Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 р. Справа № 520/4028/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільна торгова компанія" (пров. Сімферопольський, буд. 6, оф. 308/2, м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 38281247) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вугільна торгова компанія", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 05 серпня 2019 року №00002631403, №00002651403, №00002661403 та №00002671403 повністю, як такі, що суперечать чинному законодавству України; стягнути судовий збір.
Відповідно до п.7 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке мотивовано тим, що після здійснення процедури адміністративного оскарження, яка визначена ст.56 ПК України позивачем подано адміністративний позов до суду у межах строків, визначених ст.122 КАС України. Проте ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі 520/12902/19 адміністративний позов залишено без розгляду. Повторне звернення до суду з позовом підприємством здійснено лише 25.03.2020 після того як винайдено кошти на оплату судового збору та укладення договору з адвокатом на представлення інтересів підприємства у суді.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Надаючи оцінку обґрунтуванням, які наведенні позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за можливе зазначити, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними та поновлено строк лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернення до суду.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Суд зазначає, що у п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
З програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що вперше з зазначеним позовом позивач звернувся до суду у листопаді 2019, проте ухвалою суду від 05.02.2020 у справі 520/12902/19 адміністративний позов залишено без розгляду в порядку, визначеному п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Копія ухвали отримана позивачем 14.02.2020.
З адміністративним позовом (справа 520/4028/2020) позивач звернувся до суду 25.03.2020.
Обставини щодо відсутності коштів для сплати судового збору за подання вказаного позову суд вважає недоведеними, оскільки суду надано виписку по рахункам лише одного банку за умови ненадання доказів відсутності інших відкритих розрахункових рахунків та коштів на них.
Щодо посилань позивача на укладення договору про надання правової допомоги, то суд зазначає, що з програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що за змістом та викладенням обставини адміністративні позови у справах 520/4028/2020 та 520/12902/19 є ідентичними. Крім того суд зауважує, що позивачем не надано суду копії договору про надання правової допомоги, на який йдеться посилання у п.15 додатків до адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені доводи не можуть бути визнані поважними, оскільки, не незалежать від волевиявлення особи та не підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 ст.169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .
Суддя Зоркіна Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 01.04.2020 |
Номер документу | 88499797 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні