Рішення

від 25.03.2020 по справі 203/4270/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4270/19

Провадження № 2/0203/336/2020

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

заочно розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду цивільну справу у паперовій формі за позовом Позов Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання , -

ВСТАНОВИВ:

У листопада 2019 року позивач, АТ КБ ПриватБанк (код ЄДРПОУ 32688148, м. Дніпро) пред`явило через суд зазначений позов, посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг позивача з постачання опалення нежитлового приміщення - офісу в секції АДРЕСА_1 , проте вчасно та у відповідному розмірі оплату послуг не здійснює, в результаті чого утворилась заборгованість, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 23 грудня 2014 року по 21 травня 2019 року в сумі 30 728,05 грн., а також за період 23 грудня 2014 року 21 листопада 2019 року 3% річних - 2 739,71 грн., інфляційні збитки - 10 956,97 грн., пеню - 31 119,90 грн., штраф - 1 536,40 грн. та судові витрати.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем його постійного проживання (перебування).

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 18 грудня 2020 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди позивача, від якого надійшла заява 03 березня 2020 року про розгляд справи за відсутності його представника, яка з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежилого вбудованого приміщення першого поверху № 4 у секції АДРЕСА_1 загальною площею 53,6 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності, оформленого на підставі рішенн Дніпропетровської міської ради №1062 від 17 квітня 2003 року Про оформлення права власності гр. ОСОБА_1 на вбудоване приміщення першого поверху у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.45).

04 листопада 2014 року між КП Теплоенерго Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір №1084 про постачання теплової енергії, за умовами якого теплопостачальне підприємство взяло на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язався одержувати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами в терміни та на умовах передбаченими цим договором (а. с. 33-39).

Згідно із п. 6.2. указаного договору облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: АДРЕСА_1

За умовами п. 6.7 договору №1084 про постачання теплової енергії розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

Обставини дійсного надання послуг підтверджуються відомостями приладу обліку марки SKM-1-U1 № 030227 в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року, та приладу обліку Січ УЗВ 248 за період з листопада 2017 року по квітень 2019 року, що зафіксовані в актах використання (споживання) теплової енергії за місцем установки приладу по АДРЕСА_1 (а.с.50-68).

КП Теплоенерго надано суду рахунки на оплату наданих послуг з теплопостачання та акти здачі-приймання теплової енергії за договором №1084 від 04 листопада 2014 року (а.с.70-99, 101-102, 104-105, 107-108, 110-111, 113-114,116-117, 119-120, 122-123, 125-128), які згідно реєстрів отримання платіжних документів та актів виконаних робіт за грудень 2016 року (а.с.100), січень 2017 року (а.с.103)лютий 2017 року (а.с.106)березень 2017 року (а.с.109), жовтень 2017 року (а.с.112), листопад 2017 року (а.с.115), грудень 2017 року (а.с.118), січень 2018 року лютий 2018 року (а.с.124) регулярно отримувались споживачем під розпис, що свідчить про обізнаність відповідача про нараховані за спожите тепло суми оплати.

За даними виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 про рух грошових коштів між ОСОБА_1 та КП Теплоенерго ДМР відповідач здійснював оплату теплопостачання в останнє за платіжним дорученням № ТС000003883 від 20 березня 2018 року на суму 3460,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

При цьому, відносини між споживачами та суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, за змістом п.п.18, 20, 30 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем та здійснюється за розрахунковими книжками, платіжними квитанціями або за умовами договору.

Судом встановлено, що відповідач, будучи з позивачем у договірних відносинах 04 листопада 2014 року, свої зобов`язання з оплати фактично наданих послуг позивача у відповідності з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України належним чином не здійснював, оплати не проводив, в результаті чого за період з 23 грудня 2014 року по 21 травня 2019 року в сумі 30 728,05 грн виникла заборгованість, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а досудові вимоги від 04 січня 2019 року за вих. № 587-сс, 05 березня 2019 року №324-сс, 06 травня 2019 року №587-сс залишені відповідачем без задоволення (а.с.135, 140, 145).

Одночасно суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 257, ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Між тим, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку та після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 2, 3 ст.264 ЦК України).

Відповідно до умов п. 13.3 договору №1084 сторони, підписавши цей договір, керуючись ст. 259 ЦК України за взаємною згодою, збільшують загальний строк позовної давності до трьох років щодо прав та обов`язків, набутих сторонами за цим договором.

Судом встановлено, що заборгованість почала накопичуватись з 23 грудня 2014 року, однак відповідачем періодично оплати здійснювались, зокрема, остання оплата за договором №1084 здійснена 20 березня 2018 року на суму 3400,00 грн., а тому перебіг строку позовної давності переривався, що впливає визначення розміру заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.7-8), приходить до висновку про його обґрунтованість та достовірність, оскільки останній проведено відповідно до умов договору, визначених тарифів, виходячи з показань приладу обліку та опалювальної площі, відсутності у споживачів пільг та керуючись умовами укладеного договору №1084 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ №630 від 21.07.2005, з відповідними змінами та доповненнями, а відтак, права позивача підлягають захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача суми боргу за період з 23 грудня 2014 року по 21 травня 2019 року в розмірі 30728,05 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.4.4. договору №1084 в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.4.5 договору №1084 передбачено, що у разі порушення споживачем п. 4.2.18 договору він повинен сплатити штраф у розмірі 5% від суми наявної заборгованості.

Таким чином, за перевірений в судовому засіданні розрахунком позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за період з 23 грудня 2014 року по 21 листопада 2019 року 3% річних на прострочену суму боргу в сумі 2 739,71 грн., інфляційні збитки в сумі 10956,97 грн., пеня, з урахуванням збільшеного строку позовної давності згідно п.13.3 договору, за вказаний період в сумі - 31 119,90 грн., а також штраф згідно п.9.4.5 договору від суми боргу в розмірі 1536,40 грн.

Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові КЦС від 10 жовтня 2019 року у справі 10 жовтня 2019 року справа № 205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.

Судові витрати з урахуванням п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 203-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32688148, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 37) заборгованість за теплопостачання в розмірі 77081,03 грн. (сімдесят сім тисяч вісімдесят одну гривню 03 коп.) , з яких сума основного боргу за період з 23 грудня 2014 року по 21 травня 2019 року - 30728,05 грн. (на IBAN НОМЕР_4, відкритий в АТ Ощадбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305482) , три відсотки річних за період з 23 грудня 2014 року по 21 листопада 2019 року - 2 739,71 грн. (на IBAN НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478) , інфляційні збитки за цей же період - 10956,97 грн. (на IBAN НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478) , пеня за цей же період - 31 119,90 грн. (на IBAN НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478) , а також штраф в сумі 1536,40 грн. (на IBAN НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478) .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32688148, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 37) судовий збір в сумі 1921,00 грн. (тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) (на IBAN НОМЕР_3, відкритий в АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478).

Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 25 березня 2020 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду відповідно до пп.пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в паперовій формі апеляційної скарги, а така само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко