Постанова

від 26.03.2020 по справі 400/272/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/272/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "Торола Дизайн Груп" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 03.01.2019 року № Ю-844-17 про сплату податкового боргу та зобов`язати відповідача виключити з облікових даних запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вона не містить посилання на норми закону, на підставі якого її винесено та Підприємству нараховано податковий борг (недоїмку), розрахунок якого не надано.

Також зазначив, що вказана недоїмка була визначена Підприємству вимогою від 12.01.2018 року № Ю-844/17, яка скасована судом, а штрафні санкції та пеня, нараховані рішенням від 19.11.2018 року № 00093650006, оскаржуються в судовому порядку.

Таким чином, загальна сума боргу за вимогою від 03.01.2019 року № Ю-844-17 сформована зі скасованого та оскаржуваного в суді рішень. За таких обставин, на думку Підприємства, відповідач не міг нараховувати заборгованість. В свою чергу, протягом 2018 року позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ЄСВ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував оскаржувану вимогу про сплату недоїмки, у задоволенні вимоги про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність у приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" боргу (недоїмки) з ЄСВ суд відмовив з тих підстав, що в ході розгляду даної справи не досліджувалось питання щодо наявності чи відсутності у позивача податкового боргу за період після 03.01.2019 року.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки первинна вимога про сплату боргу від 12.01.2018 року № Ю-844-17 скасована судом, як і рішення про застосування штрафу та пені за несплату ЄСВ, подальше нарахування позивачу недоїмки з ЄСВ є незаконним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки доводам податкового органу, що визначена оскаржуваною вимогою заборгованість виникла внаслідок несплати позивачем в повному обсязі нарахованих платежів. Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що у зв`язку з відкриттям Миколаївським окружним адміністративним судом провадження у справі за позовом ПП Торола Дизайн Груп про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 19.11.2018 року, відповідно до інтегрованої картки платника сума нарахувань за вказаним рішенням виключена 26.02.2019 року.

Крім цього зазначив, що оскільки визначена оскаржуваною вимогою заборгованість погашена позивачем 19.03.2019 року наступним платежем, який автоматично був віднесений на погашення цієї заборгованості, вказана вимога вважається відкликаною.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне підприємство "Торола Дизайн Груп" зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим, просив залишити судове рішення без змін.

Фактичні обставини справи.

Позивач як юридична особа є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).

03.01.2019 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-844-17, якою визначено до сплати заборгованість зі сплати Єдиного соціального внеску у сумі 113 616,88 грн., у тому числі: 39 810,06 грн. недоїмки, 64 169,77 грн. штрафів та 9 637,05 грн. пені.

Законність вимоги про сплату боргу (недоїмки) є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 11 ст.9 Закону №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ст. 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Водночас, частиною 6 ст.25 Закону №2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за №508/26953 (далі - Інструкція).

Вказана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

У відповідності до вимог підпункту 5 пункту 2 розділу VII Інструкції згідно з частиною одинадцятою ст.25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (редакція чинна на момент виникнення правопорушення).

В свою чергу, згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України ).

Абзацом 2 пп. 56.17.5. ч.56.17 ст.56 ПК України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у випадку адміністративного оскарження в досудовому порядку рішення, або подання платником податків позову до суду, предметом оскарження якого є вимога контролюючого органу, грошові зобов`язання не вважаються узгодженими, а податкова вимога, відповідно, не вважається такою, що створює для платника податків юридичний обов`язок, до винесення рішення за наслідками розгляду скарги, або з моменту відкриття провадження у справі й до набрання судовим рішенням законної сили.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року по справі № 814/727/18 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Миколаївській області від 12.01.2018 № Ю-844-17 у повному обсязі. Відповідач рішення суду не оскаржив, а тому воно набрало законної сили 07.12.2018 року.

Однак, не зважаючи на оскарження Підприємством зазначеної вимоги в судовому порядку, податковий орган продовжував надсилати платнику податків вимоги про сплату боргу (недоїмки) (а.с.14-18).

Рішенням від 19.11.2018 року № 0009365006 до позивача застосовано штраф у розмірі 8 893,24 грн. та нараховано пеню в сумі 9 637,05 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску (а. с. 11).

Не погодившись з рішенням податкового органу, Підприємство також оскаржило його в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі №400/3322/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 року , рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та пені від 19.11.2018 року визнано протиправним та скасовано (а.с.92-94, 121-123).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області продовжувало надсилати на адресу ПП Торола Дизайн Груп вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску з одним й тим самим номером - Ю-844-17, в тому числі, вимогу від 03.01.2019 року, законність якої є предметом оскарження у справі, що розглядається (а.с. 9, 49, 112, 114,116,119,130).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування позивачеві недоїмки, штрафу та пені за наступні періоди відбувається внаслідок віднесення сум, що надходять від платника єдиного внеску, на погашення суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, визначених первинною податковою вимогою від 12.01.2018 року №Ю-844-17 та рішенням від 19.11.2018 року №0009365006, які визнані незаконними та скасовані судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 року зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені не вважалася такою, що створює для платника податків юридичний обов`язок до набрання законної сили постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, а саме 20 вересня 2019 року.

Таким чином, в силу вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України, визначена сума грошових зобов`язань не вважалася узгодженою та статусу податкового боргу не набула, що виключало законодавчі підстави для винесення податковим органом оскаржуваної вимоги від 03.01.2019 року № Ю-844-17 про сплату податкового боргу.

При цьому, колегія суддів вказує, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року ГУ ДФС в Миколаївській області зобов`язано в строк до 08.04.2019 року надати до суду акт звірки розрахунків ПП Торола Дизайн Груп за поточними показниками (декларування та сплати) ЄСВ станом на 27.03.2019 року, проте наданий останнім акт від 09.04.2019 р. № 34511-50 позивачем не підписано, хоча позивач пропонував свою співпрацю листом від 29.03.2019 р. № 29/03-19 (а. с. 104,108).

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на анулювання вимоги від 03.01.2019 р. № Ю-844-17, оскільки визначена нею заборгованість не сплачена позивачем, а погашена за рахунок більш пізніх платежів з ЄСВ, що в свою чергу, потягло за собою формування наступних вимог 12.06.2019 р., 04.07.2019 р., 12.08.2019 р., 09.09.2019 р. (а. с. 112, 114, 116, 119).

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з наявної в матеріалах справи довідки про нараховані та перераховані до бюджету суми ЄСВ ПП Торола Дизайн Груп позивач в повному обсязі та своєчасно перераховує до бюджету всі належні суми зі сплати ЄСВ.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Втім, Головне управління ДФС в Миколаївській області, як суб`єкт владних повноважень, а ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не надало належних доказів несплати чи несвоєчасної сплати позивачем єдиного соціального внеску, не наддав до суду розрахунок нарахованого штрафу та пені, не доведено, належними доказами, за який конкретно період у Підприємства виникла недоімка та за який нараховано штраф та пеню.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з позивача суми недоїмки, штрафу та пені на підставі вимоги про сплату недоїмки від 03.01.2019 року № Ю-844-17.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 04 лютого 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 310,316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.