Рішення

від 27.02.2020 по справі 308/360/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/360/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Ужгородської міської ради про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.05.2016 року, 26.05.2016 року , 04.06.2018 року та 14.07.16 року вона придбала квартири та об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом трьох років здійснювала реконструкцію даного об`єкту без отримання відповідного на те дозволу. Під час проведення будівельних робіт нею були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. З початку будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо реконструкції не надходило, це свідчить про те, що нею не були порушені права інших осіб будівництвом зазначеного об`єкту. Після завершення будівництва був виготовлений технічний паспорт з відміткою про проведене технічне обстеження, згідно якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

За умовами Договору оренди землі №2087 від 27.05.2019р., укладеного на підставі рішення ХХХІХ сесії міської ради сьомого скликання від 05.09.2019 року №1690, територіальна громада м.Ужгорода в особі Ужгородської міської ради передала, а ОСОБА_1 прийняла в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку пл. 0,0310 кв. м. АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 із строком дії договору до 5 вересня 2024 року.

З питанням прийняття реконструйованого об`єкту до експлуатації та, відповідно, оформленням права власності, вона зверталася до відділу ДАБІ Ужгородської міської ради, де їй надали роз`яснення про неможливість прийняття в експлуатацію об`єкту та пояснили, що вказані дії можливо вчинити лише згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011р. шляхом реєстрації декларацій встановленої форми.

Водночас зазначений Порядок не передбачає введення в експлуатацію будівель, які збудовані самочинно. Вирішення вказаного питання можливе лише після визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва в судовому порядку згідно ст.376 ЦК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.01.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за уточненою позовною заявою до судового розгляду по суті.

В судове засіданні позивачка не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без участі відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2016 року, 26.05.2016 року , 04.06.2018 року та 14.07.2016 року ОСОБА_1 придбала квартири та об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі-продажу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснила реконструкцію даного об`єкту без отримання відповідного на те дозволу та після завершення будівництва виготовила технічний паспорт з відміткою про проведене технічне обстеження, згідно якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

27 вересня 2019 року між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було укладено договір оренди землі №2087, відповідно до умов якого ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури в АДРЕСА_1 , площею 0,0310 га, кадастровий номер 2110100000:01:001:0316 із строком дії договору до 05 вересня 2024 року.

Судом також встановлено, що позивачка щодо прийняття реконструйованого об`єкту до експлуатації та, відповідно, оформленням права власності, зверталася до відділу ДАБІ Ужгородської міської ради, де їй надали роз`яснення про неможливість прийняття в експлуатацію об`єкту та пояснили, що вказані дії можливо вчинити лише згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011р. шляхом реєстрації декларацій встановленої форми.

Стаття 376 ЦК України передбачає, що право власності на самочинне будівництво може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо не порушує право інших осіб і надана земельна ділянка під будівництво.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором, або законом, а право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України, суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пункт 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначає, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК)та землекористувачі(стаття95ЗК). Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) передбачено, що суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було надано земельну ділянку у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 зазначено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований обєкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження об`єкту. За результатами проведеного такого технічного обстеження об`єкту, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , експертом Ольховик О.І. (Звіт про проведення технічного обстеження від 14.01.2020 року) встановлено, що загалом Реконструйований багатоквартирний житловий будинок із комерційними приміщеннями, знаходиться в нормальному технічному стані, що відповідає категорії 1 . На об`єкті немає дефектів, які б могли вплинути на несучу здатність конструкції. Об`єкт відповідає вимогам міцності, надійності та безпечної експлуатації. Прийняття в експлуатацію будинку є можливим.

Згідно висновку містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками від 14.01.2020, проведена реконструкція нежитлового приміщення 1 та квартир АДРЕСА_3 , 4, АДРЕСА_4 за рахунок влаштування надбудови під багатоквартирний житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою : АДРЕСА_1 не суперечить генплану та будівельним нормам.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, на які посилається позивач ОСОБА_1 в обґрунтування порушення своїх прав, знайшли свого належного підтвердження при розгляді справи, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 16 328, 331, 376 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 49, 89, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на реконструйований багатоквартирний житловий будинок із вбудованими комерційними приміщеннями, загальною площею 837,8 кв.м,, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак