Рішення

від 26.03.2020 по справі 440/340/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/340/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20.12.2019 №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області" та зобов`язання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новоаврамівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20.12.2019 №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області" позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з мотивуванням, що дане питання обговорювалося жителями с. Мелюшки, на даний час земельна ділянка є пасовищем і використовуються громадянами для випасання великої рогатої худоби. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки наведена відповідачем у спірному рішенні підстава для відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/340/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

18 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 50-58/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що 20.12.2019 на 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області "Про передачу в користування земельних ділянок для випасання ВРХ на території Новоаврамівської сільської ради на 2020 рік" за №983 прийнято рішення передати в користування земельні ділянки, зокрема, по с. Мелюшки площею 33,9681 га, у тому числі: 8,6481 га кадастровий номер 5324882600:00:002:0014, 25,32 га кадастровий номер 5324882600:00:002:0012 територіальній громаді на 2020 рік для випасання худоби. Також вирішено в подальшому прийняти рішення на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для громадських пасовищ. Таким чином, прийняття рішення Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20.12.2019 №959 відносно ОСОБА_1 по суті зумовлено тим, що бажана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 8,6481 га кадастровий номер 5324882600:00:002:0014, що використовується мешканцями с. Мелюшки, які мають у власності велику рогату худобу для її випасання, тобто як громадське пасовище.

02 березня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 71/, у якій зазначено, що відповідачем не надано доказів створення громадського пасовища в межах земельної ділянки 8,6481 га кадастровий номер 5324882600:00:002:0014, серед масиву якої позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, вказана земельна ділянка відноситься до земель запасу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Новоаврамівської сільської ради з заявою від 22 листопада 2019 року (вх. №117 від 22.11.2019) про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності (ділянка кадастровий номер 5324882600:00:002:0014) за межами населених пунктів с. Мелюшки Новоаврамівської сільської ради /а.с. 30/. До вказаної заяви позивачем було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти України /а.с. 31/, копію паспорта та ідентифікаційного коду.

Рішенням 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області" вирішено, враховуючи протокол обговорення жителів с. Мелюшки, та у зв`язку з тим, що на даний час земельна ділянка є пасовищем і використовується громадянами для випасання великої рогатої худоби, відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га /а.с. 4, 32/.

Не погодившись з рішенням 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області", позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України /надалі - ЗК України/ визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України, зокрема, стаття 118 Земельного кодексу України, визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Новоаврамівської сільської ради з заявою від 22 листопада 2019 року (вх. №117 від 22.11.2019) про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності (ділянка кадастровий номер 5324882600:00:002:0014) за межами населених пунктів с. Мелюшки Новоаврамівської сільської ради /а.с. 30/. До вказаної заяви позивачем було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти /а.с. 31/, копії паспорта та ідентифікаційного коду.

Рішенням 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області" вирішено, враховуючи протокол обговорення жителів с. Мелюшки, та у зв`язку з тим, що на даний час земельна ділянка є пасовищем і використовується громадянами для випасання великої рогатої худоби відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га /а.с. 4, 32/.

Статтею 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Нормами частини 2 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За визначенням статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема, на землі, для ведення особистого селянського господарства, на землі для сінокосіння і випасання худоби, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування).

Земельна ділянка з кадастровим номером 5324882600:00:002:0014, у межах якої знаходиться обрана позивачем земельна ділянка, має цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 42-46/.

Відповідно до приписів частини 1 статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Частиною 2 статті 34 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Отже, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадського пасовища. При цьому, реалізація цього права має відбуватись у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою.

Із приписів статті 79-1 ЗК України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до приписів ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом).

У пункті 2 рішення 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області "Про передачу в користування земельних ділянок для випасання ВРХ на території Новоаврамівської сільської ради на 2020 рік" від 20.12.2019 №983 зазначено про намір у подальшому прийняти рішення на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для громадських пасовищ /а.с. 34/, однак, до суду не надано рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що спірна земельна ділянка є пасовищем з посиланням на прийняття Новоаврамівською сільською радою 20.12.2019 на 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області рішення "Про передачу в користування земельних ділянок для випасання ВРХ на території Новоаврамівської сільської ради на 2020 рік" №983 /а.с. 34/ про передачу в користування територіальній громаді на 2020 рік для випасання худоби земельних ділянок, зокрема, по с. Мелюшки площею 33,9681 га, у тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 5324882600:00:002:0014 площею 8,6481 га, оскільки прийняття рішення про передачу в користування земельної ділянки для випасання ВРХ на території Новоаврамівської сільської ради на 2020 рік не свідчить про формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України із цільовим призначенням 18.00 Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування) та відповідно не є доказом створення на землях комунальної власності громадського пасовища.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження створення на спірній земельній ділянці громадського пасовища, зокрема, доказів формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України із цільовим призначенням 18.00 Землі загального користування, у тому числі, рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища з відповідним цільовим призначенням, доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою створення громадського пасовища, доказів державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України, реєстрації прав на таку земельну ділянку у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідачем не надано суду доказів реєстрації права власності чи права користування (оренди) обраної позивачем земельної ділянки за іншими громадянами.

У спірному рішенні відповідачем не зазначено, яким саме законам чи прийнятим відповідно до них нормативно-правових актам чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, чи схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, чи проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, не відповідає місце розташування об`єкта - обраної позивачем земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У даній справі відповідачем не доведено правомірності рішення 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області", тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому рішення 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області" є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про зобов`язання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новоаврамівської сільської ради, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даній справі оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою в наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

З огляду на вищевикладене, вимога про зобов`язання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новоаврамівської сільської ради задоволенню не підлягає, натомість, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов`язання Новоаврамівську сільську раду Хорольського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 листопада 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності (ділянка кадастровий номер 5324882600:00:002:0014) за межами населених пунктів с. Мелюшки Новоаврамівської сільської ради, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.1585243264.1 від 17 січгя 2020 року /а.с. 11/, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 14/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (ідентифікаційний код 40547970, вул. Центральна, 1, с. Новоаврамівка, Хорольський район, Полтавська область, 37842) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 8 скликання Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2019 року №959 "Про заяву гр. ОСОБА_1 жительки с. Мелюшки Хорольського району Полтавської області".

Зобов`язати Новоаврамівську сільську раду Хорольського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 листопада 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель комунальної власності (ділянка кадастровий номер 5324882600:00:002:0014) за межами населених пунктів с. Мелюшки Новоаврамівської сільської ради, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич