Рішення

від 30.03.2020 по справі 923/169/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/169/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства Енфілд

до Приватного підприємства Щасливе дитинство

про стягнення 22 200 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

16.02.2020 Приватне підприємство Енфілд звенулося з позовом до Приватного підприємства Щасливе дитинство про стягнення 22 200 грн та просить суд компенсувати йому за рахунок Відповідача витрати на судовий збір та правничу допомогу.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що 13.08.2018 між сторонами укладений договір поставки № 13/8, за умовами якого він здійснював поставку товару, а Відповідач зобов`язався сплачувати його вартість. На виконання умов договору ним поставлено товару на загальну суму 62 550 грн, а Відповідачем сплачено вартість лише частково у сумі 40 350 грн, у зв`язку з чим заборгованість складає 22 200 грн.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження. Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки для подачі процесуальних клопотань.

Зокрема, Відповідачем відзив на позов не наданий , хоча він належним чином був повідомлений про судовий розгляд справи, що слідує з квитанції № 7303900670760 про вручення поштового відправлення.

Установлені судом обставини

13.08.2018 між Приватним підприємством Енфілд , як Постачальником, та Приватним підприємством Щасливе дитинство , як Покупцем, укладений договір поставки № 13/8.

Основними умовами договору, які впливають на взаємовідносини сторін є наступні:

- Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати товари партією … (пункт 1.1.),

- Покупець здійснює оплату товару протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару (пункт 6.1.).

Згідно з видатковими накладними № 450 від 15.08.2018 на суму 3 450 грн, № 451 від 15.08.2018 на суму 3 600 грн, № 452 від 15.08.2018 на суму 3 600 грн, № 453 від 15.08.2018 на суму 3 450 грн, № 454 від 15.08.2018 на суму 3 600 грн, № 455 від 15.08.2018 на суму 3 150 грн, № 456 від 15.08.2018 на суму 3 600 грн, № 457 від 15.08.2018 на суму 3 600 грн, № 497 від 07.09.2018 на суму 2 400 грн, № 498 від 07.09.2018 на суму 2 550 грн, № 618 від 16.10.2018 на суму 1 800 грн, № 618 від 16.10.2018 на суму 2 550 грн, № 620 від 16.10.2018 на суму 4 800 грн, № 621 від 16.10.2018 на суму 4 800 грн, № 715 від 21.11.2018 на суму 5 700 грн, № 716 від 21.11.2018 на суму 9 900 грн Позивачем поставлено Відповідачу товар загальну суму 62 550 грн.

Відповідно до виписок по банківському рахунку Позивача Відповідачем сплачено 24.10.2018 - 12 300 грн, 05.11.2018 - 15 750 грн, 05.03.2019 - 12 300 грн, а всього 40 350 грн.

Станом на час розгляду справи в суді Відповідачем не надано доказів оплати іншої суми, а тому несплаченою є сума 22 200 грн.

Оцінка суду установлених обставин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 22 200 грн у встановлений договором строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 22 200 грн основної заборгованості доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 102 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

Поряд з цим, Позивач вважає, що його судовими витратами є також витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 грн, що сплачені у відповідності до договору № 12 від 11.02.2020 про надання правничої допомоги, укладеного між ним та адвокатським об`єднанням СІАЛ .

Зокрема, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 11.03.2020 Адвокатське об`єднання зобов`язалося надати правову допомогу з аналізу документів щодо взаєморозрахунків між Позивачем та відповідачем за договором поставки № 13/8 від 13.08.2018, підготовки позову до суду та стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 3 договору розмір гонорару становить 4 000 грн, а за пунктом 5 за результатами надання допомоги складається акт.

Як слідує з Акту № 1 про надання правової допомоги правова допомога включає:

- ознайомлення з наявними у клієнта документами щодо розрахунків з Відповідачем,

- правовий аналіз документів щодо взаєморозрахунків,

- наліз судової практики вирішення подібних спорів,

- консультування клієнта за результатами проведення аналізу документів з питання можливості судового захисту,

- підготовка рекомендаційного лист щодо необхідних документів та проведення платежів для подання позову,

- підготовка позовної заяви про стягнення боргу.

В акті зазначено, що сума вартості послуг складає 4 000 грн, а загальна кількість витраченого часу - 7 год.

Вказана сума гонорару була сплачена Позивачем платіжним дорученням № 1205 від 11.02.2020.

Вирішуючи питання співмірності витрат Позивача на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу повинні бути фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим відповідно до наведених критеріїв. При цьому такі витрати повинні бути пов`язаними із переліком (описом) робіт.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У даному випадку Позивачем надано докази, які підтверджують детальний опис робіт, які здійснені адвокатом на його представництво в суді, а також докази витраченого адвокатом часу на таке представництво.

За таких обставин, вимоги Позивача про компенсацію йому витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Щасливе дитинство (73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24; ідентифікаційний номер 39505838) на користь Приватного підприємства Енфілд (40021, м. Суми, вул. Малиновського, буд. 12, кім. 301; ідентифікаційний код 33209035) - 22 200 грн основної заборгованості, 2 102 грн витрат по сплаті судового збору та 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін