Постанова

від 25.03.2020 по справі 460/2230/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2230/19 пров. № А/857/1088/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Святецького В.В., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (головуючого судді Дорошенко Н.О. ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі №460/2230/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ ТТК-ВЕСТ 11.09.2019 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області в якому просить визнати протиправною і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №0184365012, яким до позивача застосовано штраф в сумі 19054,19 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

24.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ направило заяву про відкладення розгляду справи, оскільки з 12.03.2020 по 03.04.2020 запроваджено карантин припинено залізничне та автобусне міжміське сполучення.

Колегія суддів вважає, що беручи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для її належного розгляду, а також, зважаючи на те, що колегія суддів не визнала обов`язкової участі сторін у справі та оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції є незначної складності, а тому апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Головне управління ДФС у Рівненській області провело камеральну перевірку з реєстрації ТОВ ТТК-ВЕСТ податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої складено акт від 28.05.2019 №3875/17-00-50-12/42708172 (аркуш справи 7), яким встановлено порушення терміну реєстрації у ЄРПН податкових накладних від 31.03.2019 №17 та №18.

На підставі акта перевірки від 28.05.2019 №3875/17-00-50-12/42708172 Головне управління ДФС у Рівненській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми Н від 13.06.2019 №0184365012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% (від суми 190541,94 грн), що становить 19054,19 грн за платежем податок на додану вартість (аркуш справи 8).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (аркуші справи 9-11).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.08.2019 №40979/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача від 27.06.2019 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 №0184365012 - без змін (а.с.12).

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ ТТК-ВЕСТ звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, наведені законодавчі приписи встановлюють обов`язок платника податків - продавця товарів/послуг здійснити реєстрацію у ЄРПН податкових накладних, у тому числі й тих, що не надаються покупцю, у наступні строки: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

В свою чергу, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 13.03.2019 у справі № 813/4157/17, від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/18.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 2 податкові накладні №17 і №18, які вказані в акті перевірки є зведеними і складені до цих зведених накладних, а у верхній лівій частині цих зведених податкових накладних та розрахунків коригувань зазначено, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тип причини: 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Згідно пунктів 8 та 11 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267) (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки: 1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України; 2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України; 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку; 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН 600000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин позивача в силу положень пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України звільнено від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обумовлює протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання суду першої інстанції на те, що всі податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних містять заповнену графу 8, тобто код ставки 20%, що за висновком суду першої інстанції свідчить про те, що вони виписані по операціям за ставкою 20%, а не по операціям звільненим від оподаткування або операціям за нульовою ставкою колегія суддів вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, колегія суддів зазначає, що з аналізу положень Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 № 1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, вбачається, що у податкових накладних особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто, зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже, код ставки податку на додану вартість 20 , який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком № 1307, заповнювати рядки VII-IX.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що санкція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування), передбачає застосування штрафу в відсотковому розмірі від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

Отже, штраф визначається у відповідності до суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних, що зареєстровані з порушенням. Саме розмір сум податку на додану вартість, які отримують свою безпосередню фіксацію в рамках таких податкових накладних, є основою для нарахування штрафних санкцій.

Складені платниками податків зведені податкові накладні щодо операцій, які є неоподатковуваними, містять умовну суму податку на додану вартість, перенесену з податкових накладних продавця (постачальника).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 640/7353/19, від 11 лютого 2020 року у справі № 520/8489/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Оскільки справа відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ - задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №460/2230/19 - скасувати та увалити нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкового-повідомлення рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13.06.2019 №0184365012.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТТК-ВЕСТ (33013, м. Рівне, вул. Крейдяна, 19 Б, ЄДРПОУ 42708172) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, ЄДРПОУ 41646372) 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Святецький

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 30.03.2020