30.03.20
Провадження № 2/235/623/20
Справа № 235/528/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2020 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Філь О.Є.
за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності на житлові будинки в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 24 січня 2020 року звернулася до суду із позовом до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності на житлові будинки в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на належне йому за життя наступне майно:
-житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 1422782800:08:000:0002;
-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач являється спадкоємцем першої черги та прийняла спадщину.
08 січня 2020 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки. Постановою нотаріуса від 08.01.2020 року у видачі свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки було відмовлено, у зв`язку з наступним:
-з поданих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що побудовані тамбур в 2004 році (б-1), гараж в 2004 році (Ж-1), сараї у 2004 році (З-1 та И-1) збудовані без дозвільних документів;
-з поданих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що збудована прибудова в 2015 році (а-1) без дозвільних документів.
За таких обставин позивач вважає, що має право визнати за собою право власності на житлові будинки та господарські будівлі та споруди, які не являються самочинним будівництвом та право власності на які виникло у спадкодавця при житті.
24 січня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.
27 січня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження та призначено підготовче засідання на 24 лютого 2020 року.
27 січня 2020 року ухвалою судді зобов`язано державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори надати інформацію про те, чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 .
24 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено на 16 березня 2020 року.
У підготовче засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Інших клопотань від сторін не надійшло, справу призначено до судового розгляду на 30 березня 2020 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник відповідача - Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню частково за наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.2019 року виконавчим комітетом Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області (а.с.4).
Відповідно договору дарування житлового будинку від 21.11.2003 року, житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 (а.а.7-8).
Відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.02.2005 року земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 (а.с.14).
Відповідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.10.2015 року та як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить ОСОБА_2 (а.с.15-16).
Позивач являється спадкоємцем першої черги та прийняла спадщину.
08 січня 2020 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки. Постановою нотаріуса від 08.01.2020 року у видачі свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки було відмовлено (а.с.24), у зв`язку з наступним:
-з поданих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що побудовані тамбур в 2004 році (б-1), гараж в 2004 році (Ж-1), сараї у 2004 році (З-1 та И-1) збудовані без дозвільних документів;
-з поданих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що збудована прибудова в 2015 році (а-1) без дозвільних документів.
За таких обставин позивач вважає, що має право визнати за собою право власності на житлові будинки та господарські будівлі та споруди, які не являються самочинним будівництвом та право власності на які виникло у спадкодавця при житті.
Частина 1 стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку,
встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів; право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або законність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові від 30.03.2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) пункт 6, право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначається судом відповідно до положень статті 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування .
На підставі викладеного вище та керуючись ст..ст. 16, 328, 373, 376, 392, 1216, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, статтями 4-5, 175-177, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок загальною площею 71,0 кв.м, в тому числі житловою - 38,0 кв.м (А-1) та господарські споруди прибудову (а1), літню кухню - сарай (Б-1), літній душ (В-1), убиральню (Г-1), сарай (Е-1), погріб (пг-1), огорожу (№ 1), ворота (№ 2), 1/2 частину колодязя (№ 3), який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок загальною площею 41,9 кв.м, в тому числі житловою - 25,7 кв.м та господарські споруди: сарай (Б-1), літню кухню (В-1, гараж (Г-1), сарай (Д-1), сарай (Е-1), сарай (Ж-1), гараж (З-1), літній душ (И-1), убиральню (К-1), огорожу (№ 1), ворота (№ 2), колодязь (№ 3). Який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного
провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Лисівська сільська рада Покровського району Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 0434311, місцезнаходження: 85362, Донецька область, Покровський район, с.Лисівка, вул. Центральна, 68.
Дата складання повного тексту рішення 30 березня 2020 року.
Суддя О.Є.Філь
Суд | Красноармійський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 31.03.2020 |
Номер документу | 88477922 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
Філь О. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні