Рішення

від 31.03.2020 по справі 826/3666/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 826/3666/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації провизнання протиправним та скасування рішення №61 від 06.02.2018р., зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №61 від 06.02.2018р. про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн у переоформленні ліцензії серії АЕ №183793 від 30.01.2013р. та зобов`язання відповідача відновити діяльність ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з правом технічної експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування електрозв`язку на території м. Києва, Харківської області.

Ухвалою суду від 12.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки переоформлення ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій повинно здійснюватися відповідно до Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про телекомунікації .

29 березня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки переоформлення ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій здійснюється відповідно до Закону України Про телекомунікації .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації 30.01.2013 строком на п`ять років Товариству з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн видано ліцензію Серії АЕ №0183793 з надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування електрозв`язку на території м. Києва, Харківської області.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності (станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 7 цього Закону, втрачає чинність з 1 січня 2018 року.

26 січня 2018 року позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації з заявою про переоформлення ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.

06 лютого 2018 року відповідачем на підставі ч. 3 ст. 50 Закону України Про телекомунікації прийнято рішення №61 Про відмову у переоформленні ліцензії серії АЕ №0183793, виданої ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн у зв`язку з відсутністю підстав для переоформлення ліцензії через закінчення строку дії 30.01.2018р.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 року №222-VIII (далі - Закон №222-VIII).

В розрізі приписів частини другої статті 2 Закону №222-VIII його дія не поширюється на здійснення таких видів господарської діяльності:

1) банківську діяльність, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

2) діяльність в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

3) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Натомість, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 8 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, а саме: діяльність у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації", надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації, за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що на ліцензування діяльності у сфері телеконукацій поширюється дія Закону №222-VIII, однак остання здійснюється з урахуванням особливостей Закону України Про телекомунікації .

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону №222-VIII ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.

Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону: види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно; які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

Тобто, в силу приписів частини шостої статті 21 Закону №222-VIII ліцензії, що зазначені у статті 7 цього Закону та є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

Разом з цим, повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами визначає Закон України Про телекомунікації від 18.11.2003 року №1280-IV (далі - Закон №1280-IV).

Згідно приписів пункту 4 частини першої статті 1 Закону №1280-IV Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.

Отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації станом на час прийняття спірного рішення, як орган ліцензування з дати набрання чинності Закону №222-VIII, а саме з 28.06.2015 року, повинна видавати, переоформляти та анулювати ліцензії на право здійснення у сфері телекомунікацій відповідно до Закону №222-VIII з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про телекомунікації .

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 06.02.2018 №61 Про відмову у переоформленні ліцензії серії АЕ №183793 від 30.01.2013р., виданої ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн прийняте на підставі ч. 3 ст. 50 Закон України Про телекомунікації та без урахування норм Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача відновити діяльність ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з правом технічної експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування електрозв`язку на території м. Києва, Харківської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на те, що судом встановлено, що переоформлення ліцензії позивачу зумовлено не прийнятим рішення з урахуванням норм Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , а лише в силу Закону України Про телекомунікації , керуючись абзацом першим частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відновити діяльність ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з правом технічної експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування електрозв`язку на території м. Києва, Харківської області.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00грн. з бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн (м. Київ, 03164, вул. Генерала Наумова, 17а, код ЄДРПОУ 25291464) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) №61 від 06.02.2018р. Про відмову у переоформленні ліцензії серії АЕ №0183793, виданої ТОВ Т.Р. Комьюнікейшн .

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) відновити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн (м. Київ, 03164, вул. Генерала Наумова, 17а, код ЄДРПОУ 25291464) у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з правом технічної експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування електрозв`язку на території м. Києва, Харківської області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Т.Р. Комьюнікейшн (м. Київ, 03164, вул. Генерала Наумова, 17а, код ЄДРПОУ 25291464) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00грн. з бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін