ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15213/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області ,
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
від 15.01.2020,
за позовом релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області ,
до 1) релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області , Чернівецької обласної державної адміністрації, державного реєстратора Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації
про визнання недійсним рішення, скасування розпорядження та скасування реєстраційних дій
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2019 року релігійна організація Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області , оформленого протоколом № 1/19 від 27.01.2019, скасування розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації № 441-р від 07.05.2019 Про реєстрацію Статуту релігійної організації в новій редакції з новою назвою релігійної організації, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вказаних у прохальній частині позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 повернуто заявнику позовну заяву і додані до неї документи згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2019, а матеріали справи передано до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
10.02.2020 релігійна організація Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області подала касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020, в якій просить вказану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає те, що апеляційним судом не взято до уваги те, що позивач не є юридичною особою відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стверджує, що у позовній заяві та апеляційній скарзі вказано один і той самий код ЄДРПОУ для позивача і відповідача. На думку скаржника, позовна заява подана неіснуючою юридичною особою. Зазначає, що апеляційним судом не було взято до уваги, що позовна заява від імені позивача підписана ОСОБА_6 (голова парафіяльної ради), ОСОБА_5 (настоятель храму), ОСОБА_2 (представник позивача), тобто особами, які не є її членами та офіційними представниками з правом підпису відповідних документів. Стверджує, що оскільки вказані особи не є членами, засновниками релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці єпархії Православної Церкви України села Васловівці, Заставнівського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21443693, адже добровільно відмовились брати участь в її створенні і діяльності, то ст. 20 ГПК України не розповсюджується на ці правовідносини. На обґрунтування своїх доводів скаржником долучено до поданої скарги копію ухвали Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення з наведених у відзиві підстав. Також у відзиві просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог ст.ст. 302-303 ГПК України. Разом з тим, позивач не навів передбачених ст. 302 ГПК України підстав, необхідних для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не вбачає таких підстав і колегія суддів Касаційного господарського суду, тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і направляючи справу до суду, апеляційний суд, врахувавши предмет спору, виходив з того, що місцевий господарський суд не з`ясував дійсний характер спірних правовідносин, не дослідив підстави поданого позову, прав, на захист яких спрямований даний позов, наведене позивачем обґрунтування порушення прав та оспорюваних законом інтересів, і дійшов передчасного висновку про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та обсяг правосуб`єктності якої неможливо встановити. Також посилався на справу № 806/3462/14.
Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо з таких підстав.
Під процесуальною правоздатністю розуміється здатність суб`єкта мати відповідні процесуальні права та нести обов`язки, а дієздатністю є здатність особи своїми діями реалізувати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, які були покладені на неї законом або господарським судом.
Господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 55 ГК України).
Співвідповідачем у справі є релігійна організація, а суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення такої організації врегульовано Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .
За ст. 7 Законом України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону. Частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (ст. 8 Закону).
Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації (ст. 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).
Частиною 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 3.1) вид релігійної організації; 3.2) віросповідна приналежність релігійної організації.
За ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
ГПК України встановлює вимоги щодо процесуальної форми подання позовної заяви.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Пунктом 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подану особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Місцевим господарським судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом юридичної особи 21443693 (який зазначено в позовній заяві як код позивача) міститься: релігійна організація Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області , яка є відповідачем-1 у справі.
Водночас у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо актуальних реєстраційних даних щодо юридичної особи - релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви с. Васловивці Заставнівського р-ну Чернівецької області , від імені якої пред`являється позов.
Місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що позовну заяву подано від імені особи, яка не має процесуальної дієздатності та обсяг правосуб`єктності якої взагалі неможливо встановити через відсутність будь-яких актуальних та достовірних реєстраційних відомостей щодо вказаної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та через відсутність установчих документів, які б були чинними станом на момент пред`явлення позовної заяви.
З урахуванням вказаного, місцевий господарський суд правомірно повернув позовну заяву заявнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Водночас, апеляційний суд помилково виходив лише з предмету спору у справі, не взявши до уваги відсутність у позивача процесуальної дієздатності, необхідної для звернення з цим позовом.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, яка прийнята відповідно до вимог закону.
Підставою касаційного оскарження відповідно до вимог ст. 290 ГПК України скаржник зазначав невідповідність постанови суду апеляційної інстанції ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19, в якій суд касаційної інстанції, вказавши, що ОСОБА_7 не є повноважним представником скаржника і не мав права підписувати від його імені скаргу, повернув касаційну скаргу релігійній організації Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області без розгляду. Також, зазначив, що зі сформованого судом витягу з реєстру, за кодом 21437190 зареєстрована релігійна організація Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області , керівником якої та підписантом є - ОСОБА_8 .
Отже, за наявності аналогічних обставин - подання скарги від імені юридичної особи представниками, які відповідно до даних з ЄДРПОУ не є її керівниками і підписантами, суд апеляційної інстанції, на відміну від Верховного Суду, прийняв апеляційну скаргу до розгляду, а не повернув її. Вказаним підтверджується неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, що суперечить ст. 236 ГПК України.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_4 (голова парафіяльної ради), ОСОБА_5 (настоятель храму) не позбавлені права від свого імені звернутись до суду з позовом про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу релігійної організації Релігійна громада парафії на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії православної церкви України села Васловівці Заставнівського району Чернівецької області задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 січня 2020 року у справі за № 910/15213/19 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2019 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді І. Кондратова
І. Ткач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2020 |
Оприлюднено | 31.03.2020 |
Номер документу | 88494834 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні