Рішення

від 26.03.2020 по справі 647/522/20

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/522/20

№ провадження 2/647/198/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

при секретарі: Салєховій О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/522/20 за позовом ОСОБА_1 , до Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померли його мати - ОСОБА_2 та брат - ОСОБА_3 . Його матері та батькові належали земельні ділянки площею 4,45 га за кадастровим номером 652068800:03:001:0017 на підставі Державного акту серія ЯА№252915; кадастровий номер 652068800:03:001:0018 на підставі Державного акту серії ЯА №252916. При житті мати заповіла все належне їй майно своєму сину - ОСОБА_1 . При житті батько заповів все належне йому майно своєму сину - ОСОБА_3 . Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подав. Просить суд визначити йому ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_2 , після смерті брата - ОСОБА_3 , терміном на три місяці.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності, на задоволені позову наполягав, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, заявою від 24.03.2020 року просили розглянути справу за відсутності їх представника, позов визнали, проти його задоволення не заперечували.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Згідно з вимогами ст.. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 7).

Від зареєстрованого шлюбу вони мали дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, де в графі батьки вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 6,8).

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 252916 ОСОБА_4 , являвся власником земельної ділянки загальною площею 4,45 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520684800:03:001:0018 (а.с. 18).

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 252915 ОСОБА_2 , являлася власником земельної ділянки загальною площею 4,45 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер 6520684800:03:001:0017 (а.с. 19).

При житті ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку площею 4,45 га, розташовану на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 252916 (а.с. 13).

При житті ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку площею 4,45 га, розташовану на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 252915 (а.с. 14).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Нова Каховка Херсонської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новокаїрською сільською радою Бериславського району Херсонській області 23 червня 2008 року, актовий запис № 21 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новокаїри Бериславського району Херсонської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області 27 січня 2016 року, актовий запис № 04 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новокаїри Бериславського району Херсонської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області 27 січня 2016 року, актовий запис № 05 (а.с. 10).

Згідно листа приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Мікурової Л.Ю. № 56/01-16 від 21.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,45 гектара, розташовану на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Вказане майно належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказану земельну ділянку заповів ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований з померлим за однією адресою, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За даними спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заводилися. З листа нотаріуса вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 20).

Згідно листа приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Мікурової Л.Ю. № 55/01-16 від 21.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,45 гектара, розташовану на території Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Вказане майно належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказану земельну ділянку заповіла ОСОБА_1 . За даними спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися. З листа нотаріуса вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 26).

Згідно довідок виданих виконавчим комітетом Новокаїрської сільської ради Бериславського району Херсонської області 19.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по день своєї смерті, були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15,16,17).

Статтею 1217 ЦК України, передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Крім того, главою 87 ЦК України визначено процедуру здійснення права на спадкування.

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Вирішуючи питання визначення ОСОБА_1 додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому суд виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Приватний нотаріус Бериславського районного нотаріального округу Мікурова Л.Ю. у листах від 21.02.2020 року та як вбачається із інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

ОСОБА_1 разом із померлими на час відкриття спадщини постійно не проживав і у визначений наведеними нормами матеріального права строк заяву про прийняття спадщини не подавав, причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 назвав ту обставину, що внаслідок душевного потрясіння яке сталось з приводу смерті двох рідних людей при пожежі та у подальшому проходження всіх процедур: впізнання та інших, пов`язаних с даною подією, пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, окрім цього йому не було відомо про наявність заповіту на його користь.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Зазначені позивачем підстави пропуску строку для прийняття спадщини суд визнає суттєвими та поважними.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд також враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Позивач також був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, подальші дії позивача свідчать про те, що позивач не втрачав інтерес до спадкового майна і бажав реалізувати своє право на його прийняття. Душевне потрясіння яке сталось з приводу загибелі матері та рідного брата спадкоємця при пожежі та у подальшому проходження всіх процедур: впізнання та інших, пов`язаних с даною подією та необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв`язку із цим, суд відповідно до ст. 82 ЦПК України, визнає вказані позивачем обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , за якими, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідачем до суду було подано письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Суд приймає до уваги такі заяву відповідача, не вбачає підстав вважати, що визнання відповідачем позову є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з сукупності усіх обставин, що виникли у справі, а саме, що спадкова справа не заводилася за відсутності заяв від інших спадкоємців, заяву про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, відповідач позов визнає у повному обсязі, тому суд вважає за доцільним визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом та за заповітом, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування , керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новокаїри Бериславського району Херсонської області, терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач Новокаїрська сільська рада, Бериславський район, Херсонська область, 74362, Херсонська область, Бериславський район, с. Новокаїри, вул. Бархутова, 77, Код ЄДРПОУ 04401316.

Повне рішення складено 26.03.2020 року.

Суддя В. С. Миргород