Рішення

від 30.03.2020 по справі 910/18639/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2020Справа № 910/18639/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Енергохолдинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Аркон"

про стягнення 222 876,71 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Енергохолдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Акон" про стягнення 222 876,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 03-2019 від 30.01.2019 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 27.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01030 53433476.

05.02.2020 року (електронна пошта) та 06.02.2020 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання в якому повідомлено про зміну адреси та розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Енергохолдинг".

07.02.2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання в якому зазначено, що на цей час ТОВ АКБ Акон не отримало від ТОВ "Тріон Енергохолдинг" позовну заяву та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. У зв`язку з чим просить суд визнати поважною причину неподання відзиву через неотримання копії позовної заяви з додатками поважною та надати додатковий строк на надання відзиву, доказів, клопотання.

21.02.2020 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року виправлено допущені в ухвалі господарського суду м. Києва № 910/18639/19 від 08.01.2020 року описки. В ухвалі господарського суду м. Києва № 910/18639/19 від 08.01.2020 року замість слів "АКБ "Акон" читати "АКБ "Аркон" .

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.01.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тріон Енергохолдинг" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АКБ "Аркон" (покупець) укладено договір поставки №03-2019.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах цього договору передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору товари (надалі за текстом - товар), найменування, технічні характеристики, асортимент, ціна, строки та умови поставки яких узгоджуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2020 року.

Ціна товару є договірною і вказується для кожної позиції в специфікаціях (п.2.1 договору).

Відповідно до п.4.4 договору датою поставки товару вважається дата складання видаткової накладної, якщо інше не передбачено у відповідній специфікації.

Місцем приймання товару є склад постачальника, якщо інше місце не визначене у відповідній специфікації (п.4.8 договору).

30.01.2019 року між сторонами укладено специфікацію №1 до договору поставки №03-2019 від 30 січня 2019 року.

15.05.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №03-2019 від 30 січня 2019 року, відповідно до умов якої сторони договору внесли зміни до специфікації №1.

Враховуючи умови специфікації №1 та додаткової угоди №1 від 15.05.2019 року до договору поставки, постачальник зобов`язується поставити покупцю: комплектну трансформаторну підстанцію КТПК-2000/35/0,4 У1 (3 штуки), закритий розподільний пристрій КРПЗ-35 кВ, трансформатор ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11 (3 шт.) на загальну суму 8 364 513,26.

Умови постачання товару: DDP Херсонська обл., Олешківський район, с. Костогризове.

Термін постачання товару: в строк до 18 травня 2019 року, але при умові повного виконання покупцем умов оплати вартості товару викладених в пунктах 4.1. та 4.2. специфікації №1.

Пунктом 6.11 договору передбачено, що у всіх випадках, коли при прийманні товару від перевізника покупцем встановлюються недостача або пошкодження товару, невідповідність найменування товару і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли у покупця виникають сумніви в кількості, комплектності та відсутність зовнішніх пошкоджень товару, покупець зобов`язаний вимагати від перевізника складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту - при доставці вантажу автомобільним транспортом), в якому чітко та повно фіксуються такі порушення. У разі відмови перевізника підписати зазначений акт, покупець складає комерційний акт із залученням фахівців ТПП України або іншої незалежної організації. Відсутність комерційного акту позбавляє покупця права пред`явлення до постачальника претензій по кількості, комплектності та наявності пошкоджень товару.

На підтвердження факту поставки продукції в матеріалах справи наявні видаткові накладні на загальну суму 5 978 393,99 грн., а саме:

- №03/05-1 від 03.05.2019 року на суму 1 994 343,00 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11),

- №13/05-1 від 13.05.2019 року на суму 1 994 343,00 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11),

- №13/05-1 від 03.05.2019 року на суму 1 989 712,99 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11).

Також, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні на поставку продукції на загальну суму 8 364 513,26 грн., а саме:

- №030519 від 03.05.2019 року на суму 1 994 343,00 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11),

- №030519 від 13.05.2019 року на суму 1 994 343,00 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11),

- №150519 від 15.05.2019 року на суму 1 989 712,99 грн. (щодо поставки комплектної трансформаторної підстанції КТПК-2000/35/0,4 У1 у кількості 1 шт. та трансформатору ТМГ32-2000/35-У1, 35/0,4 кв, Д/Ун-11),

- №170519 від 17.05.2019 року на суму 2 386 114,27 грн. (щодо поставки закритого розподільного пристрію КРПЗ-35 кВ у кількості 1 шт.).

Вищезазначена продукція зі сторони відповідача отримана Яновським Юлієм Олександровичем на підставі довіреності №17 від 03.05.2019 року.

Вищезазначені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані зі сторони відповідача без зауважень щодо кількості та якості поставленої продукції.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата товару, що постачається на умовах цього договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника на умовах та в строки, визначених сторонами у відповідних специфікаціях (п.3.1 договору).

Відповідно до специфікації №1 в редакції додаткової угоди №1 від 15.05.2019 року, сторонами в п. 4 специфікації №1 передбачили умови оплати:

4.1 суму в розмірі 4 285 949,00 грн. протягом п`яти робочих днів з дати підписання специфікації №1 до договору поставки №03-2019 від 30 січня 2019 року,

4.2 суму в розмірі 3 878 564,26 грн. в строк до 17.05.2019 року включно.

4.3 суму в розмірі 200 000,00 грн. в строк до 31.05.2019 року (включно) при умові виправлення постачальником усіх зауважень покупця по якості поставленого товару до 28.05.2019 року. Зауваження покупця повинні бути направлені постачальнику в строк не пізніше 22.05.2019 року. При цьому вказані зауваження повинні бути аргументовані та прийняті до виконання (виправлення, ремонту) постачальником. Зауваження повинні враховувати технічне завдання, яке прописано у додатках до специфікації №1 до договору поставки №03-2019 від 30 січня 2019 р.

В разі пропуску вказаного строку направлення зауважень покупця, вони розглядаються в якості гарантійних випадків у відповідності до умов договору та не впливають на строк оплати останньої суми в 200 000,00 грн. по договору.

Відповідачем оплачено товар на загальну суму 8 164 513,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №404 від 01.02.2019 року на суму 4 285 949,00 грн. з призначенням платежу: оплата за обладнання, згідно договору №03-2019 від 30.01.2019 року ,

- №611 від 17.05.2019 року на суму 3 878 564,26 грн. з призначенням платежу: оплата за обладнання, згідно договору №03-2019 від 30.01.2019 року .

Відповідачем направлено позивачу претензію по договору поставки №03-2019 від 30 січня 2010 року вих. №32/5 від 06.05.2019 в якій наведено перелік суттєвих зауважень.

У відповідь (лист вих. №10 від 10.05.19р. направлений відповідачу 13.05.2019р) позивачем зазначено, що ним прийнято вказані у претензії зауваження до уваги та він усуне їх своїми силами та за свій кошт в строк до 16 травня 2019 року включно.

Фактично позивачем визнано вказані недоліки частково.

Інші вимоги відповідача, як зазначено позивачем, в вказаний період сторони договору не розглядали, позивач не приймав їх до виконання (виправлення, ремонту).

У зв`язку з отримання претензії позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька трансформаторна асоціація з претензією по поставленому товару №ркл-34 від 06.05.2019 року, в якій зазначено, що між ним як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю Запорізька трансформаторна асоціація (постачальник) укладено договір поставки №08/1/1 від 30.01.2019 року. 06.05.2019 року ТОВ "Тріон Енергохолдинг" отримав від покупця товару ТОВ АКБ Аркон (договір поставки між ТОВ "Тріон Енергохолдинг" та ТОВ АКБ Аркон ) претензію відносно поставленого товару. В самій претензії викладаються такі недоліки товару, як: прогини швелерів (на яких стоїть трансформатор), відсутні отвори для кабелів, щілини на стінах, не працюючі замки на дверцях, не підключення комірок, інше. Враховуючи факти наявних недоліків поставленого товару та діючої гарантії на цей товар, просив виправити вказані недоліки в найкоротший термін. Перелік недоліків просимо взяти з доданого листа ТОВ АКБ Аркон . По факту усунення недоліків повідомити письмово з додаванням необхідних доказів.

Листом №143/р від 03.06.19 товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька трансформаторна асоціація повідомило позивача про те, що підприємством власними силами (підрядні організації) провело роботи по виправленню недоліків товару. Доказами виконаних робіт, виправлення недоліків є відрядження спеціалістів, звіти про виконання ремонту, акти виконаних робіт підрядника, докази по доставці матеріалів до місця ремонту.

Вищезазначені документи зазначені в листі надані позивачем до матеріалів справи.

З наявних в матеріалах справи звітах по відрядженнях працівників товариства з обмеженою відповідальністю ВП Запорізька трансформаторна асоціація вбачається, що вони перебували у відрядженні в с. Костогризовому, на ПС Костогрозиво 1, підприємство ТОВ АКБ Аркон для виправлення недоліків, а саме: 17-18.05.19 року, 23-24.05.2019 року. 28-30.05.2019 року.

Позивачем зазначено, що передбачений договором строк оплати відповідачем суми в розмірі 200 00,00 грн. закінчився саме 31.05.2019 року.

Станом на 22.11.2019 оку несплачена заборгованість по договору становить 200 000,00 грн.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем виправлено (усунені) недоліки.

Доказів оплати в розмірі 200 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 200 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 20 000,00 грн. та три проценти річних в розмірі 2 876,71 грн. нараховані за період з 01.06.2019 року по 22.11.2019 року.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 7.2 договору в разі невиконання та/або несвоєчасного виконання зобов`язання з оплати товару, що постачається, покупець сплачує постачальникові за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше 10% від суми простроченого платежу.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснюючи нарахування пені позивачем зазначено, що розмір пені на суму боргу 200 000,00 грн. за 175 днів (з 01.06.2019 по 22.11.2019) виходячи з умов договору складає 35 000,00 грн., враховуючи обмеження законодавства по розміру пені в 2 облікової ставки НБУ в рік, становить - 32 120,54 грн. Але вказаний розмір пені перевищує встановлені договором обмеження, не більше 10% від суми простроченого платежу, тобто кінцевий розрахунок розміру пені буде дорівнювати 20 000,00 грн.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 20 000,00 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 2 876,71 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача (в розмірі 3 343,15 грн., тобто 1,5% від ціни позову ).

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ "Аркон" (04107, м. Київ, вул. Макарівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 35134742) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тріон Енергохолдинг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Лешко-Попеля, будинок 13, код ЄДРПОУ 41709065) основний борг в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 2 876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 71 коп. та судовий збір в розмірі 3 343 (три тисячі триста сорок три) грн. 15 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий