Ухвала

від 19.03.2020 по справі 760/6446/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/6446/20

Провадження № 1-кс/760/2590/20

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю:

прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , які діють в інтересах власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 ,

про арешт майна в рамках кримінального провадження №32019100000000445 від 13.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №32019100000000445 від 13.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України.

Як зазначається в клопотанні, дев`ятим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені за №32019100000000445 від 13.06.2019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212, ч.2 ст.205-1 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що згідно висновку дослідження спеціаліста аудиторської фірми «Альта» встановлено, що службові особи ТОВ «Укршина УА» (код ЄДРПОУ 41832615), зареєстрованого у м. Києві, у період 2018-2019 років, у результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7 (іпн НОМЕР_1 ), ТОВ «Хардвік» (код ЄДРПОУ 41727964), ТОВ «Сап Інвест» (код ЄДРПОУ41799913), ТОВ «Хартон Груп» (код ЄДРПОУ 41920022), ТОВ «Рамарт Груп» (код ЄДРПОУ 41604531), ТОВ «Вудлін» (код ЄДРПОУ 41652674), ТОВ «Парадоксікей» (код ЄДРПОУ 41926168), ТОВ «Бонер» (код ЄДРПОУ 41444963), ТОВ «Равенна Груп» (код ЄДРПОУ 41648694), ТОВ «Ламідін» (код ЄДРПОУ 41585410), ТОВ «Талфорт Груп» (код ЄДРПОУ 41846789), ТОВ «Асіндей» (код ЄДРПОУ 41583627), ТОВ «К.Н. Груп» (код ЄДРПОУ 42238576), ТОВ «Ларідан» (код ЄДРПОУ 41822004), ТОВ «Аліот-Люкс» (код ЄДРПОУ 41822182), ТОВ «Бертоне-Буд» (код ЄДРПОУ 41647727), що мають ознаки фіктивності, ухилилися від сплати податку на додану вартість у загальній сумі 2 631,5 тис. грн. та податку на прибуток підприємств на суму 2 368,4 тис. грн.

Також вказується, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «УКРШИНА УА», які задіяні в схемі ухилення від сплати податків, за період 2018 2019 років здійснювали діяльність, пов`язану з наданням податкової вигоди третім особам, а саме реєстрацію податкових накладних з постачання товару на адресу групи «фіктивних» підприємств, які здійснювали обрив ланцюга постачання ТМЦ, підміну номенклатури товару для мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ для СГД реального сектору економіки з метою ухилення від сплати податків до державного бюджету.

Фактично куплена на внутрішньому ринку продукція (автомобільні шини марки «Нокіан» в асортименті) реалізовувалася за готівкові кошти через Інтернет-мережу. Тобто, службові особи фактично здійснювали реалізацію ТМЦ (шин) на внутрішньому ринку за готівкові кошти, а в подальшому здійснювали документальне оформлення продажу автомобільних шин різних марок на ряд «фіктивних» СГД з метою надання податкової вигоди третім особам.

Директором ТОВ «УКРШИНА УА» є ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_2 ), який також є керівником ПП «РІК» (код ЄДРПОУ 31482159, основний вид діяльності 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів).

Зазначається, що проведеним оглядом Інтернет-сайту «UkrShina.com.ua» встановлено, що ТОВ «УКРШИНА УА» використовує приміщення за адресою: м.Київ, вул. Стальського Сулеймана, буд. 34, де фактично знаходиться первинна фінансово-господарська документація ТОВ «УКРШИНА УА», чорнові записи щодо реалізації ТМЦ за готівкові кошти кінцевим споживачам.

У клопотанні вказується, що 03.03.2020 за вищевказаною адресою проведено обшук, де серед іншого виявлено та тимчасово вилучено аркуші паперу, візуально схожі на купюри (валюта - українська гривня), в загальній сумі 118 961 грн., які 04.03.2020 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

На думку прокурора, на підставі ст.167 КПК України вищезазначене майно є тимчасово вилученим, оскільки є предметом кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного та з урахуванням вимог стст. 39, 131, 132, 167, 168, 170, 171 КПК України, прокурор просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №32019100000000445 від 13.06.2020, вилучені під час обшуку приміщення за адресою: м. Київ, вул. Стальського Сулеймана, буд. 34, а саме: аркуші паперу, візуально схожі на купюри (валюта українська гривня) в загальній сумі 118961 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , які діють в інтересах ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечували, посилалися, зокрема, на те, що обшук було проведено, на їх думку, з численними порушеннями процесуального законодавства. Крім того, після того як в сейфі біля робочого місця директора ПП «РІК» ОСОБА_4 були виявлені вищевказані грошові кошти, постало питання кому вони належать, в ході телефонних переговорів було встановлено, що дані грошові кошти належать особисто директору ПП «РІК» ОСОБА_4 , якого в момент їх виявлення на місці проведення обшуку не було. До закінчення проведення обшуку директор ПП «РІК» з`явився і надав пояснення під відеозапис про те, що дані грошові кошти в сумі 118 961,00 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривень належать йому особисто і є залишком грошових коштів, які були зняті з його особистого депозитного рахунку (фізичної особи) в січні 2020 року. Копії відповідних документів, які підтверджують внесення коштів на депозит та їх зняття ОСОБА_4 , були надані одразу.

На думку власника майна ОСОБА_4 ,адвоката ОСОБА_5 ,адвоката ОСОБА_6 ,які діютьв йогоінтересах,вилучені грошовікошти невідповідають як критеріям,що визначені в ухвалі Солом`янського районногосуду м.Києва від12.02.2020по справі№ 760/3606/20, так і критеріям ст.167 КПК України, та не мають жодного відношення до даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.62Конституції України,стст.9,45,46,84-89,234КПК України,власник майна ОСОБА_4 ,адвокат ОСОБА_5 ,адвокат ОСОБА_6 ,які діютьв йогоінтересах,просили відмовитив задоволенніклопотання проарешт майнапрокурора відділупрокуратури м.Києва ОСОБА_3 про накладенняарешту натимчасово вилученемайно вповному обсязі;повернути майно-грошові кошти-що булонезаконно вилучено03.03.2020року підчас тав результатіпроведеного обшукута наданий часнезаконно табезпідставно утримуєтьсяслідчим приматеріалах кримінальногопровадження № 32019100000000445, а саме: грошові кошти в сумі 118 961,00 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривень.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зп.1ч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Як передбачено ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №32019100000000445 від 13.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України.

03.03.2020 під час обшуку за адресою: м.Київ, вул.Стальського Сулеймана, буд.34, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва (справа №760/3606/20, провадження №1-кс/760/1461/20), були вилучені грошові кошти в загальній сумі 118 961 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн., дозвіл на вилучення яких вказаною ухвалою слідчого судді не надавався.

Постановою слідчого від 04.03.2020 вищевказані грошові кошти приєднано як речові докази в кримінальному провадженні №32019100000000445 від 13.06.2019.

Також встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна подано з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом зтим,слідчий суддядоходить висновку,що напідставі вищенаведенихнорм законодавстваУкраїни тавстановлених фактичнихобставин,зокрема зурахуванням наданоїслідчому суддізаявиОСОБА_4 до Приватбанкупро оформленнявкладу «Стандарт»на 1міс.із запланованоюсумою вкладув розмірі499000грн.,випискою Приватбанку щодо такого вкладу із зазначенням сум та датами виплат за депозитним договором «Стандарт» на 1 міс. із ОСОБА_4 , грошові кошти, вилучені 03.03.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в загальній сумі 118961 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн., ознакам речового доказу у кримінальному провадженні №32019100000000445 не відповідають, оскільки прокурором не доведено, що ці гроші є об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя також вважає, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя також зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейськогосуду зправ людини(далі ЄСПЛ),в якійнапрацьовано триголовні критерії,які слідоцінювати напредмет відповідностівтручання вправо особина мирневолодіння своїммайном принципуправомірного втручання,сумісного згарантіями ст.1Першого протоколу,а саме:(а)чи євтручання законним;(б)чи переслідуєвоно «суспільнийінтерес»;(в)чи єтакий захід(втручанняв правона мирневолодіння майном)пропорційним визначенимцілям таз дотриманнямпринципу справедливоїрівноваги.ЄСПЛконстатує порушеннядержавою ст.1Першого протоколу,якщо хочаб одногокритерію небуде додержано.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя оцінює накладення арешту на вказане в клопотанні прокурора майно як нерозумне та неспіврозмірне обмеження права власності в даному кримінальному провадженні, непропорційне переслідуваному суспільному інтересу та таке, що порушує принцип справедливої рівноваги. Слідчий суддя також вважає, що накладення арешту на все вищевказане майно матиме надмірно обтяжливі наслідки для власника майна ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Повернути ОСОБА_4 грошові кошти, вилучені 03.03.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в загальній сумі 118961 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1