можливість використання церкви для здійснення богослужінь у позивача зберігається.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано факту наявності порушення з боку відповідачів його прав чи інтересів, у свою чергу, відповідачами доведено правомірність оскаржуваного Розпорядження №717 у порядку статті 77 КАС України. Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії ( вул. Рівненська, 2, с.Рясники, Гощанський район, Рівненська область, 35430, ЄДРПОУ 21099043) до Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, 1, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ 13986712), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято - Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с.Рясники, Гощанський район, Рівненська область (вул. Колюбенка, 2, с.Рясники, Гощанський район, Рівненська область, 35430, ЄДРПОУ 39920680) про визнання протиправним та скасування розпорядження, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 березня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.