Ухвала

від 30.03.2020 по справі 911/2243/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/2243/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. - головуючого, суддів: Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.

та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170, 00 грн.)

у складі судді Наріжного С.Ю.

у справі № 911/2243/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Приватного підприємства "Трубіж Агро"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020, Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі №911/2243/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2243/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про поновлення строку для подання касаційної скарги на Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі № 911/2243/18, касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі № 911/2243/18 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом надання до суду мотивовану заяву про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, а також надати докази направлення касаційної скарги іншим учасникам у справі листом з описом вкладення .

12.03.2020 Головне управління ДФС у Київській області направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, до якого долучено докази надіслання касаційної скарги іншим сторонам у справі, з викладенням підстав поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

В якості підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що повторне звернення з касаційною скаргою відбулось 05.02.2020 у зв`язку із збільшенням навантаження на контролюючий орган, що у свою чергу і призвело до збільшення строку звернення з касаційною скаргою.

У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/2243/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвали Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі №911/2243/18, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №911/2243/18, повний текст якої виготовлено 24.10.2019, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її винесення. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 повернуто касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі № 911/2243/18 скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами, вручено скаржнику - 16.12.2019.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно із частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Подаючи касаційну скаргу 05.02.2020, майже через два місяці після отримання ухвали Верховного Суду про повернення первісної касаційної скарги, Головне управління ДФС України у Київській області у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування причин пропуску строку зазначило про збільшення навантаження на контролюючий орган.

Отже, скаржником у поданому клопотанні не наведено непереборних обставин, що позбавили його можливості звернутися до суду у період з 16.12.2019 по 05.02.2020, оскільки самі лише факти щодо збільшення навантаження, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на оскарження судових рішень, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони. Вказані причини пропуску строку на касаційне оскарження не є обставинами, які б дійсно перешкоджали зверненню у встановлений строк із належним чином оформленою касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави слід визнати неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже вимоги ухвали Верховного Суду від 27.02.2020 стосовно наведення скаржником інших підстав та обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не виконано, не наведено обґрунтованих підстав, які свідчили би про поважні причини пропуску встановленого процесуального строку. Обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, Судом не встановлено.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2243/18 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 (в частині невизнаних кредиторський вимог у розмірі 170,00 грн.) у справі №911/2243/18.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді О.О. Банасько

В.В. Білоус