Рішення

від 19.03.2020 по справі 910/18773/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2020Справа № 910/18773/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Освітній центр "Секс.Ед.Музей" , м. Київ

про стягнення 20 193,63 грн,

Представники:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав (далі - УЛАСП/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Освітній центр "Секс.Ед.Музей" (далі - ТзОВ Освітній центр "Секс.Ед.Музей" /відповідач) про стягнення 20 193,63 грн, у тому числі: 8 000,00 грн - основного боргу, 102,67 грн - інфляційних втрат, 90,96 грн - 3% річних, 4 800,00 грн штрафу та 7 200,00 грн - суми дострокової сплати винагороди, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №КБР-29/10/18-А від 01.10.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.12.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначив на 17.02.2020.

27.01.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по справі та заяву про розгляд справи у відсутності представника ТзОВ Освітній центр "Секс.Ед.Музей" .

17.02.2020 у судове засідання сторони не з`явились, відповідач причин неявки суду не повідомив. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.03.2020.

21.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача вдруге надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ТзОВ Освітній центр "Секс.Ед.Музей" .

У судове засідання 19.03.2020 представники сторін не з`явились. Відповідача про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Приватною організацією Українська ліга авторських та суміжних прав та Товариством з обмеженою відповідальністю Освітній центр "Секс.Ед.Музей" (далі - користувач) укладено договір № КБР 29/10/18-А, умовами якого передбачено, що відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а позивач надав відповідачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Відповідач, в свою чергу, зобов`язався виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 1 договору, позивач є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі договорів укладених з правовласниками, іншими організаціями колективного управління та Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав № 19/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п. 3.3. договору, відповідач зобов`язується перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до даного договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Незважаючи на дату укладення договору, відповідач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Згідно п. 3.4. договору, відповідач зобов`язується не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати позивачу звіт про використані твори за формою, наведеною у додатку №3 до даного договору.

У відповідності до п. 3.6. договору якщо відповідач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то відповідач повинен буде сплатити позивачу штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки позивач набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання п. 3.4., п. 4.2. цього договору, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 100% від загального розміру щомісячного платежу, що визначений сторонами у відповідних додатках до цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.10.2019, а в частині невиконання фінансових зобов`язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов`язань до їх повного виконання (п. 6.1. договору).

Згідно п. 6.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони відповідача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цього договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця завершення строку дії договору (через що договір продовжить свою дію на той самий строк), то розмір платежів за цим договором збільшується на двадцять відсотків і так кожного разу, коли дію договору буде продовжено. Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) є обов`язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено.

Матеріали справи будь-яких повідомлень про припинення цього договору не містять, а відтак суд дійшов висновку, що дія договору продовжена на той самий термін і є чиним на день розгляду справи.

Додатком № 1 до договору № КБР 29/10/18-А від 01.10.2018, погоджено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання творів, а саме: арт-кафе Sex.EdCoffe , розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 25/12.

Відповідно до п. 1.2. додатку №2 до договору, загальний розмір щомісячного платежу з з дня набуття чинності договору становить 800,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору.

Як стверджує позивач, відповідач протягом дії договору, за 10 місяців повинен сплатити роялті на загальну суму 8 000, 00 грн.

Проте, відповідач вказану винагороду не оплатив, внаслідок чого за ТзОВ Освітній центр "Секс.Ед.Музей" утворилась заборгованість у розмірі 8 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати винагороди за договором № КБР 29/10/18-А від 01.10.2018, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 000, 00 грн, а також 3% річних в розмірі 90,96 грн, інфляційні втрати в розмірі 102,67 грн. та передбачені п. 3.6. договору штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 4 800,00 грн та дострокової сплати роялті в розмірі 7 200,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу . Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6 , ст. 627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України , за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об`єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є організацією колективного управління, яка здійснює управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, такими категоріями майнових прав, як використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом: публічного виконання, в тому числі на радіо і телебаченні, відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису, репродукування, тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості, відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях та інше, що підтверджується Свідоцтвом про облік організації колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011.

Станом на час вирішення спору, відповідач визначеної договором винагороди (роялті) не оплатив, внаслідок чого за ТзОВ Освітній центр "Секс.Ед.Музей" утворилась заборгованість у розмірі 8 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені ліцензійним договором № КБР 29/10/18-А, відповідач зобов`язаний перераховувати на поточний рахунок позивача авторську винагороду не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо виплати винагороди за публічне виконання творів та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № КБР 29/10/18-А від 01.10.2018 та положення ст. ст. 525 , 526 ЦК України , ст. 193 ГК України , а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 90,96 грн - 3 % річних, 102,67 грн. - інфляційних нарахувань за період з 24.02.2019 по 26.11.2019, а також передбачені п. 3.6. договору штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 4 800,00 грн та дострокової сплати роялті в розмірі 7 200,00 грн по вересень 2020 року включно.

Так, у відповідності до п. 3.6. договору, якщо відповідач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то відповідач повинен буде сплатити позивачу штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки позивач набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, 3 % річних та інфляційних нарахувань, та встановлено, що нарахування відповідають вимогам законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги від № 8.139-А від 29.11.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням Інтелкрафтс та ПП Українська ліга авторських і суміжних прав , акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 27.01.2020, згідно з яким вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 цього акту між адвокатським об`єднанням та клієнтом погоджено, що сплата за всю проведену роботу згідно цього акту здійснюється протягом 10 днів з моменту набрання рішенням Господарського суду міста Києва (справа №910/18773/19) законної сили.

Отже, оскільки сторони в акті приймання-передачі наданих послуг погодили вартість наданих послуг та передбачили їх оплату після набрання законної сили цим рішенням, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Освітній центр "Секс.Ед.Музей" (01103, місто Київ, вул. Михайла Бойчука, будинок 13; ідентифікаційний код 41922247) на користь Приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) заборгованість в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп., 3% річних в розмірі 90 (дев`яносто) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 102 (сто дві) грн 67 коп., штраф у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп., суму дострокової сплати винагороди в розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. та 5 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 27.03.2020.

Суддя В.В. Бондарчук