Рішення
від 25.03.2020 по справі 131/914/19
ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/914/19

Провадження № 2/131/160/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 та після його смерті відкрилася спадщи на на належне йому майно, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,2500 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,5016 га призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Крім позивача спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 є його мати та сестра, які подали у встановленому за Законом порядку заяви про відмову від прийняття спадщини.

На даний час позивач бажає оформити свої спадкові права після смерті батька, однак не може реалізувати своє право на спадщину у встановленому Законом - нотаріальному порядку, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, в зв`язку з чим постановою приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Таранюка Т.Є. № 137/02-31 від 06.05.2019 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

В зв`язку з викладеним позивач звернувся із вказаним позовом до суду та просить визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та право на земельні ділянки, розташовані за цією ж адресою: площею 0,2500 га., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруда та площею 0,5016 га., призначену для ведення особистого селянського господарства.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте його представник ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.

Представник відповідача - Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги сільська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть - НОМЕР_1 (а.с.7) тому після його смерті відкрилася спадщина на його майно.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно довідки виконавчого комітету Росоховатської сільської ради № 130 від 14.05.2014 житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до категорії колгоспних дворів та станом на 15 квітня 1991 року до складу двору входив ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається з копії витягу з рішення 23 сесії 5 скликання Росоховатської сільської ради від 30.09.2009 ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га., призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,5300 га., призначену для ведення особистого селянського господарства.

Згідно технічної документації (кадастрових планів) (а.с.16,17) площа земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд складає 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства - 0,5016 га.

Отже після смерті ОСОБА_2 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та права на земельні ділянки за цією ж адресою, площею 0,2500 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,5016 - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно копії паспорта громадянина України позивача (а.с. 6), копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 (а.с. 7); копією заповіту ОСОБА_2 від 04.10.2011 (а.с. 9), відповідно якого він заповів все своє майно позивачеві; копією заяви ОСОБА_1 про відмові від спадщини за заповітом та прийняття спадщини за законом (а.с. 11), позивач є сином спадкодавця, а відповідно є спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом на його майно.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок.

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 06 травня 2019 року №137/02-31 приватним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Таранюком Т.Є. позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, через відсутність правовстановлюючих документів на них на ім`я спадкодавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачем, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на житловий будинок та право на завершення приватизації земельних ділянок, що розташовані на території Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір, пропорційно до задоволених вимог.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2500 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.5016 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , моб. тел.: НОМЕР_4 .

Відповідач: Росоховатська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, адреса: 22750, с. Росоховата Іллінецького району Вінницької області, Код ЄДРПОУ: 04328022.

Головуючий:

СудІллінецький районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення25.03.2020
Оприлюднено31.03.2020
Номер документу88471142
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —131/914/19

Рішення від 25.03.2020

Цивільне

Іллінецький районний суд Вінницької області

Олексієнко О. Ю.

Ухвала від 25.11.2019

Цивільне

Іллінецький районний суд Вінницької області

Олексієнко О. Ю.

Ухвала від 31.07.2019

Цивільне

Іллінецький районний суд Вінницької області

Олексієнко О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні