Рішення

від 23.03.2020 по справі 398/2141/19

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2141/19

провадження №: 2/398/131/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"23" березня 2020 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Нероди Л.М.

з участю секретаря судового засідання Джеваги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 398/2141|19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Чередніченко Людмила Петрівна, до приватного підприємства ПобутСервісПром про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення в житлове приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Позивачі, в інтересах яких діє представник - адвокат Чередніченко Л.П., звернулись до суду з позовом, відповідно до якого просять зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні ними квартирою АДРЕСА_1 , та вселити їх до вказаного житлового приміщення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧІВ

Позивачі є рідними сестрами. З вони дитинства вони були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була надана їх батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується оригіналом ордеру, який є у позивачів. Квартира приватизована не була. На даний час батьки позивачів померли. Позивачі, за сімейними обставинами були змушені змінити на деякий час місце проживання, однак до цього часу зареєстровані за вказаною адресою, іншого житла вони не мають. Крім того, в зазначеній квартирі залишились їх майно, меблі та речі. Вони періодично навідувались до спірної квартири, доглядали за не, сплачували комунальні послуги. Щодо вказаної квартири між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір про надання послуг з утриманні будинку та прибудинкової території. Крім того, між позивачем ОСОБА_2 та КП Теплокомуненерго було укладено договір про постачання теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання також саме до спірної квартири. Жодних претензій з боку відповідача до позивачів не було. Позивачі стверджують, що ОСОБА_2 з відповідачем було укладено договір найму вказаного житлового приміщення, однак копію зазначеного договору відповідач надавати позивачам відмовляється.

В 2017 році позивачам стало відомо, що заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 15.08.2017 року їх визнано втративши право користування квартирою АДРЕСА_1 . Дізнавшись про існування вказаного заочного рішення суду позивач ОСОБА_1 звернулись до суду з заявою про його перегляд, яку було задоволено. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 03.05.2018 року позовні вимоги КП Житлово-експлуатаційна контора №8 , яке на той час було власником вказаного житлового приміщення, було залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили. Інших рішень про визнання позивачів втративши ми право користування спірним жилим приміщенням судом винесено не було.

Після прийняття судом ухвали про залишення вимог КП Житлово-експлуатаційна контора №8 без розгляду позивачі неодноразово приходили до спірної квартири, зривали встановлені відповідачем замки, встановлювали свої, проте через деякий час відповідач знову змінював їх замки на свої. Таким чином відповідач чинить позивачам перешкоди в користуванні квартирою, вивіз з квартир належне позивачам майно та речі.

Наразі їм стало відомо від колишніх сусідів про те, що спірна квартира надана відповідачем іншій особі, однак остання там не проживає.

На неодноразові запити до відповідача з приводу спірної квартир останній не надає жодної відповіді.

За фактом здійснювання відповідачем перешкод в користуванні спірною квартирою позивачі звертались з завами до Олександрійського відділу поліції, проте, їм було відмовлено в порушенні кримінального провадження та роз`яснено право на звернення з позовом до суду.

У судове засідання позивачі та їх представник не зявилсь, натомість надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому, зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 15.08.2017 рокуу справі №398/1317/16-ц було задоволено позовні вимоги КП Житлово-експлуатаційна контора №8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 08.1.2017 року заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду від 15.08.2017 року скасовано.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 03.05.2018 року позовні вимоги КП Житлово-експлуатаційна контора №8 про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , залишено без розгляду.

На підставі рішення виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих міста Олександрія від 27.04.1977 року №223 ордер №2567 серія 5299 від 10.05.1977 року на право заняття двох кімнат квартири АДРЕСА_1 було видано на ім`я ОСОБА_5 , сімя якого складається з чотирьох чоловік.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Як свідчить довідка КП Житлово-експлуатаційна контора №8 від 22.12.2006 року №200, позивач ОСОБА_2 на той час дійсно мешкала за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір про постачання теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання від 22.12.2006 року укладений між КП Теплокомуненерго та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ., було укладено споживачем послуг ОСОБА_2 , також проживаючою за вказаною адресою.

Договір №2 від 01.01.2007 року про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_3 було укладено між ПП ПобутСервісПром та споживачем вказаних послуг ОСОБА_2 .

Про необхідність передбачення альтернативного палива до своєї квартири в зв`язку з виконанням факсограми Мінрегіону України від 21.07.2014 року №7/11-8690, щодо зменшення споживання природного газу на 30% на період опалювального сезону 2014-2015 рр., було повідомлено мешканку кВ. АДРЕСА_1 ОСОБА_9 .

Постановою від 30.03.2018 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №. 12018120070000587 від 16.02.2018 року за фактом самовільного проникнення ПП ПобудСервісПром до квартири в якій зареєстрована ОСОБА_1 , а саме: до квартири АДРЕСА_1 , та зі складанням відповідного акту вивезення усіх речей останньої до приміщення контори приватного підприємства, закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України.

Згідно листа т.в.о. начальника Олександрійського відділу поліції від 15.08.2018 року, вих.№ 16725/13-2018 року в ході проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 про вчинені кримінальні правопорушення(заява зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальні правопорушення та інші події Олександрійського ВП 10.08.2018 року і їй присвоєно реєстраційний номер 11950) було встановлено, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, що виключає склад будь-якого правопорушення.

Актом- опису майна від 05.09.2017 року, який було складено комісією в складі: майстра ПП ПобутСервісПром , уповноваженої особи будинку АДРЕСА_4 працівників АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , було описане майно в квартирі АДРЕСА_1 , яке було доправлене до складського приміщення контори ПП ПобутСервісПром , розташованої за адресою: АДРЕСА_7 .

В листі від 13.10.2017 року № 70 ПП ПобутСервісПром просило сільського голову Пантаївської сільської ради повідомити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про можливість забрати свої речі з контори ПП ПобутСервісПром , розташованої за адресою: сел..Пантаївка, вул..Миру,12, в зв`язку з втратою останніми права користування квартирою АДРЕСА_1 . Підставою зазначено заочне рішення суду від 15.08.2017 року у справі №398/1317/16-ц.

ОЦІНКА СУДУ

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовну вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки останні на даний час такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 не визнанні, заочне рішення суду від 15.08.2017 року про визнання позивачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою скасоване.

НОРМИ ПРАВА

Згідно ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер. Згідно ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо). Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Згідно ч.1 ст.106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. Відповідно до ч. 2 ст.106 ЖК України, при відмові наймодавця у визнанні члена сім`ї наймача по договору найма наймачем, спір може бути вирішений у судовому порядку. Згідно ч. 2 ст. 824 ЦК України, у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах. Згідно положень ст.107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. В такому разі договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

На підставі рішення виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих міста Олександрія від 27.04.1977 року №223 ордер №2567 серія 5299 від 10.05.1977 року на право заняття двох кімнат квартири АДРЕСА_1 було видано на ім`я ОСОБА_5 , сімя якого складається з чотирьох чоловік, тобто позивачі, як діти наймача жилого приміщення, на час користування останнім спірною квартирою входили до складу його сімї.

Відповідно до статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Згідно зі ст. 163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 15 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Частиною 2 статті 405 ЦПК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 72ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням Вказана правова позиція викладена в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункту 15 постанови від 01 листопада 1996 року № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Надані позивачами докази свідчать про те,що останні вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, а тому набули рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Окрім цього, у ході судового розгляду судом встановлено, що позивачі не проживали тривалий час у спірній квартирі саме з поважних причин так як позивач чинив їм перешкоди укористуванні приміщенням, за тимчасової відсутності позивачів змінював замки на вхідних дверях квартири, вивіз все належне позивачам майно. Тобто по суті позивачі не втратили зв`язку з житловим помешканням, здійснювали оплату комунальних послуг, намагались повернутись до помешкання змінюючи замки, які були встановлені відповідачем.

Будь - яких інших належних, достовірних та достатніх доказів про те, що позивачі не проживали у спірній квартирі без поважних причин понад один рік відповідачем у розпорядження суду не надано та у судовому засіданні не здобуто.

Крім того позивачі в позові зазначають, що на даний час спірна квартира відповідачем передана в користування іншої особи, яка наразі там не проживає, при цьому, надати письмових доказів цьому вони змоги не мають, оскільки відповідач на їхні запити відповідей не надає.

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iншихосiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню частково.

У зв`язку з вищенаведеним суд вбачає правові підстави для зобов`язання відповідача усунути позивачам перешкоди в користуванні спірною квартирою. В задоволенні позовних вимог про вселення позивачів до спірної квартири необхідно відмовити, оскільки останніми не надано доказів щодо неможливості вселення в разі усунення створених відповідачем перешкод в користування квартирою.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.7 ст.6 ЗУ Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Позивачами заявлено дві вимоги немайнового характеру.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Позивачем ОСОБА_2 не було сплачено судовий збір за жодну з заявлених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивачів судом підлягають частковому задоволенню в частині усунення перешкод в користуванні житлом, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40грн. на користь кожного.

В зв`язку з тим, що в задоволенні вимог про вселення судом відмовлено, позивачами при зверненні до суду судовий збір за вказану вимогу сплачено не було, з позивачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір на суму по 768,40грн. з кожного.

Крім того, з позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір за вимогу про усунення перешкод в користуванні житлом, який також не було нею сплачено при зверненні до суду.

Керуючисьст.ст.10-14, 141, 223, 258, 264, 265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Чередніченко Людмила Петрівна, до приватного підприємства ПобутСервісПром про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення в житлове приміщення задоволити частково.

Зобов`язати приватне підприємство ПобутСервісПром усунутиБайзо ОСОБА_10 та ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства ПобутСервісПром на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40 коп.

Стягнути з приватного підприємства ПобутСервісПром на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768(сімсот шістдесят вісім ) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 30.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне підприємство ПобутСервісПром , ЄДРПОУ 34741503, адреса місцезнаходження: сел.Пантаївка м.Олександрія Кіровоградської області, вул.Миру(Леніна),12.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА