Рішення

від 30.03.2020 по справі 440/173/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Полтава Справа №440/173/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду заяви від 17.12.2019 вх. №М-21897/0/25-19 у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320680700:00:005:0168, місце розташування: Броварківська сільська рада, Глобиський район, Полтавська область;

- визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.01.2020 №267-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320680700:00:005:0168, місце розташування: Броварківська сільська рада, Глобиський район, Полтавська область.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно відмовив йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, позаяк у разі погодження проекту землеустрою орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки у власність позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, окрім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження /а.с.56-57/.

11 лютого 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с.65-71/, у якому останній заперечував стосовно позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою стало те, що останній не відповідає вимогам законодавства, позаяк не пройшов державну експертизу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с.77/.

Учасники справи не з`явилися у судове засідання з розгляду справи по суті, хоча й були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №6594-СГ від 10.09.2019 надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с.14/.

28 жовтня 2019 року позивач звернувся із клопотанням до ТОВ КАДАСТР СЕРВІС з проханням виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (із земель земель сільськогосподарського призначення державної власності) на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області (за межами населених пунктів) площею 2,0000 га /а.с.14 зворотній бік/.

ТОВ КАДАСТР СЕРВІС розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - А 01.03) (із земель земель сільськогосподарського призначення державної власності) на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області (за межами населених пунктів) площею 2,0000 га /а.с.10-34/.

Земельна ділянка кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів зареєстрована у Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5314995502019 від 13.12.2019 /а.с.35-37/.

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельнрї ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 53206800700:00:005:0168 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с.9/. До заяви додано погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність та витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №267-СГ від 03.01.2020 "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність" відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: у зв`язку з необхідністю уточнення даних щодо кадастрового номеру земельної ділянки передбаченої до відведення та віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України /а.с.38/.

Позивач, вважає, що наказ №267-СГ від 03.01.2020 "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність" є протиправним, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом б частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пункту в частини 3 статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для; будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частинами восьмою-одинадцятою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

З системного аналізу вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №1640/2594/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись 17 грудня 2019 року до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додав до неї погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - А 01.03) (із земель земель сільськогосподарського призначення державної власності) на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області (за межами населених пунктів) площею 2,0000 га та витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки.

За наслідками розгляду вищенаведеної заяви наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №267-СГ від 03.01.2020 "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність" відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: у зв`язку з необхідністю уточнення даних щодо кадастрового номеру земельної ділянки передбаченої до відведення та віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем вчинено усі передбачені законодавством дії для прийняття відповідачем рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зважаючи на виконання позивачем усіх дій, необхідних для затвердження проекту землеустрою, суд вважає, що у відповідача були відсутні, визначені законом підстави, для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з наведених підстав.

Відповідач у спірному наказі та у відзиві на позовну заяву зазначає, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є необхідність уточнення даних щодо кадастрового номеру земельної ділянки передбаченої до відведення та віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

За змістом частин 1, 3,6 та 7 статті 16 Закону України "Про державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Частиною 9 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Таким чином, з урахуванням приписів вищенаведених норм, кадастровий номер присвоюється земельній ділянці при державній реєстрації земельної ділянки єдиний раз та зберігається протягом усього часу до моменту скасування державної реєстрації такої ділянки. Разом з тим присвоєний кадастровий номер не може бути присвоєно іншій земельній ділянці навіть у разі його скасування.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачем, при подання 17.12.2019 заяви про затвердження проекту землеустрою, подано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5314995502019 від 13.12.2019, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів зареєстрована у Державному земельному кадастрі /а.с.35-37/.

Відтак з поданого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5314995502019 від 13.12.2019 можливо встановити відомості про кадастровий номер спірної земельної ділянки, а тому суд критично оцінює доводи відповідача щодо необхідності уточнення даних щодо кадастрового номеру земельної ділянки передбаченої до відведення.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо необхідності уточнення даних про віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України та проведення, на цій підставі обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації з огляду на наступне.

Вичерпний перелік особливо цінних земель визначений у статті 150 Земельного кодексу України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться в обов`язковій, вибірковій та добровільній формах.

Стаття 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначає вичерпний перелік видів землевпорядної документації, що підлягає обов`язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель.

Відповідач не наводить фактів та обставин, які б свідчили, що земельна ділянка кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів відноситься до особливо цінних земель /а.с.25/.

Більше того, у копії висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.12.2019 №20317/82-19, що міститься у матеріалах справи, зазначено, що земельна ділянка не належить особливо цінних земель (підпункт 5 пункту 6 Висновку). Проект землеустрою не підлягає проведення обов`язкової державної експертизи (пункт 7 Висновку).

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, а тому аргументи відповідача щодо необхідності уточнення даних про віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України та проведення, на цій підставі обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації, не заслуговують на увагу.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом пунктів 8 та 9 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.12.2019 №20317/82-19 можна встановити, що проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, зауваження та пропозиції до нього відсутні. Згідно з пунктом 10 Висновку проект землеустрою є погодженим. Строк дії висновку необмежений.

Отже, під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів повноважним органом не встановлено невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 53206800700:00:005:0168, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів у власність з підстав: у зв`язку з необхідністю уточнення даних щодо кадастрового номеру земельної ділянки передбаченої до відведення та віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель визначених статтею 150 Земельного кодексу України є неправомірною.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.01.2020 №267-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки".

Разом з тим суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду заяви від 17.12.2019 вх. №М-21897/0/25-19 у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320680700:00:005:0168, місце розташування: Броварківська сільська рада, Глобиський район, Полтавська область не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Характерною ознакою бездіяльності є саме не прийняття рішення або не вчинення певних юридично значущих дій суб`єктом владних повноважень.

Проте як встановлено судом відповідачем за результатом розгляду заяви позивача було прийнято спірний наказ №267-СГ від 03.01.2020, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, тобто вирішено вимоги заяви по суті.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач допустив бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.

Стосовно іншої позовної вимоги, а саме зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320680700:00:005:0168, місце розташування: Броварківська сільська рада, Глобиський район, Полтавська область суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню, оскільки вона є похідної від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.01.2020 №267-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки"

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул.Уютна,23, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання бездіяльності протиправною, визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 31.01.2020 №267-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки", яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 53206800700:00:005:0168, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320680700:00:005:0168, місце розташування: Броварківська сільська рада, Глобиський район, Полтавська область.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул.Уютна,23, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко