Рішення

від 16.03.2020 по справі 160/296/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Справа № 160/296/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом 14.11.2019 року № 130 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) з переліку ризикових платників податків;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) судовий збір в розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні, 00 коп.);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) подати звіт про виконання судового рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу стало відомо з електронного кабінету платника податків, що ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . У відповідь на адвокатський запит ОСОБА_1 . в інтересах ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н стосовно прийняття рішення щодо віднесення комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області платника до ризикових, а також надання рішення комісії про включення ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , відповідач вказав, що ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н віднесено до переліку ризикових платників податків згідно рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом засідання комісії № 130 від 14.11.2019 року та надав витяг з протоколу № 130 від 14.11.2019 року.

Так, у листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2019 вказано, що на момент прийняття рішення щодо ризиковості платника ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н діяли критерії ризиковості платника податку, визначені листом ДФС України від 08.08.2019 року №25693/7/99-99-29-01-01-17, однак знайти будь-яку інформацію про лист ДФС України від 08.08.2019 року №25693/7/99-99-29-01-01-17, а саме в частині критерії ризиковості платника податку були невдалими, оскільки інформація про такий лист відсутня.

Підводячи підсумок за відповіддю ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивач прийшов до висновку, що протокол №130 від 14.11.2019 року прийнятий з порушенням вказівок ДФС України, оскільки на час прийняття рішення про включення (внесення) ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н діяли критерії ризикованості зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019, а відповідач застосував, якісь свої спеціальні критерії ризиковості, про що зазначив у своєму листі.

Окрім того, позивачем зазначено, що в протоколі №130 від 14.11.2019 невірно зазначено найменування юридичної особи, а саме: вказано ТОВ Славтранс Н . Так відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 41728051 зареєстрована юридична особа з найменуванням ТОВ СЛАВ-ТРАН-С .

З огляду на те, що рішення про віднесення (внесення) ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н прийнято відносно іншої юридичної особи, а саме ТОВ Славтранс Н , то таке рішення не може створювати перешкоди у господарській діяльності ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н , а тому позивач звкрнувся до суду з даною позовною заявою для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

06.02.2020 до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

20.02.2020 до суду від представника ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н надійшли письмові пояснення, в яких адвокат Шашликов Д.Г. просить відмовити у прийнятті відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що згідно з абзацом другим підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Також представник позивача у своїх письмових поясненнях зазначив, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01 існували виключно у вигляді листів Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечило вимогам пункту 10 Порядку №117. А тому, Лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

Не дивлячись на те, що Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Державною фіскальною службою України, Державною податковою службою Україна подані касаційні скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі №826/12108/18, вони фактично визнали позовні вимоги та погодилися, що раніше діяли незаконно, так як Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, яка вступила в дію з 01.02.2020 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом із: Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1); Переліком показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2); Критеріями ризиковості здійснення операцій (додаток 3); формою Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4); Таблицею даних платника податку на додану вартість (додаток 5); формою Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6); формою Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).

Отже, на думку представника позивача, зазначені дії з боку Кабінету міністрів України свідчать про те, що до 01.02.2020 року комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації діяли незаконно та протиправно.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н є юридичною особою, яке зареєстрована 10.11.2017 року про що внесено запис до Єдиного державного реєстру щодо проведення державної реєстрації юридичної особи № 1 230 102 0000 005574. Основним видом економічної діяльності є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).

Як видно з матеріалів справи, позивача включено до переліку ризикових відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 130 від 14.11.2019 року, як такого, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н`до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом № 130 від 14.11.2019, суд виходить з такого.

Як зазначив позивач в адміністративному позові, у абзаці 9 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 вказано: ...якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення .

Відповідно до ст. 17 розділу 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків має право: 17.1.2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; 17.1.8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

З аналізу абзацу 9 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 вбачається, що він суперечить положенням ПК України, оскільки за критеріями ризиковості контролюючий орган одноособово приймає рішення, позбавляючи права платника податків, якого внесено на розгляд Комісії, надавати пояснення, відстоювати свою позицію, заявляти вимоги про проведення перевірки відомостей та фактів, користуватися будь-якими іншими правами для встановлення інших обставин щодо відповідності критеріям ризиковості.

Абзацом 12 підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 вказано, що інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1- 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Критерії ризиковості здійснення операцій № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року хоч і введені в дію 08 серпня 2019 року, проте, в супереч вимогам чинного законодавства України, не затверджені будь-яким наказом ДПС України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Тобто, ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого офіційного нормативно- правового акту, що регулює вказане питання.

Крім того, на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01 існують виключно у вигляді листів Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України лист Міністерства фінансів України від 06 серпня 2019 року №26010-06-5/20111, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13 , є неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 №1962/99-99-29-01-01, оскільки з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01.

Згідно з наданими Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз`яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У газі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18 зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Як встановлено пунктом 6 порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 2 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

За положеннями пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як зазначено у пункті 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Відповідно до Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що TOB СЛАВ-ТРАНС-Н не відповідає жодному з критеріїв ризиковості, визначених вказаним листом, а віднесення позивача до переліку ризикових платників податків призвело до блокування в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх поданих податкових накладних та унеможливлює подальшу господарську діяльність товариства та руйнує ділову репутацію перед контрагентами.

У квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників, не вказано також примірного переліку документів, які слід подати для реєстрації податкової накладної, в квитанції не міститься посилання на конкретне рішення відповідно до якого ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н віднесено до ризикових платників податків.

Відтак, відповідач порушив норми пункту 11 Порядку Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 11 грудня 2019 року № 1165.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 14.11.2019 №130 створює негативні наслідки для позивача, в контексті п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України воно є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже, з матеріалів справи видно, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області дійшла висновку про те, що ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку, що містяться у листі Державної податкової служби України, однак інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ СЛАВ-ТРАНС-Н , в матеріалах справи відсутня.

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надані жодних доказів, які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Будь-яких документів, які визначені абзацом 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом 14.11.2019 року № 130 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н , не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом 14.11.2019 року № 130 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н з переліку ризикових платників податків, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

А тому, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що позивачем при звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1574650267.1 від 08.01.2020, оригінал якої міститься матеріалах справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 102,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок його бюджетних асигнувань.

Відповідно до наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №112-к від 10.03.2020 заступник голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. в період з 11.03.2020 по 13.03.2020 включно перебувала у відрядженні у м. Києві, а тому адміністративну справу №160/296/20 розглянуто 16.03.2020.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Б.Мозолевського, буд.21, кв.23, код ЄДРПОУ 41728051) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом 14.11.2019 року № 130 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (код ЄДРПОУ 41728051) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ-ТРАНС-Н (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Б.Мозолевського, буд.21, кв.23, код ЄДРПОУ 41728051) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні, 00 коп.) відповідно до квитанції № 0.0.1574650267.1 від 08.01.2020, оригінал якої міститься матеріалах справи.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко