Рішення

від 26.03.2020 по справі 543/13/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 543/13/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації про поновлення строку звернення із заявою щодо отримання державної допомоги при народженні дитини.

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації про поновлення строку звернення із заявою щодо отримання державної допомоги при народженні дитини.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що до виповнення дитиною однорічного віку перебувала на території Італії і не могла повернутися в Україну через поважні причини, зокрема, мала намір повернутися з батьком дитини ОСОБА_2 , тому змушена була чекати на закінчення його робочого контракту, а також була матеріально залежна від нього. Крім того, тривав процес оформлення посвідчення особи на повернення в Україну для сина Максима. Італійська сторона та Генеральне консульство України в Мілані погоджували різного роду формальності, що тягнулося місяцями. Синові було видане посвідчення громадянина України серія НОМЕР_1 28 серпня 2019 року (діяло до 02.09.2019 лише на час повернення дитини у Україну). Вважала викладені підстави пропуску строку звернення із заявою щодо отримання державної допомоги при народженні дитини поважними.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Оскільки вказаний строк пропущено, тому позивачу правомірно відмовлено в призначенні такої допомоги, що відповідало Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751. Вважав, що не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити /а.с. 29-31.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у Італії у період із 10.08.2016 по 28.08.2019, що підтверджується візами у Паспорті громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 8/.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно ОСОБА_4 про народження, виданого відділом РАЦС Муніципалітету міста Мілан, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мілан в Італії /а.с. 12/.

09.09.2019 позивач зареєстрована за місцем свого проживання на території України, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України /а.с. 10/.

12.11.2019 позивач звернулася до відповідача як органу соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Рішенням Управління соціального захисту населення Оржицької райдержадміністрації Про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини від 14.11.2019 в призначенні такої допомоги відмовлено з посиланням на ст. 11 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми (звернення за її призначенням надійшло пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини).

Позивач не погодилася із такими діями відповідача, у зв`язку із чим звернулася до суду із цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 1 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 вказаного Закону допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містить п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відмовляючи в призначенні допомоги при народженні дитини відповідач виходив з того, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Разом з тим, приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за доцільне скористатись правом, наданим частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та вийти за межі позовних вимог скасувавши рішення Управління соціального захисту населення Оржицької райдержадміністрації Про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини від 14.11.2019 та зобов`язавши Управління соціального захисту населення Оржицької райдержадміністрації призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №591/610/16, від 06 вересня 2018 року в справі № 242/5735/16-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації (вул. Центральна, 22, смт. Оржиця Полтавської області, 37700, код ЄДРПОУ 03195168) про поновлення строку звернення із заявою щодо отримання державної допомоги при народженні дитини задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації Про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини від 14.11.2019.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації призначити та провести виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку та розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко