Рішення

від 25.03.2020 по справі 131/864/19

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/864/19

Провадження № 2/131/181/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області помер їх племінник ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема: земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ОСГ, які були надані матері покійного ОСОБА_4 , яка за життя не встигла розпочати процедуру приватизації земельних ділянок.

На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бажають оформити свої спадкові права після смерті племінника, однак не можуть реалізувати своє право на спадщину у встановленому Законом - нотаріальному порядку, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, в зв`язку з чим постановою приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Таранюка Т.Є. відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

В зв`язку з викладеним позивачі звернулися із вказаним позовом до суду та просять визнати за ними, право на завершення безплатної приватизації земельних ділянок, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею - 0,25 га., та для ведення особистого селянського господарства - 0,17 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, проте подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задоволити.

Представник відповідача - Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги сільська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.10) тому після його смерті відкрилася спадщина на його майно.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До спадкового майна покійного належать земельні ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею - 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства - 0,17 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва на право на спадщину за законом №139/2015 від 01.06.2016, виданого нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Манус В.В. (а.с. 12) після смерті ОСОБА_4 , яка згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, як вбачається з копії рішення 13 сесії 22 скликання Бабинської сільської ради від 15 серпня 1996 року ОСОБА_4 передано безоплатно у власність земельні ділянки, площею 0,42 га, не провівши попередньої інвентаризації земельної ділянки (а.с. 13).

Згідно технічної документації (кадастрових планів) (а.с. 14-15) виготовлених інженером землевпорядником ОСОБА_5 , за адресою по АДРЕСА_1 знаходяться такі земельні ділянки: присадибна ділянка, площею 0,25 га та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,17 га.

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно копій паспортів громадян України позивачів (а.с. 6-9); копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (а.с. 10); копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (а.с. 11) та копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 12), позивачі є спадкоємцями третьої черги в порядку спадкування за законом на його майно.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок.

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивачі у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 25 червня 2019 року №200/02-31 приватним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Таранюком Т.Є. позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на завершення приватизації земельних ділянок, через відсутність правовстановлюючих документів на них на ім`я спадкодавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачем, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачами слід визнати право на завершення приватизації земельних ділянок, що розташовані на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір, пропорційно до задоволених вимог.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на завершення безплатної приватизації земельних ділянок, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га., та для ведення особистого селянського господарства площею 0,17 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були надані у власність ОСОБА_4 згідно рішення Бабинської сільської ради іллінецького району Вінницької області 13 сесії 22 скликання від 15 серпня 1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , моб. тел.: НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , поштова адреса: АДРЕСА_3 , моб. тел.: невідомий.

Відповідач: Бабинська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, поштова адреса: 22714, вул. Центральна, 3, с. Бабин Іллінецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04330504.

Головуючий: