Рішення

від 30.03.2020 по справі 520/14221/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р. № 520/14221/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України № 1335108/38969793 від 21 листопада 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 24 вересня 2019 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України № 1341445/38969793 від 29 листопада 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03 жовтня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 26 від 24 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну накладної № 3 від 03 жовтня 2019 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Харківській області № 1345835/38969793 від 05 грудня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 01 жовтня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну накладної № 7 від 01 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних є протиправними, а рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства. У зв`язку із чим просив позов задовольнити.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що дії відповідача обґрунтовані, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними, у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, Державна податкова служба України, правом на подання відзиву не скористався, у наданий судом строк - п`ятнадцять днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, відзив до суду не надав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" укладено договір купівлі-продажу товару відповідно до статті 181 Господарського кодексу України .

Так, на виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс" товар (клапани, засувку, фланці, прилад водопоказників, перехід) та виписано видаткову накладну № 233 від 30.09.2019.

Також, 15.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" (покупець) укладено договір поставки № 15/10-3, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та сплатити вартість товару по найменуванню, кількості, якості, вартості.

На виконання вказаного договору від 15.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" товар та виписано видаткову накладну № 236 від 03.10.2019.

Крім того, 26 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплекс" (покупець) укладено договір поставки № 12/06-18Р, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та сплатити вартість товару по найменуванню, кількості, якості, вартості відповідно до специфікації.

Так, на виконання вказаного договору від 26.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" поставлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплекс" підбірну плитку та виписано видаткову накладну № 230 від 01.10.2019.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вищенаведених норм податкового законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" після поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" та Товариству з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплекс" складено податкові накладні № 26 від 24.09.2019, № 3 від 03.10.2019, № 7 від 01.10.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 жовтня 2019 року ДПС України сформовано квитанцію № 92334031323, якою зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 26 від 24.09.2019 зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 6 Критеріїв оцінки ступенів ризику, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Також, 07 жовтня 2019 року ДПС України сформовано квитанцію № 9230698954, якою зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 3 від 03.10.2019 зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 6 Критеріїв оцінки ступенів ризику, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

21 жовтня 2019 року ДПС України сформовано квитанцію № 9245048444, якою зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 7 від 01.10.2019 зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 6 Критеріїв оцінки ступенів ризику, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, суд приходить до висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинна містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної.

Проте, контролюючим органом взагалі не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, на думку суду, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.

21 листопада 2019 року головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1335108/38969793 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 24.09.2019 у Єдиному реєстрі Податкових накладних.

29 листопада 2019 року головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1341445/38969793 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.10.2019 у Єдиному реєстрі Податкових накладних.

05 грудня 2019 року головою комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1345835/38969793 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 01.10.2019 у Єдиному реєстрі Податкових накладних.

Суд зазначає, що абзацем 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, "ненадання платником податку копій документів" не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішеннях відповідачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, документи щодо підтвердження відповідності продукції, розрахункових документів, банківських виписок.

Поряд із тим, суд зазначає, що позивачем направлялись до контролюючого органу письмові пояснення з відповідними документальними підтвердженнями щодо господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплекс".

Суд зазначає, що у підтвердження реальності правочинів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Теплоенергосервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплекс" позивачем до суду видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, договори на підтвердження придбання товарів, які реалізовувались контрагентам, укладені із ТОВ "Хадвендж", ТОВ "Торгова компанія "Альфа", ТОВ "Компані Плаза" разом із первинним документами.

Також, у підтвердження наявності ресурсів для зберігання товару позивачем надано до матеріалів справи договір, укладений із Підприємством "Палац Праці" Об`єднання профспілок Харківської області, ТОВ "Алія І Ф", ТОВ "Компані "Плазма".

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність виникнення першої події та на те, що такі документи у підтвердження настання першої події були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 26 від 24 вересня 2019 року, № 3 від 03 жовтня 2019 року, № 7 від 01 жовтня 2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні накладні № 26 від 24 вересня 2019 року, № 3 від 03 жовтня 2019 року, № 7 від 01 жовтня 2019 року, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс", суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 N 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні накладні № 26 від 24 вересня 2019 року, № 3 від 03 жовтня 2019 року, № 7 від 01 жовтня 2019 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" (м-н Конституції, б. 1, під`їзд 6, офіс 65-18, м. Харків, 61003, код 38969793) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України № 1335108/38969793 від 21 листопада 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 24 вересня 2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України № 1341445/38969793 від 29 листопада 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03 жовтня 2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Харківській області № 1345835/38969793 від 05 грудня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 01 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 26 від 24 вересня 2019 року, № 3 від 03 жовтня 2019 року, № 7 від 01 жовтня 2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" (м-н Конституції, б. 1, під`їзд 6, офіс 65-18, м. Харків, 61003, код 38969793) судові витрати в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053, код 43005393).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Машсервіс" (м-н Конституції, б. 1, під`їзд 6, офіс 65-18, м. Харків, 61003, код 38969793) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних