Рішення

від 31.03.2020 по справі 560/643/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/643/20

РІШЕННЯ

іменем України

31 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімумагро" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімумагро", в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімумагро" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2204,34 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімумагро", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 2204,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. За відповідачем рахується податковий борг в сумі 2204,34 грн, що підтверджується копією податкового повідомлення-рішення, податковими деклараціями, розрахунком суми позовних вимог та іншими документами.

Ухвалою від 05 лютого 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, надав відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Керуючись положеннями частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як юридична особа, код ЄДРПОУ - 37749327.

Згідно даних Головного управління ДПС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 2204,34 грн., внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість, що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 23.01.2018 №0008571208, від 12.12.2018 №0091665805, податковим повідомленням-рішенням по податку на прибуток №0024871204 від 20.09.2017.

Згідно із розрахунком суми позовних вимог розмір податкового боргу відповідача становить 2204,34 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України).

Згідно із статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 869-58 від 30.01.2019 року, однак на адресу позивача повернувся конверт із вкладенням. Причиною повернення листа відділення поштового зв`язку вказало: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3, 95.4 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями доданих до матеріалів справи.

Податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, доказів про сплату боргу відповідачем суду не надано.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд вважає вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ТОВ "Прімумагро" податкового боргу в сумі 2204,34 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Суд встановив, що позивачем вживались заходи щодо виявлення майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового бору.

Отже, у відповідача відсутнє майно, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.3 зазначеної інструкції встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Відповідно до пункту 9.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 9.10 Інструкції встановлено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом не сплачений, наявні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу в розмірі 2204,34 грн.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень частини 2 статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімумагро" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2204,34 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімумагро", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 2204,34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімумагро" (вул. Госпітальна, 24,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37749327)

Головуючий суддя Г.В. Лабань