Рішення

від 30.03.2020 по справі 923/180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/180/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Дзюбан Ганни Олександрівни

до Приватного підприємства Оренда-Плюс

про стягнення 19 997,87 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

20.02.2020 фізична особа-підприємець Дзюбан Ганна Олександрівна звернулася з позовом до Приватного підприємства Оренда-Плюс про стягнення 19 997,87 грн, з яких 19 063 грн основної заборгованості, 403,10 грн інфляційних та 531,77 грн річних.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що 25.02.2019 між сторонами укладений договір поставки № 25022019/3, за умовами якого він здійснював поставку товару, а Відповідач зобов`язався сплачувати його вартість. На виконання умов договору ним поставлено товару на загальну суму 29 063 грн, а Відповідачем сплачено вартість лише частково у сумі 10 000 грн, у зв`язку з чим заборгованість складає 19 063 грн.

У зв`язку з неповною та несвоєчасною оплатою Відповідач повинен також сплатити вказані суми інфляційних та річних.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 26.02.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження. Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки для подачі процесуальних клопотань.

Зокрема, Відповідачем відзив на позов не наданий , хоча він належним чином був повідомлений про судовий розгляд справи, що слідує з квитанції № 7303900670786 про вручення поштового відправлення.

Установлені судом обставини

25.02.2019 між фізичною особою-підприємцем Дзюбан Г.О., як поставщиком, та Приватним підприємством Оренда-Плюс , як покупцем, укладений договір поставки № 25022019/3.

Основними умовами договору, які впливають на взаємовідносини сторін є наступні:

- Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар … (пункт 1.1.),

- Кількість та вартість кожної окремої партії товару визначається видатковою накладною (пункт 1.2.),

- Сума кожної поставки відповідає вартості кожної окремої партії товару та визначається видатковою накладною … (пункт 3.1.),

- Розрахунки за поставлені товари здійснюється … шляхом перерахування грошових коштів … у розмірі, зазначеному в додатку 1.1. (пункт 3.2.).

Відповідно до додатку № 1.1. сторонами встановлена відстрочка платежу, яка становить 30 календарних днів.

Згідно з видатковою накладною № 576 від 28.02.2019 Позивачем поставлено Відповідачу товару загальну суму 29 063 грн.

Як слідує з платіжного доручення № 767 від 11.05.2019 на суму 10 000 грн Відповідач за договором сплатив лише 10 000 грн.

Станом на час розгляду справи в суді Відповідачем не надано доказів оплати іншої суми, а тому несплаченою є сума 19 063 грн.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною оплатою Позивачем відповідно до розрахунків нараховані 403,10 грн інфляційних за період з 01.04.2019 по 12.02.2020 та 531,77 грн річних за період з 01.04.2019 по 12.02.2020.

Оцінка суду установлених обставин

Щодо правової природи договору та наявних правовідносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 19 063 грн у встановлений договором строк, порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 531,77 грн та інфляційних у сумі 403,10 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу інфляційні та річні.

Водночас, при розрахунку інфляційних Позивачем допущена помилка, у зв`язку з чим правильним є нарахування за розрахунком:

- 29 063 грн (заборгованість у період з 01.04.2019 по 11.05.2019) х 1 (сукупний індекс інфляції у цей період) = 290,63 грн,

- 19 063 грн (заборгованість у період з 12.05.2019 по 12.02.2020) х 0,99 (сукупний індекс інфляції за цей період) = 188,72 грн,

а всього: 290,63 грн + 188,47 грн = 479,10 грн.

Проте, враховуючи, що Позивачем заявлено до стягнення лише 403,10 грн інфляційних та відсутність у суду права на збільшення заявленої до стягнення суми, стягненню підлягають інфляційні у сумі 403,10 грн.

Водночас, розрахунок річних у сумі 531,77 грн здійснений правильно.

Отже, за вказаних правових положень та розрахунків Позивач зобов`язаний сплатити Відповідачу 531,77 грн річних та 403,10 грн інфляційних.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 19 063 грн основної заборгованості, 403,10 грн інфляційних та 531,77 грн річних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 102 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Оренда-Плюс (73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24; ідентифікаційний код 40911894) на користь фізичної особи-підприємця Дзюбан Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 19 063 грн основної заборгованості, 403,10 грн інфляційних та 531,77 грн річних та 2 102 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін