Рішення

від 26.03.2020 по справі 240/11122/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/11122/19

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2019 № 1249763/42329436;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 31.07.2019 днем її направлення на реєстрацію - 05.08.2019.

В обґрунтування позову вказує, що 05.08.2019 позивач направив до ЄРПН податкову накладну № 2 від 31.07.2019, проте отримав квитанцію №2, реєстраційний номер документу 9170211732, про зупинення її реєстрації з наступної причини: обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Товариством на підтвердження реальності здійснення господарської операції, за якою було видано податкову накладну, направлено відповідачу пакет первинних документів, проте останнім прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1249763/42329436 від 09.08.2019. Вважає рішення про відмову в реєстрації протиправним, оскільки господарська операція, відображена у податковій накладній № 2 від 31.07.2019, підтверджується сукупністю документів, наданих товариством після зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, оспорюване рішення прийнято з грубим порушенням процедури, без дотримання принципу правової визначеності, без достатніх підстав, зокрема, з порушенням Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 № 117, п.201.16 ст.201ПК України.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, суд залучив до розгляду справи співвідповідачем Державну податкову службу України та перейшов у письмове провадження по даній справі.

05.12.2019 до суду надійшли відзиви на позовну заяву від Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог та вказують, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято внаслідок не надання повного пакету підтверджуючих продаж товару документів: договору купівлі-продажу, видаткової накладної, платіжного доручення. Питання щодо реєстрації податкових накладних, які підтверджені належними первинними документами наданими вже в суд, не може бути підставою для скасування рішень комісії ДФС, оскільки надання платником податків до суду повного пакету документів на виконання вимог постанови КМУ № 117 від 21.02.2018, не може слугувати безумовною підставою для визнання рішення комісії ДФС протиправним та як наслідок його скасування. Також, Податковим кодексом України, Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 встановлене дискреційне право саме Комісії контролюючих органів на прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих пояснень та/або копій документів.

У відповіді на відзив представником позивача наголошено, що податковим органом не наведеного жодного мотиву зупинення податкової накладної.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" було подано 05.08.2019 на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 31.07.2019 № 2.

Згідно квитанції вказана податкова накладна прийнята ДФС України 05.08.2019, реєстрацію зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.08.2019 позивачем надіслано повідомлення № 2 із відповідними поясненнями та копіями документів щодо ПН № 2 від 31.07.2019.

У відповідності до квитанції № 2 від 08.08.2019 надіслане пояснення та документи прийняті до розгляду ДФС України.

Рішенням від 09.08.2019 № 1249763/42329436 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 31.07.2019 на загальну суму з урахуванням ПДВ 205640,35 грн.

Підставою відмови слугувало ненадання платником податку наступних копій документів:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2019 протиправною, та такою, що порушує права та інтереси ТОВ "Агро-Колос", позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 ст.200 ПКУ).

Згідно п.201.5 ст.200 ПКУ, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п.13 Порядку № 1246).

Згідно п.17 Порядку № 1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно із пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117 (Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зазначає, що станом на 05.08.2019 діяв лист ДФСУ від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, яким затверджені Критерії ризиковості платників податку та критерії ризиковості здійснення операцій.

Згідно пп.2.1 п.2 наведених критеріїв, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Водночас, з дослідженої квитанції про зупинення від 05.08.2019 вбачається, що ДФС України причиною зупинення реєстрації ПН № 2 від 31.07.2019 було: обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

В той же час, з наведеного твердження незрозуміло, з яких підстав відповідач дійшов висновку про перевищення обсягу постачання товару - пшениці над величиною залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, оскільки відсутні дані про величину залишку товару як різницю обсягу його придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання такого товару, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, а також інформація про переважання в такому залишку більше 75 відсотків товару.

Отже, відповідачем наведено загальне твердження про перевищення обсягу постачання пшениці над її придбанням у квитанції про зупинення без будь-якого обгрунтування, визначеного в критеріях ризиків.

Більш того, суд відзначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 та не були затверджені будь-яким наказом (нормативним актом) Державної фіскальної служби України, не погоджені з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117, а відтак і не можуть бути застосовані до позивача.

Також, у квитанції про зупинення реєстрації ПН № 2 від 31.07.2019 запропоновано позивачу надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 2 від 31.07.2019 (без конкретного переліку).

Як вбачається із матеріалів справи, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019, товариством на підтвердження операції з постачання на користь ТОВ Клов було направлено ДФС України наступні документи:

- довідку №790 від 31.07.2019, видану Гришковецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області про оренду ТОВ АГРО-КОЛОС земельної ділянки;

- договір № 13/09/2018 від 13 вересня 2018 року, укладений між ПП Климчук та ТОВ АГРО-КОЛОС про закупівлю озимої пшениці;

- рахунок-фактуру №35 від 13 вересня 2018 року до Договору № 13/09/2018 від 13.09.2018;

-видаткову накладну №259 від 13 вересня 2018 року до Договору №9 13/09/2018 від 13.09.2018;

-акт №1 від 25.10.2018 на витрати насіння і садивного матеріалу за жовтень 2018 року ТОВ АГРО-КОЛОС ;

- договір про надання послуг №01/10/18 від 01 жовтня 2018 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Урожай та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-КОЛОС ;

- акт про прийняття-передачі виконання робіт від 25 жовтня 2018 року до Договору про надання послуг №9 01/10/18 від 01 жовтня 2018 року, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Урожай та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-КОЛОС ;

- договір купівлі-продажу №18/10/3 від 18 жовтня 2018 року, укладений між СТОВ Урожай та ТОВ АГРО-КОЛОС про продаж трактора МТЗ-82;

- акт приймання-передачі до Договору купівлі-продажу №1 від 18 жовтня 2018 року;

- рахунок на оплату №52 від 18 жовтня 2018 р. до Договору №18/10/18 від 18 жовтня 2018 р. про оплату вартості трактора МТЗ-82;

- рахунок на оплату №58 від 25 жовтня 2018 р. до Договору про надання послуг № 01/10/18 від 01 жовтня 2018 року;

- договір №22/07/2019 від 22 липня 2019 року укладений між ТОВ АГРО-КОЛОС та ФОП ОСОБА_1 про збір зернових;

- акт приймання-передачі від 31 липня 2019 року до договору № 22/07/19 від 22 липня 2019 р. укладеного між ТОВ Агро-Колос та ФОП ОСОБА_1 ;

- рахунок-фактуру №7 від 29 липня 2019 року, платник ТОВ Агро-Колос ;

- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур № 4-сг від 30.05.2019.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В контексті наведеного, суд вказує, що відповідачем не було дотримано принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної від 31.07.2019 № 2, що призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у останнього виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, ціль яких - реєстрація податкової накладної.

Зважаючи на відсутність чіткого переліку документів, який витребовувався відповідачем, а також на зміст обсягу досліджених судом наданих первинних документів товариством до контролюючого органу на підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної (документи, що підтверджують придбання товариством у 2018 році озимої пшениці; докази придбання сільгосптехніки для оброблення земельних ділянок для посіву пшениці; отримання товариством сільськогосподарських послуг по посіву; збирання урожаю озимої пшениці 2019 року та її обмолот, інформація про посівні площі пшениці), останнім неправомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019.

Окрім того, реальність господарської операції з постачання позивачем ТОВ Клов пшениці за податковою накладною № 2 від 31.07.2019 підтверджується наявними в матеріалах справи наступними первинними документами:

- договором купівлі-продажу №КЛВ300719/001 від 30 липня 2019 року, згідно якого (продавець) ТОВ Агро-Колос зобов`язується передати, як сільгоспвиробник, у власність ТОВ "Клов" (покупець) пшеницю, врожаю 2019 року, попередньою кількістю товару 200 тонн. Пунктом 4.2 та 4.2.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється по факту поставки, покупець здійснює оплату кожної окремої партії товару наступним чином: 80% вартості товару, зазначеного в рахунку-фактурі продавця протягом трьох банківських днів з дня отримання копій договору, рахунку-фактури, видаткової накладної;

- рахунком №2 від 31.07.2019 на оплату пшениці 4 кл. кількістю 48,28 тонн на суму без ПДВ 171366,96 грн, разом з ПДВ 205640,35 грн;

- видатковою накладною №2 від 31.07.2019 на пшеницю 4 кл. кількістю 48,28 тонн на суму без ПДВ 171366,96 грн, разом з ПДВ 205640,35 грн;

- платіжним дорученням №13340 від 05 серпня 2019 року на суму 164512,28 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2019 з посиланням на ненадання товариством підтверджуючих продаж товару (пшениці) документів, є неправомірним.

Отже, вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2019 № 1249763/42329436 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №2 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Пунктом 19 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В свою чергу, пунктом 20 цього Порядку встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Враховуючи те, що судом встановлено протиправність зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019, а також рішення про відмову у її реєстрації, вимога позивача в частині зобов`язати ДПС України зареєструвати 05 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну, подану ТОВ "Агро-Колос", також підлягає задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування судових витрат.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України врегульовано порядок розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у відповідності до ч.3 цієї статті, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, ч.6 та ч.7 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

- договір № 2509/1 від 25.09.2019 про надання правничої допомоги, згідно якого адвокатське об`єднання Атторнейс надає правничі послуги ТОВ Агро-Колос у адміністративних справах, в тому числі: представництво клієнта в суді, складення процесуальних документів, тощо, а клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги у вигляді гонорару;

- акт № 110201 від 11.02.2020 наданих послуг адвокатським об`єднанням Атторнейс по справі № 240/11122/19, згідно якого позивачу надавались такі послуги: участь у розгляді справи в суді першої інстанції за перше судове засідання включно з позовною заявою та відповіддю на відзив, та всіх клопотань, поданих у підготовчому засіданні (дата фактичного надання послуги 18.10.2019, 05.12.2019) вартістю 3740 грн; участь у розгляді справи в суді першої інстанції за кожний наступний судодень (дата фактичного надання послуги 21.01.2020, 11.02.2020) вартістю 3740 грн; відшкодування витрат на приїзд в судове засідання згідно попереднього розрахунку судових витрат від 18.10.2019 вартістю 1064,12 грн; адвокатський запит № 0201/1 від 02.01.2020 вартістю 1402,50 грн. А всього 9946,62 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг подано до суду виписку АТ Креді Агріколь Банк з рахунку АО Атторнейс , з якої вбачається, що 10.10.2019 позивачем оплачено адвокатські послуги за договором № 2509/1 від 25.09.2019 в сумі 9946,62 грн.

Таким чином, витрати позивача на адвокатські послуги у формі участі у розгляді справи в суді першої інстанції за перше судове засідання включно з позовною заявою та відповіддю на відзив, та всіх клопотань, поданих у підготовчому засіданні (дата фактичного надання послуги 18.10.2019, 05.12.2019) вартістю 3740 грн, участі у розгляді справи в суді першої інстанції за кожний наступний судодень (дата фактичного надання послуги 21.01.2020, 11.02.2020) вартістю 3740 грн, а всього на суму 7480 грн підтверджено.

Разом з цим, заявлені до відшкодування витрати адвокатського об`єднання Атторнейс на приїзд в судове засідання не підтверджені жодними доказами, більш того вони не є витратами на надання професійної правничої допомоги, а є, у відповідності до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства, витратами сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, відтак не можуть бути підтверджені актом наданих послуг з правничої допомоги.

Також, позивачем не надано доказів подання адвокатського запиту та його взаємозв`язку із розглядом справи № 240/11122/19, необхідності здійснення такого запиту у контексті спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про присудження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Агро-Колос за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7480 грн.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь товариства підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 3842 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" (вул. Соловйова, 8, с.Скаківка, Бердичівський район, Житомирська область, 13326, код ЄДРПОУ 42329436) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 43142501), Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2019 № 1249763/42329436.

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 31.07.2019 в ЄРПН днем її направлення на реєстрацію, тобто 05 серпня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Агро-Колос" 7480 (сім тисяч чотириста вісімдесят) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні стягнення решти суми судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова