Рішення

від 31.03.2020 по справі 826/3688/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 826/3688/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.02.2018р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.02.2018р. №0379140302 в частині на суму 55356,81грн.

Ухвалою суду від 05.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення в частині на суму 55356,81грн., оскільки укладений між позивачем та його працівником договір про використання власного автомобіля в виробничих цілях не є договором найму (оренди) в розумінні ст.759 ЦК України, а вартість пального, використаного працівником підприємства для заправки власного автомобіля з метою виконання службових обов`язків, які пов`язані з господарською діяльністю Товариства, не є додатковим благом з урахуванням приписів п.164.2.17 ст.164 ПК України і не підлягає оподаткуванню.

23 березня 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позов, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ за результатами якої 20.11.2017р. складено акт №424/1/26-15-14-03-02/37024577 Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 30.06.2017 (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення: п.п. 163.1.1., 163.2.1 статті 163, п.п. 164.1.2, 164.1.11 статті 164, п.п. 164.2.20, 164.2.5 статті 164, аз. 1-3 п.п. 167.1 статті 167, п.п. 168.1.2, 168.4.4. статті 168, п.п. 170.5.4, 170.9.1 статті 170, п. 171.1 статті 171, п.п. а, г п. 176.2 статті 176 ПК України в результаті чого несвоєчасно перераховано (сплачено), утримані суми податку на доходи фізичних осіб (з пасивних доходів у вигляді дивідендів) у лютому, червні, листопаді 2015 року, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2016 року, січні, лютому, березні, квітні, червні 2017 року та занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на загальну суму 38974,48грн. (у тому числі за жовтень 2014 року - 297,06грн., листопад 2014 року - 452,72грн., грудень 2014 року - 572,74грн., січень 2015 року - 923,33грн., лютий 2015 року - 1358,96грн., березень 2015 року - 604,66грн., квітень 2015 року - 560,75грн., травень 2015 року - 287,30грн., червень 2015 року - 2678,68грн., липень 2015 року - 783,86грн., серпень 2015 року - 980,08грн., вересень 2015 року - 926,78грн., жовтень 2015 року - 155,79грн., листопад 2015 року - 1151,83грн., грудень 2015 року - 1386,43грн., січень 2016 року - 968,50грн., лютий 2016 року - 957,03грн., березень 2016 року - 1440,18грн., квітень 2016 року - 1560,27грн., травень 2016 року - 1491,10грн., червень 2016 року - 977,49грн., липень 2016 року - 1234,45грн., серпень 2016 року - 1016,18грн., вересень 2016 року - 1410,51грн., жовтень 2016 року - 5,01грн., листопад 2016 року - 6690,74грн., грудень 2016 року - 1182,36грн., січень 2017 року - 1019,97грн., лютий 2017 року - 1169,19грн., березень 2017 року - 2268,51грн., квітень 2017 року - 646,70грн., червень 2017 року - 1815,33грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 08.12.2017 прийнято податкове повідомлення - рішення №2260140302.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 16.02.2018р. №5700/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано в частині грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 7243,90грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 5432,93грн.

На підставі вказаного рішення ДФС України від 16.02.2018р. №5700/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги та на підставі порушення п.п. 163.1.1., 163.2.1 статті 163, п.п. 164.1.2, 164.1.11 статті 164, п.п. 164.2.20, 164.2.5 статті 164, аз. 1-3 п.п. 167.1 статті 167, п.п. 168.1.2, 168.4.4. статті 168, п.п. 170.5.4, 170.9.1 статті 170, п. 171.1 статті 171, п.п. а, г п. 176.2 статті 176 ПК України відповідачем 21.02.2018р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0379140302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням у розмірі 31 730,58грн. та штрафні санкції - 38 438,75грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ є: Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; Код КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Так, 14.02.2011 на підставі наказу №33-К ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ прийнято на роботу на посаду заступника генерального директора ОСОБА_1 .

Відповідно до Посадової інструкції заступника генерального директора від 14.02.2011, до обов`язків працівника зокрема, входить: проведення переговорів з потенційними покупцями; супроводження підписання договорів; виїзд на об`єкти для обстеження, збору вихідних даних для проведення робіт, проведення замірів; виїзд в державні органи для супроводження отримання висновків і дозвільних документів, які завершують виконання робіт.

17 жовтня 2013 року між позивачем та працівником ОСОБА_1 укладеного Договір про використання власного автомобіля в виробничих цілях №17/10/13, предметом якого є використання власного транспортного засобу Subaru Forester , державний номер НОМЕР_1 у виробничих цілях позивача. За Договором передбачено, що позивачем сплачується працівнику амортизація автомобіля, заправлення автомобіля пальним та інші витрати пов`язані із використанням автомобіля (п. 3.1 Договору).

Одночасно, 17.10.2013 позивачем видано наказ №-28П про компенсацію за використання особистого автомобіля для службових потреб. Компенсація в сумі 1500,00грн. нараховувалась і виплачувалась щомісячно і була оподаткована податком з фізичних осіб.

За період з 01.10.2014 по 06.06.2017 позивачем здійснено забезпечення працівника паливом на загальну суму 156 237,19грн., а працівником протягом вказаного періоду прийнято безпосередню участь в укладені договорів, які супроводжувались виїздами на підприємства і об`єкти, їх обстеженнями та здійсненням замірів, проведенням зустрічей в державних установах для отримання рішень і необхідних документів.

Списання використаного палива позивачем здійснено на підставі подорожніх листів та актів списання товарів (палива), що не заперечується сторонами.

Про порушення позивачем норм податкового законодавства, що стало підставою прийняття оскаржуваного рішення було те, що підприємством здійснено видачу палива ОСОБА_1 при використанні власного автомобіля марки Subaru Forester без утримання належних сум податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується тим, що Договір про використання власного автомобіля в виробничих цілях №17/10/13 від 17.10.2013 нотаріально не засвідчений; відповідно до статті 125 КЗпП України працівник має право на компенсацію за зношування інструментів, якщо він використовує свої інструменти для потреб підприємства. Відповідно до вказаної норми відсутня можливість здійснювати компенсацію працівникам за використання для потреб підприємства механізмів, верстатів, машин, у тому числі автомобілів, їх використання можливе, але на іншій правовій основі (наприклад - шляхом передачі в орендне користування); у ст. 125 КЗпП України відсутня умова (регламентація) порядку використання для потреб підприємства транспортного засобу та придбання за рахунок підприємства паливно - мастильних матеріалів необхідних для його експлуатації.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Крім цього, ст. 764 ЦК України визначено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Проте відповідно до ст. 125 КЗпП України працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

Враховуючи те, що згідно укладеного договору про компенсацію за використання особистого автомобіля для службових потреб не передбачається передачі автомобіля у користування Підприємства, а працівник здійснює його експлуатацію самостійно, не знаходять свого підтвердження доводи відповідача, що укладений договір є договором оренди, і на нього повинно поширюватись норми Цивільного кодексу України щодо форми його вчинення.

Помилковим є твердження відповідача про те, що вартість пального, використаного працівником підприємства для заправки власного автомобіля з метою виконання службових обов`язків, які пов`язані з господарською діяльністю Товариства, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню, оскільки використання автомобіля здійснюється на відповідних правових підставах, а саме: договору про виплату компенсації, наказу по підприємству та заяви працівника, які були досліджені судом.

Судом встановлено, що на момент здійснення перевірки особа, з якою було укладено договір про виплату компенсації за використання автомобіля, перебував у трудових відносинах з ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ , що підтверджується наданим наказом про прийняття на роботу від 14.02.2011 №33-К.

Відповідно до п. 164.2.17 ст. 164 ПК України додаткове благо визначається у вигляді: вартості використаного житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податків в безоплатне користування або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені норми колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Даною нормою встановлені відповідні ознаки та виключення при визначенні поняття додаткового блага . Виходячи з наведеного як додаткові блага мають розглядатися виплати, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов`язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

Крім цього, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом, є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Як встановлено судом, позивачем з метою підтвердження факту використання особистого автомобіля працівника в господарській діяльності підприємства, контролю за використанням пального та документального підтвердження розміру витрат пального, використовуються подорожні листи та акти списання товарів (палива). Копії зазначених документів позивачем долучено до матеріалів справи, а також вони знайшли свою оцінку в акті перевірки.

Відзив відповідача щодо позовних вимог про наявність порушень позивачем законодавства щодо розрахунку і утримання податку з доходів фізичних осіб - працівника підприємства носять характер суб`єктивних припущень і не підтверджені належними доказами. За таких умов визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 37024577) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2018р. №0379140302 в частині нарахованого податкового зобов`язання на суму 31730,58грн. та застосованими штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23626,23грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКОЗАХИСТ (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 37024577) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін