Постанова

від 30.03.2020 по справі 400/2021/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2021/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О. судді -Домусчі С. Д. судді - Коваля М.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року по справі № 400/2021/19, прийнятого у порядку письмового провадження у складі судді Лісовської Н.В. за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради, про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

04.07.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради та просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів, будівель та споруд до повного усунення порушень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального права та просила його скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області обґрунтовує тим, що ряд виявлених порушень є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, апелянт просить звернути увагу на чергові трагічні події, які стались під час пожежі у будівлі Коледжу економіки, права і готельно-ресторанного бізнесу у м. Одесі, саме неналежна робота системи протипожежного захисту, оповіщення та управління евакуацією при пожежі, як наслідок, люди своєчасно не мали змоги евакуюватись, вистрибували з вікон, значна кількість людей отримали травми, отруєння продуктами горіння, загинули люди, дехто із людей досі вважаються зниклими безвісти. За останні роки не вже третій випадок пожеж у м. Одеса із трагічними наслідками, яких можна було уникнути, забезпечивши виконання вимог законодавства із забезпечення пожежної безпеки.

На жаль, практика розгляду позовів про застосування заходів реагування за наслідками перевірок у Миколаївській області свідчить саме про недооцінку загрози від порушень і відсутності тих чи інших систем протипожежного захисту, оповіщення, пожежогасіння власниками об`єктів з високим ступенем ризику і постійним перебування значної кількості людей. Та у разі загибелі людей від пожеж ця недооцінка і бездіяльність автоматично перетворяться на злочинну бездіяльність і недбалість.

Серед порушень, які стали причиною зазначених вище пожеж є ті самі, що і у позові, який розглядався у даній справі судом.

У разі не усунення виявлених перевіркою порушень можуть виникати надзвичайні ситуації, аварії чи пожежі та вони перешкоджають подальшим діям щодо: забезпечення безпеки роботи об`єкту, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; своєчасності виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, до набуття нею значних масштабів; ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та їх наслідків;

У такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту перевірки діти та персонал школи постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у порядку письмового провадження .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що у червні 2019 р. посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області проведено планову перевірку Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 24.06.2019 р. № 142, в якому зафіксовані порушення, виявлені під час перевірки (а. с. 18-23).

Виявлені порушення є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) на доповнення до схематичного плану евакуації людей на випадок пожежі не розроблена та не затверджена інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (порушено Кодекс Цивільного захисту України (далі - КЦЗ), п. 5 Розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, (далі - Правил));

2) керівником ДНЗ не пройдено спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму (порушено КЦЗ, п. 15 розділу ІІ Правил);

3) дерев`яні конструкції покрівлі (крокви, лати) будівлі ДНЗ не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено КЦЗ, п. 2.5 розділу ІІІ Правил);

4) не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для будівлі складського призначення на території ДНЗ (порушено КЦЗ, п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил);

5) допускається улаштування на шляху евакуації порогів (виступів) між дитячою спальнею та ігровою кімнатою, які перешкоджають вільній евакуації людей (порушено КЦЗ, п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил);

6) допускається відкрите прокладання незахищених електричних проводів по горючим основам, а саме: по дерев`яним конструкціям фронтону будівлі (порушено КЦЗ, п. 1.2 глави 1 розділу ІV Правил);

7) електророзетки та вимикачі світла в приміщенні топкової не встановлено на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (порушено КЦЗ, п. 1.17 глави 1 розділу ІV Правил);

8) допускається підвішування електричних світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщенні топкової (порушено КЦЗ, п. 1.18 глави 1 розділу ІV Правил);

9) допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) в приміщенні топкової (порушено КЦЗ, п. 1.18 глави 1 розділу ІV Правил);

10) не проведено ревізію влаштованих на будівлі ДНЗ пристроїв захисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів (порушено КЦЗ, п. 1.21 глави 1 розділу ІV Правил);

11) приміщення будівлі ДНЗ не обладнані системами протипожежного захисту, а саме: установками автоматичної пожежної сигналізації (порушено КЦЗ, п. 1.2 глави 1 розділу V Правил);

12) ДНЗ не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням (порушено КЦЗ, п. 2.1 глави 2 розділу V Правил);

13) територію та приміщення ДНЗ не в повному обсязі забезпечено первинними засобами пожежогасіння, а саме: сертифікованими вогнегасниками, іншими видами засобів пожежогасіння (порушено КЦЗ, п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.9 глави 3 розділу V Правил);

14) для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки, які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007 (порушено КЦЗ, п. 3.10 глави 3 розділу V Правил);

15) пожежний щит, розміщений на зовнішній стіні будівлі, не укомплектовано в повному обсязі засобами пожежогасіння, а саме: сертифікованими вогнегасниками - 3 шт., протипожежним покривалом, багром або ломом - 1 шт., гаком - 1 шт., лопатою - 1 шт., сокирою - 1 шт. (порушено КЦЗ, п. 3.11 глави 3 розділу V Правил);

16) на пожежному щиті не вказано його порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (порушено КЦЗ, п. 3.12 глави 3 розділу V Правил);

17) не проведено технічне обслуговування наявного в приміщенні будівлі ДНЗ вогнегасника ВП-5(3) відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників (порушено КЦЗ, п. 3.17 глави 3 розділу V Правил);

18) не проведено розрахунки ідентифікації на наявність потенційної небезпеки ДНЗ з урахуванням усіх чинників небезпеки відповідно до вимог Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України від 16.08.2005 р. № 140 та Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом МНС України від 23.06.2006 р. № 98 (порушено КЦЗ, п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки, п. 7 Положення про паспортизацію ПНО, п. 2 Методики ідентифікації ПНО);

19) працівники ДНЗ не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин (промисловими протигазами), респіраторами, які відповідають вимогам Стандарту (порушено КЦЗ, п. 4.3.1 Правил техногенної безпеки, п. 2 додатку постанови Кабінету Міністрів України № 1200).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012, № 5403-VI( надалі - КЦЗ України) , Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності (далі Закон № 877-V), Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 року №1417

Згідно ч.1 ст.20 КЦЗ України , до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими

Згідно статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Відповідно до ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч.2 ст.70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ст.1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з п.п.57 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженого наказом ДСНС України №507 від 21.09.2017 року, Головне управління ДСНС України у Миколаївській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до п.2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 року №1417 (далі за текстом - ППБУ), забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно п.2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до п.2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Згідно п.2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Відповідно до п.1.12 глави 1 розділу IV ППБУ, відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Згідно п.1.18 глави 1 розділу IV ППБУ, забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу V ППБУ, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» .

Відповідно до п.1.4 глави 1 розділу V ППБУ, підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» .

Згідно п.14 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 року № 974 (далі за текстом - ППБУ для НЗ та УСОУ), у будівлях закладів та установ не дозволяється: розміщувати людей у мансардних приміщеннях, а також на поверхах (будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами; здійснювати перепланування приміщень без урахування будівельних норм і правил; установлювати ґрати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчиненими; знімати дверні полотна в отворах, що з`єднують коридори зі сходовими клітками, та двері евакуаційних виходів; застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої; використовувати електроплитки, кип`ятильники, електрочайники, газові плити тощо для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень; захаращувати шляхи евакуації; установлювати дзеркала та влаштовувати фальшиві двері на шляхах евакуації; влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджають евакуації людей; здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей; застосовувати для освітлення свічки, гасові лампи і ліхтарі; здійснювати відігрівання труб системи опалення, водопостачання, каналізації тощо із застосуванням відкритого вогню (з цією метою використовують гарячу воду, пару чи нагрітий пісок); зберігати на робочих місцях, у шафах та залишати в кишенях спецодягу використані обтиральні матеріали; залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади.

Відповідно до п.6 глави розділу VI ППБУ для НЗ та УСОУ, приміщення закладів та установ обладнуються СПЗ відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки.

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Апеляційний суд вважає, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року справа №820/4971/16

Апеляційний суд вважає, що виявлені у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що зафіксовані у названому акті перевірки в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що в свою чергу ставить під загрозу життя дітей цієї установи.

Разом з цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, надано не було.

Отже, виявлення за наслідками перевірки об`єкта порушень, як створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є підставою для застосування заходів реагування у виді зупинення роботи у комунальному закладі .

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача у використанні об`єкту у власній господарській діяльності.

При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті.

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі №815/1254/15.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей. При такому становищі школярі та викладачі Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Поряд з цим жодних зауважень чи заперечень до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки №142 від 24.06.2019 року з боку Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради не надходили, про що зроблений відповідний запис уповноваженої посадової особи закладу під час вручення акту у розділі Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки

Порушення, що вказані Акта перевірки №142 є порушенням (недотриманням) вимог стандартів, норм і правил та такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю дітей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню дітей.

(2) Висновки апеляційного суду:

Апеляційний суд, вважає, що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що знайшло своє відображення у неправильному тлумаченні закону, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи - є підставами для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.3,8,19,43 Конституції України, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308,311, ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити , рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Терехівського дошкільного навчального закладу "Колосок" Новобузької міської ради (ЄДРПОУ 26172709) розташованого за адресою: 55600, Миколаївська обл., Новобузький район, с. Загальна Користь, вул. Центральна, 30 у вигляді повного зупинення роботи об`єктів, будівель та споруд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне рішення складене та підписане 30.03.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.