Рішення

від 30.03.2020 по справі 280/6194/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 березня 2020 року (о 16 год. 30 хв.)Справа № 280/6194/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Груп (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 39922122) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393); Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Груп (далі - позивач або ТОВ Карон Груп ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1 або ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення від 24 липня 2019 року №1233878/39922122, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 28 від 05 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення від 24 липня 2019 року №1233879/39922122, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №29 від 05 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення від 24 липня 2019 року №1233880/39922122, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30 від 05 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення від 03 вересня 2019 року №1266746/39922122, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31 від 01 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 28, 29, 30 від 05 липня 2019 року датою їх фактичного отримання 10 липня 2019 року, а податкову накладну № 31 від 01 липня 2019 року датою її фактичного отримання 31 липня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Карон Груп направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні №№ 28, 29, 30 від 05 липня 2019 року, № 31 від 01 липня 2019 року, проте, позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаним накладним. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення щодо підстав складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, а також надав пакет документів, проте, отримав відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржувані рішення не містять підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що позивач не підпадає під критерії ризиковості, що визначені пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складені податкові накладні, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 31.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 27.02.2020. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

17.022020 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7451), в якому зазначає, що реєстрація податкових накладних №№ 28, 29, 30 від 05 липня 2019 року, № 31 від 01 липня 2019 року зупинена у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України та визначених пунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що за результатами аналізу наданих документів було встановлено, що платником податку не у повному обсязі надані документи, надання яких передбачено пунктами 13, 14 Постанови КМУ №117. Вважає, що відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Карон Груп зареєстроване Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради як юридична особа 30 липня 2015 року, запис в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу номер 1 103 102 0000 038366 від 30 липня 2015 року та перебуває на обліку у відповідача 2 (Вознесенівський район міста Запоріжжя), номер взяття на облік як платника податків і зборів 082915109542. дата взяття на облік 30 липня 2015 року.

01 вересня 2015 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200229684 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 вересня 2015 року № 399221208296, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (Вознесенівський район міста Запоріжжя), індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 .

Видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; Код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Так, судом встановлено, що між 01 липня 2019 року між ТОВ Карон Груп (Постачальник) та ТОВ ДАЛГО (Покупець) укладено договір поставки № 010719пр, за умовами якого та доданої до договору специфікації позивач зобов`язався поставити окремими партіями покупцеві у власність профіль СВП 27Єт5пс ГОСТ 535-2005 27420873 у кількості 67,17 тон на суму 1 652 704,42 грн. включаючи ПДВ 275 450,74 грн., а покупець зобов`язався сплатити відповідну грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору (а.с.54-57).

05 липня 2019 року позивачем здійснено поставку на адресу ТОВ ДАЛГО вищевказаного товару, що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000011, РН-0000012, РН-0000013 від 05 липня 2019 року, а також товарно-транспортними накладними №№ 011, 012 та 013 від 05 липня 2019 року (а.с.58-63).

05 липня 2019 року, відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (за правилами першої події) позивачем виписані податкові накладні №№ 28, 29, 30 від 05.07.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.23-28).

Згідно квитанцій від 10.07.2019 податкові накладні №№ 28,29,30 від 05.07.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.07.2019 №1233878/39922122 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №28 від 05.07.2019, від 24.07.2019 №1233879/39922122, відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 05.07.2019, від 24.07.2019 №1233880/39922122 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 30 від 05.07.2019 (а.с.33-38).

Підставою відмови в реєстрації податкових накладних №№ 28,29,30 від 05.07.2019 в рішеннях комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.07.2019 №1233878/39922122, від 24.07.2019 №1233879/39922122, від 24.07.2019 №1233880/39922122 зазначено: Ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Також, 20.02.2019 між ТОВ Карон Груп (Постачальник) та ТОВ УНІВЕРСАЛ-ФОРМ (Покупцем) укладено договір поставки №20/02-19, відповідно до умов якого та специфікації № 2 від 27 червня 2019 року позивач зобов`язався поставити покупцеві бувші у використанні щити опалубки Doka Framax, а останній - оплатити продукцію на умовах попередньої оплати (а.с.64-68).

01 липня 2019 року ТОВ УНІВЕРСАЛ-ФОРМ здійснено на банківський рахунок позивача попередню оплату за щити опалубки в сумі 1 700 000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 283 333,33 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.69).

01 липня 2019 року, відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (за правилами першої події) позивачем виписано податкову накладну № 31 від 01.07.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.29).

Згідно квитанції від 31.07.2019 податкова накладна №№ 31 від 01.07.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.09.2019 №1266746/39922122 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №31 від 01.07.2019 (а.с.39-40).

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №31 від 01.07.2019 в рішенні комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.09.2019 №1266746/39922122 зазначено: Ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Вважаючи прийняті відповідачем 2 рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Так, на час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Крім того, на сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018, відповідно до п. 1.6 п. 1 яких, комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом, як не є нормативно-правовим актом критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, оприлюднені 13.11.2018 на сайті ДФС України.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.

Разом із цим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій, зазначених у вказаних податкових накладних реєстрація яких зупинена.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в пункті 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Проте, Комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла Рішення від 24 липня 2019 року №1233878/39922122, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 28 від 05 липня 2019 року; від 24 липня 2019 року №1233879/39922122, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №29 від 05 липня 2019 року; від 24 липня 2019 року №1233880/39922122, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 30 від 05 липня 2019 року; від 03 вересня 2019 року №1266746/39922122, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 31 від 01 липня 2019 року.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішень про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Так, в оскаржуваному рішенні у графі додаткова інформація зазначено - не надання платником податку складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури.

Банківські виписки надавались на розгляд комісії, що підтверджується долученим до відзиву скриншотом з аналітичної системи.

Щодо складських документів (інвентаризаційні описи), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).

Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.

Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач 2, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Отже, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення прийняті відповідачем 2 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 24 липня 2019 року №1233878/39922122; від 24 липня 2019 року №1233879/39922122; від 24 липня 2019 року №1233880/39922122; від 03 вересня 2019 року №1266746/39922122 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.

Разом з цим, судом встановлено, що постановою КМУ №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 21.08.2019 № 682-р Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу в Україні та Державну митну службу в Україні функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються ДПС України, у той час, згідно з вищезазначених положень - здійснення функцій ДФС та її територіальних органів припинено.

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН від 24 липня 2019 року №1233878/39922122; від 24 липня 2019 року №1233879/39922122; від 24 липня 2019 року №1233880/39922122; від 03 вересня 2019 року №1266746/39922122, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 28, 29, 30 від 05 липня 2019 року, № 31 від 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ Карон Груп документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 15368,00 грн. солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відповідно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Груп (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 39922122) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393); Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24 липня 2019 року №1233878/39922122; від 24 липня 2019 року №1233879/39922122; від 24 липня 2019 року №1233880/39922122; від 03 вересня 2019 року №1266746/39922122.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 28, 29, 30 від 05 липня 2019 року датою їх фактичного отримання 10 липня 2019 року, а податкову накладну № 31 від 01 липня 2019 року датою її фактичного отримання 31 липня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Груп судовий збір у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Груп судовий збір у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.03.2020.

Суддя Ю.В. Калашник