Постанова

від 25.03.2020 по справі 420/5341/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5341/19 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження о 14:22 год. в м. Одесі, по справі за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0040991406 від 23 серпня 2019 року на суму 1,00 грн та №004961406 від 23 серпня 2019 року на суму 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що кооператив є непідприємницьким товариством, кооперативом обслуговуючого типу, який утворений шляхом об`єднання фізичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Кооператив не є суб`єктом підприємницької діяльності у розумінні ст. 3 ЗУ Про застосування реєстраторів розрахункових операційу сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Кооператив сплачує податок на майно відмінне від земельної ділянки, ЄСВ та є податковим агентом п`яти співробітників (голова кооперативу та чотири охоронця). Кооператив існує за рахунок членських внесків - самозабезпечення. Позивач зазначає, що наказ про проведення фактичної перевірки №5563 від 12.07.2019 року не містить інформації про можливі чи/або конкретні порушення чинного законодавства кооперативом. Також у наказі зазначено податкову адресу що співпадає з юридичною та фактичною адресою кооперативної автостоянки, однак службові особи ДФС перевіряли невідомий господарський об`єкт за іншою адресою з 17.07.2019 року згідно наказу. Окрім того, у наказі зазначено період перевірки у який кооператив ще утворено не було, оскільки кооператив утворено 05.12.2017 року, а початковим періодом перевірки зазначено з 06.07.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Статуту Кооператив створено фізичними особами - членами Споживчого кооперативу Автостоянка Вимпел-11 (ЄДРПОУ 25948473), які добровільно об`єдналися на основі членства, для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основах самоврядування. ОК Вимпел-Південь обслуговує кооперативну автостоянку за рахунок членських внесків, зберігає майно обмеженому колу осіб, що є членами кооперативу (суб`єктів власності), діє згідно статутної діяльності у відповідності до п. 133.4. ст. 133 Податкового Кодексу щодо неприбуткових організацій. Юридична адреса, податкова адреса та адреса кооперативної автостоянки ОК Вимпел- Південь 65113, Одеська обл., місто Одеса, Київський район, вулиця Люстдорфська дорога, будинок 146/3. Апелянт вказує, що ні Статутом, ані кошторисом не передбачено надання послуг на автостоянці вартістю 30 грн., а тому, волевиявлення фізичної особи, яка не є особою, що має право здійснювати розрахункові операції та користуватись власністю члена кооперативу (зокрема і машиномісцем № 111) в корисливих цілях не можна трактувати як надання послуг кооперативом за адресою фактичної перевірки. Матеріали справи не містять доказів надання послугг/товарів саме кооперативом. На думку апелянта, судом не було враховано, що за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/4 не існує господарського об`єкту, а, отже, ніхто, у тому числі і кооператив не можуть провадити за такою адресою будь-яку діяльність. Апелянт вказує, що в жодному документі ОК Вимпел-Південь не передбачено послуг паркування. Громада в особі кооперативу, що утворила кооператив та за власні гроші утримує понад 28 років автостоянку, є споживачами послуги зберігання на території кооперативної автостоянки, побудованої за рахунок фізичних осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки ОК Вимпел-Південь встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 40,00 грн., (у тому числі 30,00 грн. за надання місця для паркування), що є порушенням п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами і доповненнями; не надано документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки ( банківськи виписки, касова книга з додатками, договір оренди земельної ділянки автостоянки або інші правовстановлюючі документи на використання автостоянки), що є порушенням п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. За результатами акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0040991406, 004961406 від 23.08.2019 р. З огляду на зазначене, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОК Вимпел-Південь без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного без змін.

24 березня 2020 року до суду надійшла заява від Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" про розгляд справи за відсутності сторони, в якій заявник просить розглянути справу без їх участі у зв`язку з введеним карантином з метою запобігання поширенню на території України гострої респітарної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Також, 24 березня 2020 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДФС в Одеській області, в якому заявник просить постановити ухвалу про оголошення перерви до завершення обмежувальних заходів. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, на усій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 року установлено карантин.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки вказаними актами не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які наразі працюють в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції.

Більше того, на своєму засіданні 17.03.2020р. Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу і карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на зазначене та оскільки особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань, обслуговуючий кооператив Вимпел-Південь зареєстрований 05.12.2017 за номером 1 556 102 0000 064605.

Основна діяльність позивача допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Відповідно до рішення №1815514600212 від 17.07.2018 року ОК Вимпел-Південь включено до реєстру неприбуткових установ та організацій. (а.с. 30)

Судом встановлено, що 30.05.2019 року до ГУ ДФС в Одеській області надійшло звернення КП Одестранспарксервис від 20.05.2019 року №76/05-19, стосовно того, що ОК Вимпел-Південь здійснює незаконну діяльність на автостоянці.

Відповідно до службової записки №712/11/15-32-21-04-04 від 13.06.2019 року, перший заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Ю. Піпко звернувся до заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області А.Бондарено для розгляду питання щодо проведення заходів (а.с. 97).

12.07.2019 року за підписом начальника ГУ ДФС в Одеській області А. Бондаренка винесений наказ №5563 Про проведення фактичної перевірки ОК Вимпел-Південь , відповідно до якого необхідно провести фактичну перевірку ОК Вимпел-Південь (код ЄДРПОУ 41781969), податкова адреса: м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога, буд. 146/3, адреса господарського об`єкту: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 146/4, з 17.07.2019 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 06.07.2017 року по дату закінчення фактичної перевірку з метою здійснення контролю щодо дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів (а.с. 93).

24.07.2019 року посадовими особами здійснено виїзд за податковою адресою ОК Вимпел-Південь м. Одеса, Київський район, вул. Люстдорфська дорога , буд. 146/3 та вручено копію наказу від 12.07.2019 року №5563, направлення на перевірку від 17.07.2019 року №1807, №1806, №1860 від 22.07.2019 року та запит щодо надання документів (а.с. 9, 94-96).

Також 24.07.2019 року керівником ОК Вимпел-Південь надані пояснення, в яких зазначено, що 24.07.2019 року за викликом на мобільний телефон від співробітника автостоянки ОСОБА_2, Демидова О.В. прийшла на територію автостоянки та дізналась, що вказаний співробітник отримав за послугу паркування автотранспортного засобу, номер НОМЕР_2, до 08:00 ранку 25.07.2019 року з 15:00 дня 24.07.2019 року 30,00 гривень. Власник автотранспортного засобу сплатив 40,00 гривень та отримав від ОСОБА_2 10 гривень решти. Вказаний автомобіль ОСОБА_2 поставив на машиномісце № НОМЕР_3 . Дізнавшись про непередбачені уставом та кошторисом послуги, ОСОБА_4 попросила повернути грошові кошти співробітникам ДФС в Одеській області, проте останні відмовились забрати 30, 00 гривень.

26.07.2019 року до ГУ ДФС в Одеьскій області від ОК Вимпел-Південь надійшов запит з поясненнями від 25.07.2019 року. В запиті позивач зазначив, що в наказі зазначено фіктивну адресу господарського об`єкту , період перевірки в який кооператив ще не був утворений, при цьому позивачу не надано інформації та джерела, що стали підставою наказу від 12.07.2019 року (а.с. 10-11).

За результатами здійснення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складений акт від 26.07.2019 року, зареєстрований в органі ДФС 29.07.2019 року за №872/15/51/РРО/41781969 (а.с. 15-18).

Відповідно до змісту акту, під час перевірки встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 40,00 грн. (у тому числі 30,00 грн. за надання місця для паркування), що є порушенням п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями; не надано документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки, (банківські виписки, касова книга з додатками, договір оренди земельної ділянки автостоянки або інші правовстановлюючі документи на використання автостоянки) що є порушенням п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, (із змінами та доповненнями).

Також, 26.07.2019 року посадовими особами складений акт відмови від підписання акту фактичної перевірки №762/15-32-14-06 від 26.07.2019 року, у зв`язку з тим, що керівник Демидова О.В. відмовилась від підписання акту фактичної перевірки. Другий примірник акту про результати фактичної перевірки від 26.07.2019 року направлений засобами поштового зв`язку (а.с. 83, 84).

За результатами встановлених під час перевірки порушень на підставі акту №872/15/51/РРО/41781969 від 26.07.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області 23.08.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0040961406, яким встановлено порушення позивачем п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. (а.с.86) та податкове повідомлення-рішення №00409991406 від 23.08.2019 року, яким встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України №265/95 ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) та на підставі п.п. 54.3.3, п. 54.3, ст. 54 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17 Закону України №265/95 ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та/або пні, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1, 00 гривня (а.с. 87).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0040961406 та № 0040991406 від 23.08.2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що статус неприбуткової організації позивача не спростовує факту вчинення порушення, за яке Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) передбачена відповідальність. Отже, Головним управлінням ДФС в Одеській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 року № 0040991406, та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1, 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п. 80.3, п. 80.4, п. 80.5 ст. 80 ПК України фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п. 80.7, п. 80.8, п. 80.9, п. 80.10 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст. 80 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Згідно з п. 86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Згідно з п. 86.6 ст. 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області вручено особисто керівнику обслуговуючого кооперативу Вимпел-Південь копію наказу Про проведення фактичної перевірки ОК Вимпел-Південь від 12.07.2019 року №5563, направлення на перевірку від 17.07.2019 року №1806, 1807, від 22.07.2019 року №1860, в про що свідчить підпис представника позивача Демидової О.В. розписалась.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про відмову в допуску до перевірки відповідачем не складався.

Вказані обставини свідчить про те, що позивач фактично допустив посадових осіб відповідача до перевірки.

Разом з тим, апелянт зазначає, що протиправність податкових повідомлень-рішень прийнятих відповідачем полягає в тому, що незаконним є саме наказ Про проведення фактичної перевірки ОК Вимпел-Південь від 12.07.2019 року №5563 та як наслідок незаконними є і дії посадових осіб відповідача щодо здійснення перевірки, і висновки викладені в акті перевірки, і податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що наказ №5563 від 12.07.2019 року Про проведення фактичної перевірки ОК Вимпел-Південь апелянт не оскаржував, на час здійснення перевірки та на час розгляду даної справи є чинним, а тому є безпідставними посилання апелянта, в обґрунтування протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 23.08.2019 року, на протиправність зазначеного наказу.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника апелянта Демидової О. В . щодо того, що вона не була присутньою під час здійснення перевірки, оскільки 24.07.2019 року посадовими особами був здійснений захід контролю, та копія наказу, направлення були вручені самеДемидовій О.В. про що свідчить її підпис.

Також представник апелянта Демидова О.В. надала пояснення, щодо отримання співробітником ОК Вимпел-Південь охоронцем автостоянки - ОСОБА_2 плати у сумі 30 гривень за перебування транспортного засобу на території автостоянки, яка знаходиться на балансоутриманні ОК Вимпел-Південь , що в свою чергу спростовує її твердження про те, що перевірка проводилась на невідомому позивачу об`єкті господарювання, оскільки в наказі адреса об`єкта господарювання (фактичного місцезнаходження автостоянки) зазначена: м. Одеса, Люстдорфська дорога 146/4, а не місто Одеса, Люстдорфська дорога, 146/3.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи апелянта щодо невідповідності спірного наказу від 12.07.2019 року №5563 та направлень від 17.07.2019 року №1806, №1807 та від 22.07.2019 року №1860, з огляду на те, що в направленні на перевірку невірно зазначена адреса позивача, оскільки юридична адреса суб`єкта господарювання вказана вірно: м. Одеса, Люстдорфська дорога 146/3, а вказана адреса місцезнаходження автостоянки м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/4 не свідчить про протиправність наказу, оскільки зазначена на підставі звернення суб`єкта господарювання щодо можливого порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Між тим, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що посадові особи відповідача відвідали саме автостоянку позивача.

Колегія суддів зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується у цій частині з висновком суду першої інстанції, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення фактичної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ОК Вимпел-Південь , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень № 0040991406 від 23 серпня 2019 року на суму 1,00 грн та №004961406 від 23 серпня 2019 року на суму 510,00 грн.

При цьому, позивач не позбавлений права оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення з підстав його невідповідності закону чи компетентності, що і було зроблено позивачем.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0040991406 від 23 серпня 2019 року на суму 1,00 грн та №004961406 від 23 серпня 2019 року на суму 510,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.1 ст. 3 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2019 року Головою ОК Вимпел-Південь Демидовою О.В. отриманий запит про надання документів за перевіряємий період, у термін до 25.07.2019 року. Проте, станом на 26.07.2019 року представником ОК Вимпел-Підвень документів до податкового органу подано не було, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 року №0040961409.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особам Головного управління ДФС в Одеській області була здійснена контрольна розрахункова операція, яка полягала в оплаті за стоянку автотранспортного засобу на території охороняємої автостоянки, балансоутримувачем якої є ОК Вимпел-Південь . Перевіряючими було сплачено готівковими коштами 40,00 грн. охоронцю автостоянкиОСОБА_2, який є співробітником ОК Вимпел-Південь , та отримано 10,00 гривень решти, що підтверджується наданими представником позивача поясненнями від 24.07.2019 року та від 25.07.2019 року.

Апелянт зазначає, що Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) не розповсюджується на апелянта, оскільки кооператив є неприбутковою організацію та не є суб`єктом господарювання в розумінні вказаного Закону.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

При цьому, сплата виключно вступних, членських і цільових внесків ЗГІДНО ІЗ Законом України від 06.07.1995 року N2 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", НЄ Є розрахунковою операцією за товари (послуги).

Таким чином, зазначені операції можуть здійснюватись у касі підприємства без застосування РРО. В той же час, членські внески повинні оприбутковуватись у відповідності до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Однак, при наданні послуг тимчасовим членам /(клієнтам), які є фактично їх споживачами, необхідно застосовувати РРО.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами контролюючого органу здійснена контрольна розрахункова операція під час якої працівником ОК Вимпел-Південь - ОСОБА_2 , який є співробітником ОК Вимпел-Південь отримана оплата у розмірі 30,00 грн. за надання послуги, а саме з платного перебування автотранспортного засобу на охороняємій автостоянці, що належитьапелянту.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оскаржувані повідомлення-рішення відповідач діяв у межах, наданих його повноважень, порушень законодавства не допустив, у зв`язку з чим суду першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0040991406 та №0040961406 від 23.08.2019 року.

Що стосується клопотання апелянта щодо повернення ОК Вимпел-Південь зайво перерахованого судового збору згідно квитанції № 43952 від 21.01.2020 р., яке викладено в клопотанні про усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" було залишено без руху та надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

У зазначеній ухвалі, крім іншого, було вказано, що відповідно до квитанції №17997 від 10.01.2020 р., доданої до апеляційної скарги, апелянтом був сплачений судовий збір у розмірі 2881,50. Проте, реквізити, на які Обслуговуючим кооперативом "Вимпел-Південь" був сплаений судовий збір не відповідають платіжним реквізитам П`ятого апеляційного адміністративного суду, а тому вказна квитанція не може бути прийнята судом, як належний документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" надійшла заява про усунення недоліків, в якій апелянт просив поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції від 05.12.2019 р.; відкрити провадження за апеляційною скаргою від 13.01.2020 р. на рішення суду першої інстанції від 05.12.2019 р.; вирішити питання щодо повернення ОК Вимпел-Південь зайво перерахований судовий збір згідно квитанції № 43952 від 21.01.2020 р.

До зазначеної заяви, крім іншого, було додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження; квитанцію про сплату № 43952 від 21.01.2020 р. про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Оскільки, суд вважав, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були виконані, недоліки усунені, перешкод для відкриття апеляційного провадження не вбачається, ухвалою від 31 січня 2020 року клопотання Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" про поновлення строку на апеляційне оскарження - було задоволено. Поновлено Обслуговуючому кооперативу "Вимпел-Південь" строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі 420/5341/19 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів зазначає, що на час прийняття ухвали від 16 січня 2020 р. про залишення апеляційної скарги без руху судовий збір у розмірі 2881,50 грн. відповідно до квитанції про сплату № 17997 від 10.01.2020 року, яка була додана до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору, на рахунок П`ятого апеляційного адміністративного суду не надходив.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом повторно був сплачений судовий збір у розмірі 2881,50 грн. відповідно до квитанції про сплату № 43952 від 21.01.2020 року, яка була прийнята судом.

В подальшому, судом було встановлено, що судовий збір у розмірі 2881,50 грн. відповідно до квитанції про сплату № 17997 від 10.01.2020 року надійшов на рахунок П`ятого апеляційного адміністративного суду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене у заяві клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 2881,50 грн. за квитанцією про сплату № 17997 від 10.01.2020 року підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" (код ЄДРПОУ 41781969) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.03.2020 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик