Рішення

від 24.02.2020 по справі 925/7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/7/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., за участі представників сторін: позивача - адвоката Мастюгіна Д.І. в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Київської області, відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 104008 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу (поставки) товарів №96 від 03.01.2019 року, 104008 грн. 40 коп. заборгованості та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар, отриманий за договором купівлі-продажу (поставки) товарів № 96 від 03.01.2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/7/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.02.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 18.02.2020 року заяву про визнання позову (вх. № 2610/20, а.с. 96), в якій повністю визнав позов і не заперечив проти прийняття судом рішення про його задоволення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні 25.02.2020 року, яке проходило в режимі відеоконференції, представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

03.01.2019 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧПСТИНА", як постачальником, та дочірнім підприємством "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів № 96 (далі - Договір, а.с. 8-13), за умовами п.1.1. якого, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити запасні частини та шини до автомобілів і дорожньої техніки.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - найменування (номенклатура, асортимент)товарів визначаються видатковими накладними;

п. 1.3. - обсяги товару можуть бути змінені залежно від реальних потреб, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначаються відповідно до заявок покупця. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару;

п. 2.1. - постачальник повинен поставити покупцю товар, якість яких відповідає умовам ДСТУ та технічним умовам заводу-виробника. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується паспортом якості товару, сертифікатами якості, тощо;

п. 3.1. - ціна цього договору становить 900000 грн., в тому числі ПДВ - 150000 грн., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару;

п. 3.2. - загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору:

п. 3.3.- ціна товару не може змінюватись після підписання договору і до повного виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ринкової вартості за одиницю такого товару, але не більше 10% від початкової вартості за погодженням з ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", але тільки після виконання постачальником першої поставки товару покупцю;

п. 4.1. - розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у п.4.2. договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі;

п. 4.2. - постачальник надає покупцю документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості) видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати);

п. 4.3. - покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару;

п. 5.1. - строк (термін) поставки (передачі) товарів за договором: постачальник здійснює поставку першої партії товару на умовах (ІНКОТЕРМС 2010-DDP) в строк 7 днів після підписання цього договору. На поставку кожної наступної партії товару покупець надає постачальнику письмову заявку. Постачальник здійснює поставку кожної партії товару (крім першої) на умовах, що передбачені відповідною додатковою угодою (специфікацією) до цього договору, протягом 7 днів з моменту підписання такої додаткової угоди (специфікації);

п. 5.2. - місце поставки (передачі) товарів за договором: Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 23;

п. 5.5. - здавання-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і постачальника;

п. 6.1. - покупець зобов`язаний:

п. 6.1.1. - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;

п. 6.1.2. - приймати поставлені товари згідно з видатковими накладними актом приймання-передачі товару;

п. 6.1.3. - належним чином виконувати умови Договору;

п. 6.3. - постачальник зобов`язаний:

п. 6.3.1. - забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором;

п. 6.3.2. - забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору;

п. 6.3.3. - належним чином виконувати умови Договору;

п. 7.1. - у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором;

п. 10.1. - цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року;

п. 10.2. - закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар - автошини на загальну суму 311137 грн. 80 коп. на підставі видаткових накладних:

№ Чк РНк-000605 від 29.01.2019 року на суму 22419 грн. 60 коп.;

№ Чк РНк-000632 від 30.01.2019 року на суму 37900 грн. 80 коп.;

№ Чк РНк-000634 від 30.01.2019 року на суму 26654 грн. 40 коп.;

№ Чк РНк-000704 від 01.02.2019 року на суму 13534 грн. 80 коп.;

№ Чк РНк-000717 від 01.02.2019 року на суму 56102 грн. 40 коп.;

№ Чк РНк-000872 від 06.02.2019 року на суму 76000 грн. 80 коп.;

№ Чк РНк-001136 від 15.02.2019 року на суму 27495 грн.;

№ Чк РНк-001886 від 05.03.2019 року на суму 51030 грн. (а.с. 14-21).

Разом з товаром позивачем передано відповідачу рахунки на оплату поставленого товару:

№ ЧкСчт-000974 від 29.01.2019 року на суму 22419 грн. 60 коп.;

№ ЧкСчт-000969 від 29.01.2019 року на суму 37900 грн. 80 коп.;

№ ЧкСчт-000975 від 29.01.2019 року на суму 82765 грн. 80 коп.;

№ ЧкСчт-001069 від 31.01.2019 року на суму 13534 грн. 80 коп.;

№ ЧкСчт-001137 від 01.02.2019 року на суму 76000 грн. 80 коп.;

№ ЧкСчт-001420 від 06.02.2019 року на суму 27495 грн.;

№ ЧкСчт-003125 від 05.03.2019 року на суму 51030 грн. (а.с. 35-41).

Товар поставлений позивачем відповідачу на підставі видаткової № Чк РНк-000717 від 01.02.2019 року на суму 56102 грн. 40 коп., повернено відповідачем відповідно до накладної на повернення № Чк РНк-000026 від 06.03.2019 року (а.с. 22). Таким чином, позивач поставив відповідачу товару на суму 255 035 грн. 40 коп.

Поставлений позивачем товар було прийнято повноважним представником відповідача, про що зазначено у довіреностях: № 15 від 29.01.2019 року, № 17 від 30.01.20219 року, № 16 від 30.01.2019 року, № 31 від 31.01.2019 року, № 23 від 05.02.2019 року, № 27 від 14.02.2019 року, № 36від 05.03.2019 року (а.с. 23-29).

19.04.2019 року сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків на суму 255035 грн. 76 коп. (а.с. 30).

Відповідач, в свою чергу, всупереч умовам Договору, за товар розрахувався частково, а саме оплатив отриманий товар в сумі 151030 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача в АТ МІБ (м. Київ) за 26.06.2019 року, 14.06.2019 року, 26.07.2019 року, 02.09.2019 року (а.с. 42-63).

За розрахунком позивача борг відповідача становить 104008 грн. 40 коп., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається, відповідач подав письмову заяву (вх. № 2610/20 від 26.02.2020 року), у якій позов визнав повністю.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі-продажу (поставки) товарів №96 від 03.01.2019 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У п. 4.3. Договору сторони погодили, що покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач поставив товар за видатковими накладними: № Чк РНк-000605 від 29.01.2019 року, № Чк РНк-000632 від 30.01.2019 року, № Чк РНк-000634 від 30.01.2019 року, № Чк РНк-000704 від 01.02.2019 року, № Чк РНк-000872 від 06.02.2019 року, № Чк РНк-001136 від 15.02.2019 року, № Чк РНк-001886 від 05.03.2019 року на зальну суму 255035 грн. 40 коп. та передав рахунки на оплату поставленого товару: № ЧкСчт-000974 від 29.01.2019 року, № ЧкСчт-000969 від 29.01.2019 року, № ЧкСчт-000975 від 29.01.2019 року, № ЧкСчт-001069 від 31.01.2019 року, № ЧкСчт-001137 від 01.02.2019 року; № ЧкСчт-001420 від 06.02.2019 року; № ЧкСчт-003125 від 05.03.2019 року.

Вказаний товар був отриманий відповідачем без застережень, що підтверджується підписами особи, уповноваженої відповідачем довіреностями на отримання цінностей від позивача, на видаткових накладних.

Проте оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково в сумі 151030 грн. Борг становить 104008 грн. 40 коп.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір купівлі-продажу (поставки) товарів №96 від 03.01.2019 року укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, який регулює спірні правовідносини, ними виконувався, позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав в строки та в повному обсязі, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повній мірі, обставини, викладені в позовній заяві визнав, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнаються обґрунтованими та доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 104008 грн. 40 коп. основного боргу задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку на підставі пунктів ч. 1 ст. 130 повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого ним згідно платіжного доручення № 48570 від 10.01.2020 року, що становить 960 грн. 50 коп.

Інші 50 відсотків судового збору в сумі 960 грн. 50 коп., сплачені при поданні позову, на підставі статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31141625, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 389 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", код ЄДРПОУ 30722204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Першого Травня, буд. 1-А, - 104008 грн. 40 коп. основного боргу, 960 грн. 50 коп. судових витрат

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", код ЄДРПОУ 30722204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Першого Травня, буд. 1-А, з Державного бюджету України судовий збір у сумі 960 грн. 50 коп. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений за платіжним дорученням № 48570 від 10.01.2020 року.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 27.03.2020 року.

Суддя В.М. Грачов