Ухвала

від 30.03.2020 по справі 540/746/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

30 березня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/746/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів - Стас Л.В., Турецької І.О., розглянувши питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТІС до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство А-Оптторгсервіс , Приватне підприємство КСД - Геліум , Товариство з обмеженою відповідальністю Чест - Компані , Приватне підприємство Херсонбудстар , Приватне підприємство Херсонбудресурси , Товариство з обмеженою відповідальністю Дайрект Про , Приватне підприємство Україна - Сервіс , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТІС до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство А-Оптторгсервіс , Приватне підприємство КСД - Геліум , Товариство з обмеженою відповідальністю Чест - Компані , Приватне підприємство Херсонбудстар , Приватне підприємство Херсонбудресурси , Товариство з обмеженою відповідальністю Дайрект Про , Приватне підприємство Україна - Сервіс , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Повне судове рішення суду першої інстанції у даній справі складено 10.08.2019 року, копію якого отримано Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 15.08.2019 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 17.09.2019 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку із тим, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

03.02.2020 року засобами поштового зв`язку Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року залишено без руху, надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доданими доказами на підтвердження викладених обставин.

Також, підставою для залишення апеляційної скарги без руху стали обставини щодо невідповідності поданої апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, у зв`язку із чим, наведеною ухвалою апелянту запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання: апеляційної скарги, в тому числі, із зазначенням: повного найменування особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та її копій у відповідності до кількості учасників справи; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 9174,87 грн.

Апелянту роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Станом на 30.03.2020 року на адресу суду апеляційної інстанції повернулось поштове повідомлення про вручення вказаної ухвали, згідно якого копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 24.02.2020 року.

На виконання вимог наведеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було надано до суду апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог ст. 296 КАС України, та її копії у відповідності до кількості учасників справи, оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Також, апелянтом подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт зазначає, що в період з червня 2019 року по грудень 2019 року в контролюючому органі склалася критична ситуація щодо можливості сплати судового збору, у зв`язку із чим, останнім неодноразово направлялись листи до ДФС України з метою вирішення даного питання. Апелянт вказав, що судовий збір у даній справі сплачено згідно платіжного доручення від 23.12.2019 року. Що стосується причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою з моменту проведення оплати судового збору у грудні 2019 року та до моменту подання апеляційної скарги у лютому 2020 року, апелянт послався на неукомплектованість відділу правового забезпечення та великий об`єм роботи, який фізично неможливо було виконати у короткі терміни.

Надаючи оцінку доводам заявленого клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та наданим апелянтом доказам на підтвердження викладених у цьому клопотанні обставин, колегія суддів виходить з наступного.

Так, колегія суддів зазначає, що на підтвердження обставин щодо відсутності у апелянта коштів на сплату судового збору апелянтом надані листи, адресовані ДФС України та ДПС України щодо неналежного фінансування Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Проте, вказані листи датовані 26.09.2019 року, 02.10.2019 року 23.10.2019 року, 31.10.2019 року, тобто, стосуються фінансування відповідача протягом вересня-жовтня 2019 року, а тому, не можуть підтверджувати обставини щодо відсутності у апелянта коштів для проведення оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з моменту отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду першої інстанції у серпні 2019 року, тобто, з часу початку перебігу строку звернення із апеляційною скарго, та до моменту проведення оплати судового збору у даній справі у грудні 2019 року.

Що стосується листа відповідача від 16.07.2019 року адресованого ДФС України щодо сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що у вказаному листі не визначено про відсутність взагалі у відповідача коштів для оплати судового збору, а також цей лист стосується періоду до ухвалення рішення у даній справі, тобто, до моменту початку перебігу строку звернення із апеляційною скаргою.

Що стосується наданих апелянтом довідки Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо зупинення операцій на рахунках відповідача на підставі листів казначейської служби щодо безспірного списання коштів та самих листів Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області щодо стягнення коштів/безспірного списання коштів колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів наголошує, що вказаними листами повідомлено апелянта, що Казначейством до забезпечення виконання виконавчих документів зупинено операції на рахунках боржника, однак, крім платежів, визначених пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Разом з цим, згідно з пунктом 25 наведеного Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати, зокрема, судового збору, а тому, надані апелянтом довідка щодо зупинення операцій на рахунках апелянта на підставі листів казначейської служби щодо безспірного списання коштів та самі листи Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області щодо стягнення коштів/безспірного списання коштів не можуть свідчити про неможливість здійснення апелянтом оплати судового збору за подання апеляційної скарги та про поважність причин пропуску апелянтом строку звернення із апеляційною скаргою.

Надані апелянтом довідка та службова записка щодо неможливості сплати судового збору у справах за позовом ТОВ ІВІКО та СФГ Восход не приймаються до уваги, оскільки не стосуються даної справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою з моменту отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду першої інстанції у серпні 2019 року, тобто, з часу початку перебігу строку звернення із апеляційною скарго, та до моменту проведення оплати судового збору у даній справі у грудні 2019 року.

Більш того, колегія суддів наголошує, що оплата судового збору у даній справі проведена апелянтом 23.12.2019 року, проте, апеляційна скарга подана лише 03.02.2020 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою з моменту проведення оплати судового збору у грудні 2019 року та до моменту подання апеляційної скарги в лютому 2020 року апелянт послався на неукомплектованість відділу правового забезпечення та великий об`єм роботи.

Проте, наведені апелянтом доводи та надані докази, з яких чітко вбачається наявність у апелянта посадових осіб відділу правового забезпечення, жодних чином не обґрунтовують поважність підстав для направлення апелянтом повторної апеляційної скарги, яка за своїм змістом є аналогічною попередньо поданій апеляційній скарзі, протягом більше місяця з моменту проведення оплати судового збору у даній справі.

Окрім цього, обставини, на які посилається апелянт, щодо подання апелянтом попередньої апеляційної скарги та її повернення у зв`язку з не усуненням недоліків поданої апеляційної скарги, також не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції в якості поважних причин пропуску апелянтом строку звернення із апеляційною скарго, оскільки первісна апеляційна скарга відповідача була повернута ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 листопада 2019 року, а з повторною скаргою апелянт звернувся лише 03.02.2020 року.

З огляду на викладене, наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, є неповажними.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Пономарьов проти України (рішенні від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини нагадав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. В цьому рішенні ЄСПЛ тлумачив гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції в контексті того, що Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X). . Далі ЄСПЛ наголосив, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами (див., серед інших справ, рішення у справі Трегубенко проти України (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34-38, рішення від 2 листопада 2004 року; та рішення у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-34, рішення від 18 листопада 2004 року), а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року)…Суд зазначає, що стороні у провадженні було поновлено строки, не дивлячись на те, що товариство було поінформовано про рішення від 5 жовтня 2001 року якщо не одразу ж після його винесення, то в найкоротші строки. Товариство подало першу апеляційну скаргу у листопаді 2001 року, але вона не була розглянута з низки причин, і несплата державного мита була лише однією із них (див. пункт 11 вище). Через два роки товариство подало нову апеляцію, стверджуючи, що воно не могло сплатити державне мито в той час, коли рішення суду першої інстанції могло б бути оскаржене відповідно до законодавства…У такій ситуації, надаючи дозвіл товариству подати повторну апеляційну скаргу зі спливом значного проміжку часу та після початку виконання рішення суду на підставах, які, на думку Суду, мали на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, національні суди порушили принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції. .

Частиною 3 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки у апелянта закінчився строк наданий судом для надання заяви та доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (з урахуванням дати отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та часу поштового пересилання), а наведені апелянтом у клопотанні, що надіслано ним на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТІС до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство А-Оптторгсервіс , Приватне підприємство КСД - Геліум , Товариство з обмеженою відповідальністю Чест - Компані , Приватне підприємство Херсонбудстар , Приватне підприємство Херсонбудресурси , Товариство з обмеженою відповідальністю Дайрект Про , Приватне підприємство Україна - Сервіс , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька