Рішення

від 30.03.2020 по справі 910/1227/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2020Справа № 910/1227/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 3Д-ФАРМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМ РІТЕЙЛ про стягнення 51618,86

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань оплатити поставлений йому товар по 26 (двадцяти шести) накладних.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Відтак, оскільки Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, але відзиву не подав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем, як суб`єктом господарювання, було замовлено, а Відповідачем поставлено товару на загальну суму 47818,69 грн., що підтверджується залученими до справи видатковими накладними у кількості 26 шт., які містять номенклатуру (асортимент) товару, його кількість та ціну, підписи представників Позивача та Відповідача, скріплені печаткою Позивача і штампом Відповідача; Позивачем на підставі вказаних вище поставок також було сформовано та подано відповідні податкові накладні, докази чого залучені до позову.

Отже, у відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, та відсутність доказів на їх спростування з боку Відповідача, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб та у письмовій формі шляхом надання пропозиції товару та зустрічного прийняти поставленого товару.

Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договору поставки, який містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмет (асортимент та кількість товару, наведену у накладний ), ціну (суму вартості товару за накладними) та строк (договір без визначеного строку дії), та який Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (підписані накладні зауважень не містять).

Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Позивач у позові підтверджує, що за вказаними поставками Відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 845,86 грн.; Відповідач це не спростував та не надав доказів погашення заборгованості у більшому розмірі. Натомість, Відповідач листом від 11.09.2019 №11/09-1 гарантував сплату заборгованості в сумі 46972,83 грн. (47818,69-845,86 = 46972,83) згідно наведеного у листі графіку, загалом до 20.11.2019 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності поставленого за накладною товару.

Оскільки між сторонами не погоджувалося іншого, то суд приймає, що строк оплати за товар настав згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України - з моменту прийняття товару за накладними (необхідність складення інших товаророзпорядчих документів, крім накладних на поставку товару, перед судом не доведена).

Відповідач обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

У встановлений законом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) строк Відповідач вартість отриманого товару повністю не оплатив, і також не оплатив товар згідно графіку, вказаного ним у листі від 11.09.2019 №11/09-1, де гарантував сплату заборгованості в сумі 46972,83 грн.

Наявність у Відповідача заборгованості в сумі 46972,83 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 181, 193, 265 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 46972,83 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, наданий Позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, а сааме, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у розрахунку період нарахування, а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 527,37 грн. втрат від інфляції та 661,25 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Натомість з вимогами про стягнення 3457,41 грн. пені суд не погоджується та у задоволенні позову в цій частині відмовляє, оскільки положення статей 546 та 547 ЦК України передбачають обов`язкове укладення правочину щодо забезпечення, в тому числі пенею, як видом неустойки, виконання зобов`язань між сторонами у письмовій формі, а сторонами даного спору не укладалось у письмові формі правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань з оплати поставленого товару пенею.

Статті 1 та 2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань також вказують, що пеня за прострочення грошових зобов`язань встановлюється за згодою сторін, а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРМ РІТЕЙЛ (вул. Олександра Мишуги, буд. 3В, літ. А, м. Київ, 02140; ідентифікаційний код 38473444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 3Д-ФАРМ (вул. Львівська, буд. 22, офіс 12, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 39557980) 46972 (сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 83 коп. заборгованості, 527 (п`ятсот двадцять сім) грн. 37 коп. втрат від інфляції, 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 25 коп. 3% річних, а також 1961 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят одну) грн. 21 коп. судового збору.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків