Рішення

від 24.03.2020 по справі 904/5603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020м. ДніпроСправа № 904/5603/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши справу

за позовом Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", м. Дніпро

до Державного підприємства комбінату громадського харчування "Будівельник", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 1 027 336,26 грн. за договором про відшкодування комунальних послуг

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства комбінату громадського харчування "Будівельник" про стягнення заборгованості за договором про відшкодування комунальних послуг у сумі 1 027 336,26 грн., яка складається з суми основного боргу - 973 103,39 грн., інфляційних втрат - 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн.

Ухвалою від 02.12.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

23.12.2019 Позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2020.

21.01.2020 відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якомих зазначив, що фактично ДПКГХ "Будіельник" є структурним підрозділом Придніпровської державної академії будівництва та архітектури таким, як і, наприклад студентський табір, спорт комплекс, плавальний басейн вони створені на базі ВУЗу в першу чергу не для надання платних послуг, а для забезпечення якісної освіти згідно закону України "Про вищу освіту". Дійсно 02.01.2009 року був укладений між позивачем та відповідачем договір про організацію громадського харчування для студентів. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Як "Придніпровська державна Академія будівництва та архітектури" та і Державне підприємство комбінат громадського харчування "Будівельник" є державними установами.

Також відповідач зазначає, що зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин передбачені ст. 652 ЦК України, тобто додаткові угоди до договору суперечать статуту.

Ухвалою суду від 21.01.2020 відкладено розгляд справи до 03.02.2020.

Ухвалою від 03.02.2020 підготовче засідання відкладено на 24.02.2020.

21.02.2020 позивач надав до суду додаткові документи, однак доказів направлення їх на адресу відповідача не надав.

Ухвалою суду від 24.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.03.2020 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.03.2020, зобов`язано позивача надати докази направлення на адресу відповідача документів, які долучені Позивачем до матеріалів справи.

16.03.2020 відповідач надав до суду заперечення в яких зазначив, що вимоги законодавства, на які посилається позивач у своїй заяві до суду, стосуються тільки сторонніх юридичних осіб, а не правових взаємовідносин підприємства і його засновника. Підтвердженням цього є рішення з аналогічних питань: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2010 у справі № 28/242-10, від 20.07.2010 у справі № 28/301-10. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 у справі № 2а-6704/10/0470 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 у справі № 2а-6704/10/0470(9101/80233/2012)-04.

Також відповідач зазначає, що за позовами Придніпровської державної Академії будівництва та архітектури, як правило, орендні право відношення між юридичними особами включають в себе і комунальні платежі. Тому нарахування комунальних послуг з боку позивача зроблено з порушенням.

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно Указу Президента України, вимог Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади ДПКГХ "Будівельник" створено не для надання платних послуг, а для організації і забезпечення доступним і якісним харчуванням студентів, викладачів та співробітників державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури".

Крім того, відповідач просить борг у сумі 1 027 336,26 грн. віднести на рахунок засновника.

Відповідач зазначає, що у нього не має таких грошових коштів для погашення штучно створеного боргу.

Ухвалою від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.03.2020.

Позивача та відповідач 19.03.2020 надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Позивач доказів направлення на адресу відповідача додаткових документів наданих ним до суду 21.02.2020 не надав, належного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат також не надав.

Частиною 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

На підставі викладеного, суд не приймає до розгляду додаткові документи надані позивачем до суду 21.02.2020.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договорів про організацію громадського харчування для студентів та співробітників Придніпровської державної академії будівництва та архітектури; про відшкодування комунальних послуг та реструктуризації заборгованості, умов цих договорів, строку їх виконання, встановлення факту невиконання відповідачем вказаних договорів в частині оплати.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2009 між Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (далі - позивач, ВНЗ) та Державним підприємством Комбінатом громадського харчування "Будівельник" (далі - відповідач, організація) укладено договір про організацію громадського харчування для студентів і співробітників Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (далі - договір).

У відповідності до розділу 1 вказаного договору ВНЗ і організація зобов`язуються спільно організовувати харчування студентів, викладачів, працівників Придніпровської державної академії будівництва та архітектури за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а.

Згідно з п. 2.1. договору надавати організації безоплатно з опаленням і освітленням виробничі, торговельні, складські, адміністративно-побутові та інші приміщення для організації харчування. Приміщення передаються організації за відповідним актом приймання-передачі приміщень який підписується належним чином уповноваженими представниками ВНЗ та організації.

Організація зобов`язана:

- Після закінчення терміну дії цього договору повернути ВНЗ приміщення за актом приймання - передачі у стані не гіршому, що передавалось організації з урахуванням природного зносу. Акт підписується належним чином уповноваженими представниками сторін за цим договором. Всі виконані організацією покращення приміщень та обладнання, які були надані ВНЗ організації, є власністю ВНЗ (п. 3.20 договору).

- Згідно абзацу 4 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", сплачувати земельний податок, який нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в її користуванні. Нарахування податку здійснюється згідно вимог діючого законодавства України (п. 3.22. договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що термін дії цього договору встановлюється з 02.01.2009 по 31.12.2009. Договір вважається продовженим на __, якщо жодна із сторін не заявити про свою незгоду з продовженням договору за місяць до закінчення терміну його дії (п. 5.2. договору).

31.10.2012 сторонами підписано Додаткову угоду №4 до Договору про організацію громадського харчування для студентів і співробітників ДВНЗ "Придніпровської державної академії будівництва та архітектури" від 02.01.2009 (далі - додаткова угода №4).

У відповідності до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №4 ВНЗ і організація зобов`язуються спільно організовувати харчування студентів, викладачів,працівників ДВНЗ "Придніпровської державної академії будівництва та архітектури" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 9-а, та в інших приміщеннях ВНЗ, що надаються організації для здійснення цієї мети та на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. договору в редакції додаткової угоди №4 встановлено, що ВНЗ зобов`язується надавати виробничі, торговельні, складські, адміністративно-побутові та інші приміщення для організації харчування. Приміщення передаються організації за відповідним актом приймання-передачі приміщень який підписується належним чином уповноваженими представниками ВНЗ та організації.

Згідно з п. 2.3. договору в редакції додаткової угоди №4 ВНЗ зобов`язується придбавати і надавати за актом приймання-передачі безоплатно у користування організації та ремонтувати передане торгівельно-технологічне, холодильне, механічне, немеханічне, підйомно-транспортне та інше устаткування, меблі, які знаходяться на балансі ВНЗ. Указане майно ВНЗ обліковує на своєму балансі.

Організація зобов`язується сплачувати земельний податок, який нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в ї користуванні. Нарахування податку здійснюється згідно вимогам діючого законодавства України. (п. 3.23 договору в редакції додаткової угоди №4).

Відповідно до п. 3.24 договору в редакції додаткової угоди №4 організація зобов`язується відшкодовувати ВНЗ, як балансоутримувачу приміщень, спожиті комунальні послуги, на підставі рахунків балансоутримувача за надані послуги та двосторонніх актів приймання-передачі комунальних послуг. Для визначення умов та порядку відшкодування організацією ВНЗ за спожиті комунальні послуги, сторони укладають відповідний договір про відшкодування коштів комунальних послуг.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні створені збитки згідно із законодавством України (п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди №4).

Термін дії цього договору встановлюється з 02.01.2009 по 31.12.2013. Договір вважається продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про свою незгоду з продовженням договору за місяць до закінчення терміну його дії (п.п. 5.1., 5.2. договору в редакції додаткової угоди №4).

01.11.2012 між ДВНЗ "Придніпровською державною академією будівництва та архітектури" (далі - балансоутримувач) та Державним підприємством Комбінатом громадського харчування "Будівельник" (далі - користувач) укладено Договір про відшкодування комунальних послуг № 01/11/2012 (далі - договір про відшкодування комунальних послуг).

Відповідно до п. 1.1. договору про відшкодування комунальних послуг балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг, а користувач відшкодовує вартість фактично отриманих комунальних послуг пропорційно до площі приміщення, що передані користувачу балансоутримувачем та згідно показників приладів обліку.

Приміщення використовуються для організації харчування студентів та викладачів балансоутримувача відповідно до Договору про організацію громадського харчування студентів і співробітників ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" від 02.01.2009 у редакції Додаткової угоди № 4 від 31.10.2012 (п. 1.2. договору про відшкодування комунальних послуг).

Пунктом 1.3. договору про відшкодування комунальних послуг встановлено, що загальна площа приміщень, що передані користувачу балансоутримувачем складає: 1396,6 кв.м, яка у свою чергу складається з наступних приміщень:

1. займана площа 579,7 кв.м

Їдальня № 150 у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

2. займана площа 51,0 кв.м

Буфет № 45 у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

3. займана площа 4,6 кв.м

Загальний санвузол у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

4. займана площа 30,4 кв.м

Загальний коридор у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

5. займана площа 16,9 кв.м

Кабінет №1 у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

6. займана площа 19,0 кв.м

Кабінет №2 у гуртожитку № 3 за адресою: вул. Клари Цеткін, 9а;

7. займана площа 376,7 кв.м

Їдальня № 70 у центральному корпусі за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

8. займана площа 91,8 кв.м

Блинна у центральному корпусі за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

9. займана площа 12,2 кв.м

Виносна торгівля у центральному корпусі (3-ій поверх) за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

10. займана площа 14,0 кв.м

Виносна торгівля у центральному корпусі (3-ій поверх) за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

11. займана площа 9,0 кв.м

Виносна торгівля у центральному корпусі (ц/вхід) за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

12. займана площа 76,6 кв.м

Буфет №12 у гуртожитку за адресою: вул. Жуковського, 6а;

13. займана площа 85,8 кв.м

Буфет №168 у центральному корпусі за адресою: вул. Чернишевського, 24а;

14. займана площа 28,9 кв.м

Бухгалтерія у гуртожитку №2 за адресою: вул. Жуковського, 6а.

Користувач зобов`язується: не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату за комунальні послуги ( опалення, електроенергія, централізоване водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів та інше). Не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем відшкодовувати балансоутримувачу земельний податок. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі двосторонніх актів прийму передачі комунальних послуг і рахунків балансоутримувача. За час, протягом якого балансоутримувачем припинялась передача електроенергії з вини користувача, плата за використання електромереж балансоутримувача стягується в повному обсязі. У разі припинення споживання комунальних послуг, повідомити про це балансоутримувача за 7 днів і здійснити повний розрахунок за використані комунальні послуги до дня припинення включно (п. 2.2 пп. 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4, 2.2.8 договору про відшкодування комунальних послуг).

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. договору про відшкодування комунальних послуг балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах.

Згідно п. 4.1. договору про відшкодування комунальних послуг за не виконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Термін дії даного договору з 01.11.2012 по 31.12.2013 включно. Закінчення терміну даного договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору (п. 5.1. договору про відшкодування комунальних послуг).

Пунктом 5.4. договору про відшкодування комунальних послуг встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку чинності протягом одного місяця, договір, за заявою користувача, може бути продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, на що сторони укладають відповідно додаткову угоду.

Як зазначено в позовній заяві, відповідач, в наслідок неналежного здійснення своєї господарської діяльності, припускався неодноразових порушень умов договору щодо виконання своїх фінансових зобов`язань зі сплати відшкодування комунальних послуг позивача.

У зв`язку з виникненням заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними договорами, останні 21.05.2015 звернувся до відповідача з листом № 38-15-183, в якому просив затвердити графік погашення заборгованості на протязі 2015 року за комунальні послуги у сумі 354 065,09 грн. та за податок на землю - 27 336,33 грн. (а.с. 21).

Відповідач відповіді на лист не надав, суму заборгованості не оплатив.

06.07.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 38-15-220 про затвердження графіку погашення заборгованості на протязі 2015 року за комунальні послуги у сумі 357 775,39 грн. та за податок на землю - 28 419,40 грн. (а.с. 22).

Відповідач відповіді на лист не надав, суму заборгованості не оплатив.

27.01.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 38-15-27 про сплату заборгованості (а.с. 24).

28.01.2016 відповідач надав відповідь на вимогу, в якій зазначив, що у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем ДПКГХ "Будівельник" не має можливості сплатити заборгованість за комунальні послуги у сумі 431 966,58 грн. та запропонував укласти договір реструктуризації заборгованості.

Сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2015 по 31.08.2016, відповідно до якого сума заборгованості склала 487 205,22 грн. (а.с. 26-27).

12.09.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 38-15-254 в якому просив оплатити суму заборгованості у розмірі 487 205,22 грн. (а.с. 23).

01.03.2017 між Державним вищим навчальним закладом "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" (далі - кредитор) та Державним підприємством Комбінатом громадського харчування "Будівельник" (далі - боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №1 (далі - договір реструктуризації).

Відповідно до п. 1.1. договору реструктуризації загальна сума грошового боргу (заборгованості) боржника перед кредитором, що підлягає реструктуризації за цим договором, становить: 496 231,39 грн. Ця загальна сума грошового боргу (заборгованості) боржника перед кредитором виникла за двома взаємопов`язаними договорами, а саме: за договором про організацію громадського харчування студентів і співробітників ДВНЗ ПДАБА від 02.01.2009 (у редакції додаткової угоди № 4 від 31.10.2012 до договору) (далі - договір від 02.01.2009) та за договором про відшкодування комунальних послуг від 01.11.2012 № 01/11/2012 (далі - договір № 01/11/201). Сторони встановили та підтверджують , що цей договір укладено на реструктуризацію суми заборгованості за договором від 02.01.2009 та договором № 01/11/2012, що виникла за відшкодування фактично отриманих боржником комунальних послуг та відшкодування земельного податку.

Боржник визнає в повному обсязі суму заборгованості перед кредитором, яка вказана у п. 1.1. цього договору, яка викликала за договором від 02.01.2009 та договором № 01/11/2012 за спожиті комунальні послуги та сплату земельного податку, станом на 01.03.2017, що підтверджується Актом звірки взаємних рахунків між боржником та кредитором № б/н від 28.02.2017 (додаток 1), який є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору реструктуризації).

У відповідності до пп. 2.1.1. договору реструктуризації боржник зобов`язується починаючи з 31.03.2017, а в подальшому 25 числа кожного календарного місяця протягом 36 місяців перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким настав строк оплати згідно графіку реструктуризації заборгованості ( визначеним у п. 2.1. цього договору), з обов`язковим перерахуванням коштів за поточне відшкодування вартості фактично отриманих комунальних послуг та відшкодування земельного податку в розмірі 100% відповідно до умов договору № 01/11/2012.

Підпунктом 2.1.2 договору реструктуризації встановлено, що сторони погодилися, що сплата суми заборгованості зазначеної у п. 1.1. цього договору буде проводитися згідно з графіком реструктуризації заборгованості (далі - графік) наведеним нижче:

№ з/пДата платежу Сума платежу, грн., з ПДВ Вид платежу 1 31.03.2017 42231,39сплата за комунальні послуги та податок на землю 2 25.04.2017 15000,00 3 25.05.2017 17200,00 4 25.06.2017 1000,00 5 25.07.2017 1000,00 6 25.08.2017 1000,00 7 25.09.2017 17200,00 8 25.10.2017 17200,00 9 25.11.2017 17200,00 10 25.12.2017 17200,00 11 25.01.2018 17200,00 12 25.02.2018 17200,00 13 25.03.2018 17200,00 14 25.04.2018 17200,00 15 25.05.2018 17200,00 16 25.06.2018 1000,00 17 25.07.2018 1000,00 18 25.08.2018 1000,00 19 25.09.2018 17200,00 20 25.10.2018 17200,00 21 25.11.2018 17200,00 22 25.12.2018 17200,00 23 25.01.2019 17200,00 24 25.02.2019 17200,00 25 25.03.2019 17200,00 26 25.04.2019 17200,00 27 25.05.2019 17200,00 28 25.06.2019 1000,00 29 25.07.2019 1000,00 30 25.08.2019 1000,00 31 25.09.2019 17200,00 32 25.10.2019 17200,00 33 25.11.2019 17200,00 34 25.12.2019 17200,00 35 25.01.2020 17200,00 36 25.02.2020 17200,00 У відповідності до пп. 2.1.3. договору реструктуризації боржник здійснює перерахування грошових платежів у розмірах та строки визначені графіком, зазначеним у п. 2.1.2 цього договору, на рахунок кредитора, який вказано п. 5.1. цього договору. При здійсненні перерахування платежів за цим договором, боржник обов`язково вказує в платіжних документах у графі "Призначення платежу" фразу: сплата за комунальні послуги та податок на землю за договором про реструктуризацію заборгованості № 1 від 01.03.2017.

Згідно пп. 2.1.4. договору реструктуризації боржник зобов`язаний, у разі виникнення обставин, які унеможливлюють виконання боржником зобов`язань за цим договором, письмово повідомити про це кредитора протягом 5 календарних днів з дати, коли боржнику стало відомо про ці обставини.

У випадку прострочення боржником щомісячної оплати, визначеної у п.п. 2.1.1., 2.1.2, кредитор має право вжити заходи щодо обмеження або припинення боржнику можливості користуватися комунальними послугами, а також вимагати від боржника дострокової оплати залишку заборгованості по цьому договору (пп. 2.4.1. договору реструктуризації).

Кредитор має право вимагати від боржника повного дострокового виконання зобов`язань за цим договором у разі, якщо йому стане відомо про виникнення будь-яких обставин, які унеможливлюють виконання боржником зобов`язань за цим договором (пп. 2.4.2 договору реструктуризації).

Пунктом 3.1. договору реструктуризації встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору реструктуризації у випадку прострочення боржником перерахування платежу на строк понад 10 календарних днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платіж, кредитор має право вимагати від боржника дострокової оплати залишку заборгованості по договору, а боржник зобов`язаний здійснити таку оплату з 30 денний строк з моменту отримання вимоги. У випадку несплати боржником залишку заборгованості, спір передається до господарського суду.

Згідно з п. 3.3. договору реструктуризації спірні питання, які виникають між сторонами, та не врегульовані шляхом переговорів, розглядаються в судовому порядку згідно з встановленою діючим законодавством України підсудністю та підвідомчістю такого спору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення його печатками та діє до 05.03.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (п. 4.1. договору реструктуризації).

Пунктом 4.2. договору реструктуризації встановлено, що цей договір може бути достроково припинений у разі повного погашення боржником своєї заборгованості до закінчення строку дії договору.

30.10.2019 позивачем на адресу відповідача направлено супровідний лист, а якому зазначено, що у випадку несплати заборгованості протягом 7 днів, кредитор буде змушений звернутися з відповідним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області для стягнення наявної заборгованості в сумі 973 103,39 грн. (а.с. 31).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1 027 336,26 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 973 103,39 грн., інфляційних втрат - 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним сторонами, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач у позовній заяві просить стягнути суму основної заборгованості у розмірі 973 103,39 грн.

Суд ухвалою від 03.02.2020 запропонував позивачу надати належні докази пролонгації Договору №01/11/12 від 11.11.2012 про відшкодування комунальних послуг; докази виконання п.2.2.4 Договору №01/11/12 від 11.11.2012 (копії Актів до справи); письмові пояснення щодо розрахунку на оплату комунальних послуг та земельного податку, підтверджені належними доказами.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Документи, надані позивачем до справи 21.02.2020 судом не приймаються в якості доказів, оскільки, як вже зазначалось вище позивач доказів направлення на адресу відповідача додаткових документів наданих ним до суду 21.02.2020 не надав, належного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат також не надав.

Частиною 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів в підтвердження суми основної заборгованості у розмірі 973 103,39 грн., інфляційних втрат - 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується лише у сумі 496 231,39 грн., на підтвердження якої надано позивачем Договір реструктуризації заборгованості № 1 від 01.03.2017 (а.с. 28).

На підставі викладеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 496 231,39 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

В частині стягнення основного боргу у сумі 476 872,00 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн. то вони стягненню не підлягають оскільки позивачем не надано розрахунку із зазначенням періодів нарахування інфляційних врат та 3% річних, крім того, позивач нараховує їх на суму 888 425,00 грн., коли до стягнення ним заявлена сума боргу у розмірі 973 103,39 грн., а стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 496 231,39 грн.

Отже, виходячи з викладеного, суд не може здійснити перевірку правильності нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних.

На підставі викладеного в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн. слід відмовити.

Заперечення відповідача, щодо фінансових труднощів, судом не приймаються на підставі наступного.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від фінансових складнощів відповідача, обумовлених різноманітними чинниками про які вказує відповідач у своєму відзиві на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів не звільняє його від відповідальності.

Заперечення відповідача щодо неналежності укладення Договору реструктуризації заборгованості № 1 від 01.03.2017 судом не приймається оскільки він не оскаржувався.

Договір про організацію громадського харчування для студентів і співробітників Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 02.01.2009 з додатками та Договір про відшкодування комунальних послуг № 01/11/2012 від 01.11.2012 також не скасовані, що підтверджується рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2010 у справі № 28/242-10, від 20.07.2010 у справі № 28/301-10, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 у справі № 2а-6704/10/0470 (т.7 а.с. 155- 161).

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості заборгованості у розмірі 496 231,39 грн.

В частині стягнення основного боргу у сумі 476 872,00 грн., інфляційних втрат - 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" до Державного підприємства комбінату громадського харчування "Будівельник" про стягнення заборгованості в сумі 1 027 336,26 грн. - задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства комбінату громадського харчування "Будівельник" (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Моссаковського, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 13469448) на користь Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" (49600, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 24А, код ЄДРПОУ 02070772) суму заборгованості у розмірі 496 231,39 грн . та витрати по сплаті судового збору - 7 443,47грн. , про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Державного підприємства комбінату громадського харчування "Будівельник" на користь Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" основного боргу у сумі 476 872,00 грн., інфляційних втрат - 31 450,25 грн. та 3% річних - 22 782,62 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.03.2020

Суддя Н.Г. Назаренко