Постанова

від 17.03.2020 по справі 160/5624/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5624/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року (головуючий суддя Юрков Е.О.)

у справі № 160/5624/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000004/2 від 16.01.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00010 від 16.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, прийнятола оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Крім того, позивач зазначив, що умовами контракту № 3178-GYPI/СN (п. 2.2) чітко та однозначно визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, а також визначати витрати на страхування при визначені митної вартості. Також позивач вказує, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не передбачено подання декларантом сертифікату про походження товару та/або сертифікату якості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.10.2019 адміністративний позов задоволено.

Суд зазначив, що у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи надані позивачем містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована фактично обставинами, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач зазначає, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; страховий поліс не відповідає умовам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору; згідно пункту 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.05.2018 № 3178-GYPI/CN продавець зобов`язаний надати оригінал сертифіката про походження товару та сертифікат якості, але до митного оформлення вони не надавалися.

Декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.

Сторони про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 10.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет (Україна, покупець) та GUANGDONG YONGHUI PLASTIC INDUSTRIAL CO., LTD. Країна походження: CN (Китай, постачальник), укладений контракт № 3178-GYPI/СN на поставку продукції, а саме: водонепроникне взуття, що закриває щиколотку, але не закриває коліно (верх: ПВХ, поліестер; підошва: ПВХ, гума): - арт. YН60778 Чоботи гумові жіночі - 6960 пар.

Відповідно до п. 2.2 контракту ціна на товар розуміється згідно умов FOB-Шеньджень, КНР (Інкотермс-2010), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

З метою митного оформлення означеного вище товару позивач 14.01.2019 подав до Одеської митниці декларацію митної вартості № UA500060/2019/000861.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції), на рівні 5,207 долара США за кг. нетто.

На підтвердження митної вартості позивачем з митною декларацією № UA500060/2019/000861 від 14.01.2019 подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.10.2018; пакувальний лист (Packing list) б/н від 30.11.2018; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № YH180501-2 від 30.11.2018; коносамент (Bill of lading) № SZOW18120108 від 14.12.2018; автотранспортна накладна № 011515 від 14.01.2019; декларація про походження товару (Declaration of origin) № YH180501-2 від 30.11.2018; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №№18 та 19 від 14.01.2019; документ, що підтверджує вартість страхування №40-0197-18-00011/2947 від 20.12.2018, договір (контракт) про перевезення №1801-010/2017gfw від 18.01.2017.

За результатом опрацювання поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.05.2018 № 3178-GYPI/СN витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

В Специфікації №2 від 12.10.2018 до Контакту від 10.05.2018 № 3178-GYPI/СN зазначені умови поставки товарів FOB-Шеньджень, КНР, та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №YH180501-2 від 30.11.2018 не зазначений перелік витрат, які входять до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

В пакувальному листі б/н від 30.11.2018 не зазначено того, чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/2947 від 20.12.2018 не відповідає вищезазначеним умовам.

У пункті 1.6 Страхового сертифікату 40-0197-18-00011/2947 від 20.12.2018 зазначене відношення Страхової суми до Страхової вартості - 100%; що не відповідало розміру мінімального страхування, яке повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 ідсотків (тобто 110 %) відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters).

Крім того, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що оплата товару здійснюється у валюті доларів США, тобто валютою договору є долар США. Однак, в Страховому сертифікаті №40-0197-18-00011/2947 від 20.12.2018 страхова сума наведена у гривні України. Тобто, валюта страхової суми (гривна України) не відповідала валюті зовнішньоекономічного договору (долар США).

3) згідно п.4.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018 року продавець зобов`язаний надати оригінал Сертифіката якості, але до митного оформлення він не надавався.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

16.02.2019 декларантом надіслано повідомлення та надано додаткові документи: копія митної декларації країни відправлення, прас-лист, комерційна пропозиція, передоплата та сертифікат якості. Також в повідомленні вказано, що бухгалтерську документацію надати не мають можливості, просять здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.

За результатом проведеної митної оцінки та проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000004/2 від 16.01.2019, згідно з яким митним органом обрано метод визначення митної вартості - резервний.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідач надіслав позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00010 від 16.01.2019.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення та картки відмови відповідача.

За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких міститься у вказаній нормі.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару, а саме: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Тобто такі розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як зазначено вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

Отже орган доходів і зборів наділений законодавцем повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Судом встановлено, що в спірному випадку декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

Стосовно доводів відповідача, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018, відповідно до п.2.2 якого ціна на товар розуміється згідно умов FOB - Шеньджень, КНР (Інкотермс-2010), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, оскільки умовами контракту № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018 визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування та маркування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки та маркування до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Доводи відповідача щодо сумнівів стосовно достовірності поданих декларантом документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки в Специфікації №2 від 12.10.2018 до Контакту № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018 зазначені умови поставки товарів FOB-Шеньджень та не зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі не зазначено того, чи входить до ціни товару

вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, апеляційний суд вважає помилковим.

За змістом п.2.3 вказаного зовнішньоекономічного контракту, на який посилається відповідач, передбачено, що ціна товару узгоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку і являються невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару в ході виконання контракту узгоджується сторонами.

Разом з тим, така умова зовнішньоекономічного контракту застосовується в сукупності із п.2.2 контракту, який містить загальні умови поставки та формування ціни. В Специфікації №2 від 12.10.2018 узгоджені в контракті умови поставки товару не змінювались, інше визначення ціни, ніж в п.2.2 контракту, не обумовлено.

Також апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на невідповідність рахунку-фактури, поданого позивачем разом із митною декларацією, пунктам 21 та 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі (ECE/TRADE/148).

У пункті 21 розділу VII Рекомендації № 6 зазначено: Наводяться два варіанти розташування переліку додаткових витрат; один варіант - вертикальний, коли витрати вказують в колонках і підсумовують для отримання підсумкової суми (див. стор. 11), і інший варіант - горизонтальний (див. пункт 27), коли ці витрати зазначаються по горизонталі і складаються в загальну суму платежів , яка потім додається до Сумам (можна також зробити відрахування знижок і т.п.; точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки; наведені приклади засновані на умовах ФОБ і СІФ) .

Враховуючи той факт, що за умовами поставки вартість пакування товару включена у ціну товару, відокремлення такої складової ціни товару в рахунку-фактурі за Рекомендаціями № 6 не є обов`язковою умовою.

З приводу доводів відповідача про відсутність інформації щодо включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що

була фактично сплачена або підлягає сплаті, в пакувальному листі б/н від 30.11.2018, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що пакувальний лист (Packing list) з своєю суттю є супровідним документом до вантажу, в якому вказуються перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці, дані, які дають змогу визначити вагові та кількісні характеристики товару, тому відсутність в ньому відомостей про складові вартості товарів ніяким чином не впливають на питання достовірності та повноти поданих декларантом документів про митну вартість товару.

З огляду на викладене, доводи відповідача, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Щодо посилання відповідача на невідповідність страхового сертифікату, а саме: страховий сертифікат, який наданий позивачем разом із митними деклараціями, не відповідає умовам поставки CIF - мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 % (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу, судом першої інстанції також вірно встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 10.05.2018 № 3178-GYPI/СN продаж товару погоджено на умовах поставки FOB-Шеньджень, КНР (Інкотермс 2010).

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс 2010 існують тільки дві умови поставки, якими передбачені мінімальні розміри страхування - CIF і СІР, відповідно до яких продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. Будь-які інші умови поставки) Інкотермс не передбачають обов`язкового страхування, а отже і не можуть визначати мінімальний розмір такого страхування.

Таким чином, мінімальне страхування, що має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) застосовується тільки якщо поставка здійснюється на умовах CIF і СІР.

За умовами поставки FOB у продавця та покупця (позивача) відсутній обов`язок із страхування товарів, відповідно, мінімальний розмір страхування не визначений. При цьому сторони самі визначають, чи бажають вони застрахувати товар і хто та у якій мірі здійснює страхування товару.

Враховуючи наведені обставини, твердження відповідача про порушення законодавства через невідповідність розміру страхування, а також валюти страхування Інкотермс-2010 на умовах поставки FOB є необґрунтованими.

Щодо ненадання декларантом митному органу оригіналу сертифіката про походження товару та сертифікату якості апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що Митним кодексом України не передбачено подання декларантом сертифікату про походження товару та/або сертифікату якості.

Перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, чітко визначений у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зазначеною нормою не передбачено подання декларантом сертифікату про походження товару та/або сертифікату якості.

Крім того, слід зазначити, що такий документ, як сертифікат про походження товару та сертифікат якості не містять відомостей щодо ціни товару та взагалі будь-яких числових значень складових митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару (виписки з бухгалтерських документів, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини), апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції.

Як зазначено вище, право митного органу на витребування додаткових документів (відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України) виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Виходячи з фактичних обставин, апеляційний суд встановив, що позивачем при декларуванні митної вартості товару за зовнішньоекономічним контрактом № 3178-GYPI/СN від 10.05.2018 зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і розцінено митницею як заниження позивачем митної вартості.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № UA500060/2019/000004/2 від 16.01.2019 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00010 від 16.01.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 160/5624/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко