Рішення

від 23.03.2020 по справі 120/17/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 березня 2020 р. Справа № 120/17/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" (вул. Колгоспна, буд. 3, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 43052874) до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165), співвідповідача - Комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" (вул. Колгоспна, буд. 3, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 43052874) до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165), співвідповідача - Комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії .

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК позивачем складено податкову накладну за №1 від 17.09.2019, яку за допомогою електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.10.2019 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання квитанцій контролюючого органу товариство надіслало повідомлення, а також всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №1318787/43052874 від 31.10.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач вважає відмову протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.

07.02.2020 представником відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України подано до суду відзиви на адміністративний позов, в яких вказано, що регіональною комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з тим, що платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Зокрема, розгорнутих пояснень щодо здійснення господарських операцій та підтверджуючих документів, а саме, договорів із контрагентами - постачальниками, розрахункових документів, товарно-транспортних накладних. Крім того, згідно баз даних встановлено відсутність трудових ресурсів для виконання вказаних робіт, акт виконаних робіт викладено не в повному обсязі. При цьому, представник вказав, що платнику було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Однак, позивач таких вимог на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не виконав.

17.02.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача в якій останній виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Розгляд даної заяви здійснюється 23 березня 2020 року, виходячи із терміну перебування судді у щорічній відпустці з 06.03.2020 по 20.03.2020, тобто на наступний робочий день після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

30.07.2019 між Комунальним підприємством "Немирівкомунсервіс" (далі - замовник) та позивачем (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг №2, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати платні послуги, встановлення забору h-2.0 у кількості 136 секцій та стовпів h-2.0 у кількості 143 шт. на об`єкті комплекс будівель та споруд по вул. Козоріза, буд. 24 Б, м. Немирів.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг за даним договором складає 153892,04 грн (в т.ч. ПДВ 25648,67 грн). Розрахунки між замовником та виконавцем проводяться на підставі акта виконаних робіт, який підписується сторонами і є юридичновизначеним документом.

Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, у відповідності до п. 2.3 договору.

Згідно із додатковою угодою №1 від 15.09.2019 до договору №2 від 30.07.2019, пункт 2 договору доповнено підпунктом 2.4 наступного змісту: перед початком виконання робіт замовник зобов`язаний перерахувати виконавцю в якості попередньої оплати (авансу) замовлених послуг, грошові кошти в розмірі 35000,00 грн. Крім того, п. 2 договору доповнено підпунктом 2.5 наступного змісту: після отримання від замовника на рахунок виконавця попередньої оплати (авансу) за замовлені послуги в розмірі визначеному п.п. 2.4 п. 2 договору, виконавець приступає до фактичного надання послуг, визначених у п.п. 1.1 п. 1 договору.

Відповідно до договірної ціни на будівництво комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , буд. 24Б, м. Немирів, Немирівського району, Вінницька область, що здійснюється в 2019 році, вона є твердою. Всього договірна ціна становить 153 892,04 грн.

Згідно із рахунком-фактурою №СФ-0000003 від 16.09.2019 вартість будівельних робіт по встановленню огорожі становить 153 892,04 грн.

Випискою по рахунку від 17.09.2019 підтверджується перерахування коштів в сумі 35 000,00 грн за будівельні роботи по встановленню огорожі, згідно рахунку №СФ-0000003 від 16.09.2019 ( у т.ч. ПДВ 5 833,33 грн).

За принципом першої дії, а саме отримання авансу, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.09.2019 на загальну суму 35 000,00 грн.

Відповідно до квитанції від 15.10.2019 дана податкова накладна від 17.09.2019 була прийнята, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

28.10.2019 позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Додавши до вказаного повідомлення копії додатків у кількості 8 шт.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1318787/43052874 від 31.10.2019 в реєстрації податкової накладної №1 від 17.09.2019 відмовлено.

Підставами відмови зазначено, що платником не надано копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. В частині додаткової інформації зазначено, що платником не надано розгорнутих пояснень щодо здійснення господарських операцій та підтверджуючих документів, а саме, договорів із контрагентами - постачальниками, розрахункових документів, товарно-транспортних накладних. Крім того, згідно баз даних встановлено відсутність трудових ресурсів для виконання вказаних робіт, акт виконаних робіт викладено не в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 №117 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Як передбачено пунктом 5 Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів, а саме: договір про надання послуг №2 від 30.07.2019; договірна ціна на будівництво комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_2 , що здійснюється в 2019 році станом на 13.08.2019; виписка по рахунку від 17.09.2019; договір оренди приміщення №3 від 01.08.2019; договір оренди обладнання №4 від 12.08.2019; видаткова накладна№140 від 24.10.2019; видаткова накладна №16299 від 11.10.2019; видаткова накладна №16381 від 11.10.2019; банківська виписка від 19.09.2019; рахунок-фактура №СФ-0000003 від 16.09.2019, суд встановив, що надіслані позивачем первинні та інші документи, повністю відображають зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про те, що останнім на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем та походження товарної продукції (товару), було направлено до контролюючого органу необхідні та достатні документи та пояснення.

Суд зазначає, що відповідачем віднесено позивача до ризикових платників, згідно п.п. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", у зв`язку з вказаною підставою реєстрацію податкової накладної № 1 від 17.09.2019 зупинено.

З даного приводу слід вказати, що якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Однак, відповідачем не підтверджено відповідність позивача вказаним критеріям та не надано рішення про внесення останнього до переліку ризикових платників.

Також, суд враховує те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області №1318787/43052874 від 31.10.2019 містить підставу відмови, а саме ненадання копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахуноквих документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства вказані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної вище податкової накладної № 1 від 17.09.2019, а оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1318787/43052874 від 31.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів, прийняття вищевказаного рішення.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.09.2019.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення №1318787/43052874 від 31.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами не дотримані, що тягне за собою необхідність зобов`язання вчинити дії.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Також, суд відзначає, що посилання відповідача на те, що відсутні первинні документи на підтвердження інформації зазначеній у податкових накладними є безпідставними, оскільки, такі документи були надані. При цьому, контролюючий орган не вправі під час реєстрації податкової накладної перебирати інші управлінські функції та вчиняти інші дії, які покладено під час проведення документальної перевірки платника податків.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в заявленому обсязі.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки предметом спору є рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, то судовий збір необхідно стягнути з останнього.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із аналізом наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

17.12.2019 між адвокатом Скржешевським М.С. та позивачем (клієнтом) було укладено договір (правочин) про надання правової допомоги та доручення №91217. Відповідно до договору, адвокат приймає на себе доручення про надання юридичної допомоги обумовленого цим договором виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а саме надання правової допомоги позивачу, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також всі понесені адвокатом фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Згідно із додатковою угодою №91217/1 до договору №91217 від 17.12.2019 про надання правової допомоги та доручення сторони домовились, що сума гонорару за прийнятим на підставі договору дорученням складає 5000 грн. Визначений гонорар сплачується за наступні послуги: складання та подання адміністративного позову та представництво ТОВ "Буд Ремонт Груп" у суді як позивача; складання та подання апеляційної скарги у разі відмови у задоволенні позовних вимог; складання по подання відзиву, заперечень та інших процесуальних документів необхідність подання яких буде виникати в процесі розгляду справи.

Також, до суду надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №609 від 29.09.3008 та ордер серії АВ 191227 від 27.12.2019, що підтверджують повноваження адвоката - Скржешевського М.С., відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно із квитанцією до прибуткового ордера №91217/п від 17.12.2019 від ТОВ "Буд Ремонт Груп" на підставі додаткової угоди №91217/1 від 17.12.2019 до договору (правочину) про надання правової допомоги та доручення №91217 від 17.12.2019 прийнято 5000 грн.

При цьому суд зазначає, що заперечення щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу стороною відповідача не наводяться, клопотання щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, роботу здійснену адвокатом в межах даного позову в повній мірі, обумовлений сторонами (позивачем та адвокатом) розмір гонорару відповідає складності справи та є розумним, відтак понесені судові витрат на правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1318787/43052874 від 31.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної за №1 від 17.09.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" від 17.09.2019 за №1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Ремонт Груп" (вул. Колгоспна, буд. 3, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 43052874); Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454); Комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна