Рішення

від 26.03.2020 по справі 905/2437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2020 Справа № 905/2437/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши справу

за позовом Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Чермалицької сільської ради, с. Чермалик, Волноваський район, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення збитків у розмірі 186754,88грн, пені у сумі 25854,04грн, 3% річних у сумі 2394,56грн, інфляційних втрат у сумі 2244,39грн, всього 217247,87грн

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

від третьої особи: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Чермалицької сільської ради, с. Чермалик, Волноваський район, Донецька область, про стягнення збитків у розмірі 186754,88грн, пені у сумі 25854,04грн, 3% річних у сумі 2394,56грн, інфляційних втрат у сумі 2244,39грн, всього 217247,87грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що відповідач не виконав договірних зобов`язання з компенсації збитків, понесених позивачем у зв`язку з наданням послуг теплопостачання, що є порушенням умов договору №1 від 16.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами м. Чермалик. Порушення умов договору також стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність вини у понесенні позивачем збитків; зазначає про те, що збитки від оперативного управління позивача не є збитками в розумінні Глави 25 Господарського кодексу України та ст.ст.623-624 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2019 відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 27.01.2020.

Ухвалою суду від 27.01.2020 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Донецьку обласну державну адміністрацію, м. Краматорськ, Донецька область. Третя особа у поясненнях (вх.№3456/20 від 17.02.2020) позовні вимоги підтримала; проти довадів відповідача заперечила.

Ухвалою суду від 27.01.2020 справу №905/2437/19 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; стадія: відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначене на 18.02.2020 з подальшим відкладанням на 05.03.2020; ухвалою суду від 05.03.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.03.2020.

У судове засідання 26.03.2020 учасники справи представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином. Відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.10.2018 між відповідачем, Чермалицькою сільською радою (передаюча сторона), позивачем, Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго (приймаюча сторона) в особі виробничої одиниці Волновахаміжрайтепломережа (експлуатуюча організація) був укладений договір №1 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами с.Чермалик, відповідно до п.п.1.1 якого з 16.10.2018 передаюча сторона передає, а приймаюча сторона приймає в оперативне управління експлуатуючої організації котельню і теплові мережі згідно з додатком №1, розташовані за адресою: с. Чермалик, вул. Миру, 13а Тельманівського району Донецької області, які перебувають на балансі передаючої сторони в межах балансової належності інженерних мереж і комунікацій переданих об`єктів згідно з додатком №3 до договору.

За умовами п.1.2 договору приймання об`єкта в оперативне управління здійснюється комісією, яка складається із представників сторін, шляхом підписання акта приймання-передачі.

Як встановлено п.1.3 договору об`єкт вважається переданим в оперативне управління з моменту підписання акту приймання-передачі в оперативне управління.

Згідно з п.2.1 договору передаюча сторона зобов`язується провести передачу основних засобів об`єкту згідно з додатком №2 в оперативне управління (пп.2.1); здійснити передачу об`єкту в оперативне управління приймаючій стороні в стані технічної готовності до роботи в опалювальний період згідно з Правилами технічної експлуатації теплових установок та мереж від 14.02.2007 (пп.2.1.2); компенсувати експлуатуючої організації фактично понесені збитки від господарської діяльності на об`єкті, що передається, згідно з виставленим експлуатуючою організацією рахунку. Компенсацію здійснювати по закінченню календарного року і після закінчення терміну експлуатації об`єкту згідно з виставленим рахунком протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експлуатуючої організації (пп.2.1.7).

За умовами п.2.2 договору приймаюча сторона зобов`язується здійснювати господарську діяльність в рамках, визначених законодавством України та договором (пп.2.2.1); прийняти в оперативне управління експлуатуючої організації основні засоби з веденням позабалансованого обліку і здійснювати оперативне управління протягом дії даного договору (пп.2.2.2); приймаюча сторона протягом дії даного договору не несе відповідальності по зобов`язанням передаючої сторони (пп.2.2.3); всі зобов`язання приймаючої сторони по договору припиняються з моменту припинення його дії (пп.2.2.4).

Відповідно до п.2.3 договору експлуатуюча організація зобов`язується укладати договори із споживачем на поставку теплової енергії (пп.2.3.1); здійснювати нарахування за відпущену теплову енергію за затвердженими тарифами і самостійно здійснювати збір платежів (пп.2.3.2); по закінченню календарного року і після закінчення терміну експлуатації об`єкту виконувати розрахунок збитків від послуг теплопостачання та передати передаючій стороні рахунок на їх оплату (пп.2.3.8); експлуатаційна організація не несе відповідальності по зобов`язанням передаючої сторони (пп.2.3.9); всі зобов`язання експлуатаційної організації по даному договору припиняються з моменту припинення дії договору (пп.2.3.10).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що порушення зобов`язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п.3.3 договору у разі порушення передаючою стороною своїх зобов`язань (згідно з п.2.1), в результаті чого приймаюча сторона і експлуатуюча організація зазнають збитків, передаюча сторона відшкодовує ці збитки в повному обсязі.

У разі прострочення оплати передаючою стороною компенсації за понесені збитки експлуатуючої організації згідно з п.2.1.7 договору передаюча сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання (п.3.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 15.04.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.7.1 договору).

В додатку №1 до договору визначений перелік об`єктів, що підлягають передачі в оперативне управління ОКП Донецьктеплокомуненерго , а саме: котельня за адресою Донецька область, Тельманівський район, с. Чермалик, вул. Миру, 13а, тип котлів - REX-62 у кількості - 2, вид палива- газ, устан. потужність -1,06 ГК ал/год, протяж.тепл. сетей, км - 0,58км.

Додатком №2 до договору сторони визначили перелік майна котельні, додатком №3 - межі розділу балансової належності інженерних мереж та комунікацій об`єктів, що передаються.

У виконання умов договору позивачем в опалювальний період 2018-2019 здійснювалось оперативне управління теплових установок та мереж відповідача, відпускалась теплова енергія споживачам за затвердженими тарифам. Заперечень щодо належного виконання позивачем умов договору відповідачем не висувалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

По закінченню строку експлуатації об`єкту теплопостачання позивачем був виконаний розрахунок збитків від послуг теплопостачання та переданий відповідачу рахунок на оплату №61 від 26.06.2019 на відшкодування збитків від оперативного управління котельні на суму 186754,88грн (з ПДВ) (том 1, а.с.20).

Як зазначає позивач, рахунок №61 від 26.06.2019 разом з калькуляцією затрат та копіями документів, які обґрунтовують їх виникнення було направлено відповідачу супровідним листом №3678 від 01.07.2019, на підтвердження отримання відповідачем вказаних документів надано копію рекомендованого повідомлення з відміткою про вручення 03.07.2019 (том 1, а.с. 49).

Листом від 11.07.2019 №443 відповідач повідомив позивача про отримання рахунку на відшкодування збитків від оперативного управління котельні у сумі 186754,88грн, проте у зв`язку з відсутністю коштів у бюджеті, зазначив, що сільська рада неспроможна заплатити таку суму та просив розглянути питання щодо пропорційного розподілу збитків між споживачами теплової енергії, оскільки вони фінансуються з різних бюджетів.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 05.11.2019 №4294 щодо добровільного перерахування суми компенсації збитків у розмірі 186754,88грн.

Вказані дії не призвели до відшкодування відповідачем за умовами договору від 16.10.2018 №1 понесених позивачем збитків від здійснення оперативного управління котельні в опалювальний сезон 2018-2019. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, розглядаючи який, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.67, ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

В контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №1 від 16.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами м. Чермалик є належною підставою для виникнення у відповідача грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Суд зазначає, що приписами ст.204 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, з огляду на неспростування сторонами презумпції правомірності договору №1 від 16.10.2018 всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, наведену в п. 58 рішення від 10.02.2010р. (заява №4909/04) по справі Серявін та інші проти України щодо наведення підстав прийняття судом відповідних рішень, їх належного мотивування та обґрунтування, у тому числі з метою демонстрування сторонам, що вони були почуті судом, суд також зауважує, що не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність його вини у понесенні позивачем збитків від оперативного управління котельні. Суд звертає увагу, що відшкодування витрат позивача, пов`язаних з оперативним управлінням котельної та тепломереж, незважаючи на їх опис за умовами договору як збитки , не є збитками в розумінні Глави 25 Господарського кодексу України та ст.ст.623-624 Цивільного кодексу України. Отже посилання відповідача на відсутність його вини у понесенні позивачем збитків від оперативного управління котельні не приймаються судом до уваги, оскільки ці обставини не входять до предмету доказування в межах даної справи, предметом якої є стягнення за умовами укладеного сторонами договору від 16.10.2018 №1 понесених позивачем збитків від управління об`єктом теплопостачання як компенсації витрат, понесених експлуатуючою організацією.

Суд зазначає, відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 2.1.7 договору передбачений обов`язок передаючої сторони компенсувати експлуатуючої організації фактично понесені збитки від господарської діяльності на об`єкті, що передається, згідно виставленого експлуатуючою організацією рахунку. Конкретного переліку первинних документів на підтвердження розрахунку витрат позивача умовами договору не визначено.

Як встановлено судом, позивач у виконання вимог пп.2.3.8 п.2.3 договору направив відповідачу рахунок на оплату №61 від 26.06.2019 відшкодування збитків від оперативного управління котельні згідно з договором №1 від 16.10.2018 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами м.Чермалик, на суму 186754,88грн з ПДВ, разом з рахунком направлено калькуляцією затрат та копії документів, які обґрунтовують їх виникнення. Відповідач, отримавши 03.07.2019 рахунок на оплату №61 від 26.06.2019 відшкодування збитків від оперативного управління котельні у строк встановлений договором №1 від 16.10.2018 - протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного рахунку, тобто до 17.07.2019 включно, свої зобов`язання щодо компенсації збитків не виконав. Заперечень проти неналежності розрахунку відповідачем не висунуто.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань з компенсації фактично понесених збитків від господарської діяльності на об`єкті у погоджений умовами договору №1 від 16.10.2018 строк є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Вказане зумовлює висновок суду, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 186754,88грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 25854,04грн за період з 18.07.2019 по 20.12.2019 2019, нарахованої на підставі п.3.4 договору №1 від 16.10.2018, суд зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, нарахування заявленої до стягнення в межах даного позову пені у сумі 25854,04грн за період з 18.07.2019 по 20.12.2019 2019, зумовлено порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, визначених п.2.1.7 в частині компенсації збитків.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як визначено судом, заявлену до стягнення пеню позивачем нараховано на підставі п.3.4 договору №1 від 16.10.2018, за умовами якого у разі прострочення оплати передаючою стороною компенсації за понесені збитки експлуатуючої організації, згідно з п.2.1.7 договору, передаюча сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач прийняв на себе зобов`язання компенсувати позивачу фактично понесені збитки від господарської діяльності на об`єкті, що передається, згідно виставленого рахунку, протягом 10 робочих днів з моменту отримання даного рахунку, враховуючи те, що рахунок №61 від 26.06.2019 було отримано відповідачем 03.07.2019, останнім днем здійснення оплати з компенсації збитків є 17.07.2019, отже, першим днем порушення строку оплати, з яких можливо нарахування штрафних санкцій є 18.07.2019.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача пені у сумі 25854,04грн за період з 18.07.2019 по 20.12.2019 за порушення строків оплати з компенсації збитків.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 2394,56грн за період з 18.07.2019 по 20.12.2019 та інфляційних втрат у сумі 2244,39грн за період серпень-листопад 2019, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом проведеної судом перевірки розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди є методологічно та арифметично вірними та відповідають фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 2394,56грн та інфляційних втрат у сумі 2244,39грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог, за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ, Донецька область, до Чермалицької сільської ради, с. Чермалик, Волноваський район, Донецька область, про стягнення збитків за договором від 16.10.2018 №1 у сумі 186754,88грн, пені у сумі 25854,04грн, 3% річних у сумі 2394,56грн, інфляційних втрат у сумі 2244,39грн, всього 217247,87грн, задовольнити.

Стягнути з Чермалицької сільської ради (87142, Донецька область, Волноваський район, с. Чермалик, вул. Миру, код ЄДРПОУ 04342967) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, б.2, код ЄДРПОУ 03337119) збитки за договором від 16.10.2018 №1 у сумі 186754,88грн, пеню у сумі 25854,04грн, 3% річних у сумі 2394,56грн, інфляційні втрати у сумі 2244,39грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3258,72грн.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

В судовому засіданні 26.03.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова