Постанова

від 31.03.2020 по справі 400/3040/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3040/19

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Дата і місце ухвалення: 22.01.2020р., м. Миколаїв Дата виготовлення повного тексту: 30.01.2020р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

(на підставі клопотання представника позивача та у зв`язку

із неявкою представника відповідача, розгляд справи

проводиться в порядку письмового провадження відповідно

до ст.311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Агро-Альянс до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2018 року приватне підприємство Агро-Альянс звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2017 року №00032361407, яким позивачу збільшено суму грошового забезпечення за платежем податок на додану вартість в розмірі 380 552,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 304 442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 110,50 грн.).

Позов обґрунтовувало тим, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017р. про заниження ПП Агро-Альянс податку на додану вартість на загальну суму 304 441,67 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Прантек є безпідставними, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано контролюючому органу достатньо документів в підтвердження товарності господарських операцій з вказаним суб`єктом господарювання. Позивач вважає необґрунтованим посилання податковим органом в акті перевірки на те, що посадова особа ТОВ Прантек фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Прантек , та зазначає, що ПП Агро-Альянс не повинно володіти інформацією про наявність будь-яких кримінальних проваджень за участю його контрагента враховуючи закріплений Конституцією України принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо) не входять до переліку матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами податкового органу при проведенні перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019р., позов ПП Агро-Альянс задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27 вересня 2017 року №00032361407.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019р. задоволено частково касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2018р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019р., а справу №814/299/18 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд виходив з того, що судам необхідно було перевірити дані щодо участі посадових осіб контрагента позивача в діяльності очолюваної ними юридичної особи, що має істотне значення для правильного вирішення спору та входить до предмета доказування в даній справі. Також, зазначено, що судами, з огляду на висновки перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії, не перевірено, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ПП Агро-Альянс та його задекларованим постачальником - ТОВ Прантек , хто персонально брав у цьому участь, з приводу поставки товару (куди і звідки перевозився товар) та з приводу оплати за наданий товар (послуги).

За наслідками нового розгляду справи Миколаївським окружним адміністративним судом 22.01.2020р. прийнято рішення, яким позов ПП Агро-Альянс задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27 вересня 2017 року №00032361407.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 22.01.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПП Агро-Альянс .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що надані до перевірки ТТН та інші документи містять недостовірну інформацію щодо поставки ТМЦ та не можуть відображати факт господарських операцій відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Видаткові накладні, отримані від ТОВ Прантек за період вересень-жовтень 2016 року, не містять інформації щодо посадових осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, що не дає можливості ідентифікувати їх учасників. Відповідно до наданого до перевірки акта використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів від 30.09.2016р. встановлено списання добрив на більшу площу озимих культур, аніж рахувалася у платника податків згідно з статистичними даними. Також, платником податків не надано до перевірки картку складського обліку, картинні сертифікати, фітосанітарні сертифікати, накази про призначення матеріально-відповідальних осіб, що унеможливило підтвердити факт придбання, оприбуткування та використання у господарській діяльності нібито придбаного у ТОВ Прантек мінерального добрива.

Також, апелянт посилається на те, що в ході перевірки аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Прантек здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію товарів невідомого походження. Крім того, оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (керівників ТОВ Прантек ) в рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Прантек . У відповідних протоколах вказані особи заперечили своє відношення до господарської діяльності ТОВ Прантек , підписання будь-яких первинних документів, як керівниками та засновниками юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження ПП Агро-Альянс правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27 вересня 2017 року №00032361407, яким позивачу збільшено суму грошового забезпечення за платежем податок на додану вартість в розмірі 380 552,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 304 442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 110,50 грн.).

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017р., складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП Агро-Альянс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ Прантек (код ЄДРПОУ 40395439) за вересень-жовтень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведеного контрагента-постачальника.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 304441,67 грн. (у т.ч. по операції з ТОВ Прантек за вересень 2016 року на суму 221040,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 83401,67 грн.).

Зокрема, висновки акту перевірки №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017р. базуються на висновках податкового органу про не підтвердженість реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ Прантек (код ЄДРПОУ 40395439). Головне управління ДФС у Миколаївській області дійшло висновку, що ПП Агро-Альянс протиправно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість за результатами господарських операцій на підставі договору поставки мінеральних добрив з ТОВ Прантек , оскільки до перевірки не надано: документів, які б відображали та підтверджували операції щодо складського переміщення та використання товарно-матеріальних цінностей; карантинні сертифікати якості, які свідчать про придбання та фактичне надходження даного виду товару. У видаткових накладних за період вересень-жовтень 2016 року проставлені лише підписи та не зазначено посадових осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, що не дає змоги ідентифікувати їх учасників. Крім того, надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять недостовірну інформацію щодо поставки, зокрема, у графі пункт розвантаження зазначено: Миколаївська область, Арбузинський район, с.Костянтинівка, вул. Антипіна, 2-А, в той час як всі об`єкти основних засобів ПП Агро-Альянс знаходяться за юридичною адресою: 55340, Миколаївська область, Арбузинський район, дорога Автодорога Ульянівка-Миколаїв, 107 км. Відповідно до акта використання мінеральних добрив встановлено їх списання на більшу площу, аніж є в наявності у позивача.

Також, в акті перевірки №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017р. Головне управління ДФС у Миколаївській області посилається на те, що оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (керівників ТОВ Прантек ) у рамках досудового розслідування кримінального провадження №32017150000000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Прантек . Згідно вказаних протоколів ані ОСОБА_1 (керівник ТОВ Прантек з червня 2016 року по листопад 2016 року), ані ОСОБА_2 (керівник ТОВ Прантек з листопада 2016 року) від імені ТОВ Прантек жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписували, а відтак, за висновками податкового органу, виписані ТОВ Прантек на адресу ПП Агро-Альянс документи підписані не уповноваженою особою, що вказує на їх формальний характер, відсутність документів щодо підтвердження факту здійснення господарської операції та недостовірність даних, відображених в документах, наданих до перевірки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП Агро-Альянс , дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих у висновках акту перевірки №1202/14-29-14-07/32945887 від 01.09.2017р. За висновками суду першої інстанції, надані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Судом зазначено, що відсутність виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Щодо посилань відповідача на наявність кримінального провадження, порушеного за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Прантек та на наявність протоколів допиту свідків щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності вказаного суб`єкта господарювання, то суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що сам по собі факт наявності кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України, не є підставою для визнання господарських операцій нереальними. Судом першої інстанції враховано, що кримінальне законодавство не містить поняття фіктивного підприємства , натомість ст.205 Кримінального кодексу України оперує поняттям фіктивного підприємництва як діяльності конкретної фізичної особи (а не підприємства), яка полягає у створенні або придбанні підприємств із метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. При цьому, злочин за ст.205 Кримінального кодексу України вважається завершеним ще в момент створення або придбання підприємства. Тобто, після створення/придбання підприємства подальша діяльність такого підприємства загалом не охоплена складом злочину, передбаченим ст.205 КК України, та не досліджується слідством у повній мірі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ПП Агро-Альянс виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у період, що підлягав позаплановій перевірці, ПП Агро-Альянс здійснювало наступні види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У перевірений період ПП Агро-Альянс декларувало у власному податковому обліку здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Прантек щодо придбання у вказаного суб`єкта господарювання мінеральних добрив.

Вказані операції за період з 01.09.2016р. по 30.10.2016р. відображено в бухгалтерському обліку ПП Агро-Альянс наступними проводками:

Д-т 208 Матеріали сільськогосподарського призначення К-т 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 1522208,4 грн.;

Д-т 6441 Податковий кредит К-т 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 304 441, 67 грн.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій щодо придбання мінеральних добрив у ТОВ Прантек позивачем надано до перевірки:

- видаткові накладні за №№ 8, 9 від 15.09.2016р., за №№ 10, 11 від 16.09.2016р., за №№ 20, 21 від 07.10.2016р.;

- податкові накладні №1 від 15.09.2016р., №2 від 16.09.2016р., №3 від 07.10.2016р.;

- рахунки на оплату №9 від 15.09.2016р., №11 від 16.09.2016р., №18 від 07.10.2016р.;

- платіжні доручення №955, №957 від 15.09.2016р., №1019 від 07.10.2016р.;

- товарно-транспортні накладні форми №1-ТН за №Р8, №Р9 від 15.09.2016р., за №Р10, № Р11 від 16.09.2016р., за №Р20, № Р21 від 07.10.2016р. (згідно яких: автомобільний перевізник - ТОВ Прантек (вул. Велика Морська, 79/1а, м. Миколаїв, 54001); замовник - ПП Агро-Альянс ; вантажовідправник - ТОВ Прантек (вул. Велика Морська, 79/1а, м. Миколаїв, 54001); вантажоодержувач - ПП Агро-Альянс ; пункт навантаження - м. Миколаїв; пункт розвантаження - Миколаївська область, Арбузинський район, с.р. Костянтинівка.);

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 208 Матеріали сільськогосподарського призначення за вересень - жовтень 2016 року, в якій відображено оприбуткування 9-12-25 мінерального добрива Яра Міла НРК у вересні 2016 року у кількості 86.4 т. та у жовтні 2016 року у кількості 32.6 т.;

- акти використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів від 30.09.2016р. та від 31.10.2016р., згідно яких придбане у вересні та жовтні 2016 року мінеральне добриво Яра Міла НРК у вересні 2016 року використано 43.2 т. під посів озимої пшениці та 43.2 т. під посів озимого ячменю; у жовтні 2016 року використано 32.6 т. під посів озимого ячменю.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані ПП Агро-Альянс первинні документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що окремі недоліки первинних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) самі по собі не можуть бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто, позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування податкового кредиту.

Щодо відсутності сертифікатів якості та карантинних сертифікатів, то колегія суддів зазначає, що вказані документи не є документами бухгалтерського та/або податкового обліку та не можуть підтверджувати або спростовувати товарність господарської операції.

Варто зазначити, що Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в постанові від 21.08.2019р. не зазначив про помилковість висновків судів попередній інстанцій про надання ПП Агро-Альянс достатньої кількості первинних документів, з яких являється за можливе встановити зміст господарських операцій щодо придбання ПП Агро-Альянс мінеральних добрив у ТОВ Прантек .

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області, серед іншого, посилається на те, що в ході перевірки аналізом ЄРПН встановлено, що на адресу ТОВ Прантек за період з 01.09.2016р. по 31.10.2016р. зареєстровано підприємствами податкові накладні на постачання: міндобрива, сплит-системи, моторні масла, автошини, дизпаливо, редуктори задніх мостів, ат опасти, костюми тощо. При цьому, встановлено реєстрацію податкових накладних ТОВ ЕРБАУЕР (попередня назва ТОВ Омада ) на адресу ТОВ Прантек у вересні 2016 року з номенклатурою товару 9-12-25 мін. добриво Яра Міла НРК. ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області складено податкову інформацію від 12.01.2017р. №10/14-03-14-02/40364835 щодо ТОВ ЕРБАУЕР за звітні періоди декларування ПДВ травень-листопад 2016 року з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з платниками податків контрагентами-постачальниками за періоди травень-листопад 2016 року та контрагентами-покупцями, в якій зазначено, що згідно з зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН підприємство відображає придбання: акрилові полімери, грунт, пряжу, мобільні телефони, телевізори, ламінат, рис, скло тощо. Таким чином, контрагент ТОВ Прантек по ланцюгу постачання не відображає придбання товару 9-12-25 мін. добриво Яра Міла НРК.

Зазначена обставина, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення добросовісним платником податку вимог податкового законодавства, оскільки останній не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів по ланцюгах постачання.

Варто зазначити, що відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємства, за наслідками здійснення господарських операцій з яким, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ у Миколаївській області зазначає, що оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області отримано протоколи допитів гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рамках досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за фактом реєстрації невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Прантек . Так, згідно з протоколом допиту свідка від 01.03.2017р., у ході проведення допиту свідка ОСОБА_1 з приводу реєстрації підприємства ТОВ Прантек встановлено, що реєстрація підприємства на його ім`я була проведена у червні 2016 року з метою отримання грошових коштів у розмірі 500 грн. Підписи ставилися на паперах, у суть яких він не заглиблювався. Чи підписувалися будь-які довіреності про ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства від його імені ним не повідомлено. Банківські рахунки відкривалися особисто у ПАТ ПУМБ , розташування якого йому відомо. Також, свідок повідомив, що не мав та не має будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Прантек . Будь-якої фінансово-господарської та адміністративно-розпорядчої діяльності, а також банківських операцій на вищезазначеному підприємстві він ніколи не здійснював. Від імені даного підприємства жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписував та не ставив відтиск печатки. Як здійснювалася перереєстрація ТОВ Прантек у листопаді 2016 року йому також не відомо.

Згідно з протоколом допиту свідка від 13.03.2017р. встановлено, що у ході проведення допиту ОСОБА_2 (керівник ТОВ Прантек з листопада 2016 року) стало відомо про те, що ОСОБА_2 вперше дізнався від працівників податкової міліції про те, що він являється керівником та засновником ТОВ Прантек . Будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією підприємства він не здійснював, у т.ч. і за грошову винагороду. Така подія могла відбутися через втрату паспорта у м. Южноукраїнськ у листопаді 2016 року на декілька днів. Паспорт був повернутий водієм таксі через 2-3 дні та більше не втрачався. Також, свідком повідомлено про те, що він не мав та не має будь-якого відношення до перереєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Прантек . Будь-якої фінансово-господарської та адміністративно-розпорядчої діяльності, а також банківських операцій на вищезазначеному підприємстві він ніколи не здійснював. Від імені даного підприємства жодних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, договорів в адресу інших СГД ніколи не підписував та не ставив відтиск печатки.

В постанові від 21.08.2019р. Верховний Суд, при направленні даної справи до суду першої інстанції на новий розгляд, зазначив про необхідність перевірки за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ПП Агро-Альянс та його задекларованим постачальником ТОВ Прантек , хто персонально брав у цьому участь, куди і звідки перевозився товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч.5 ст.353 КАС України, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.08.2019р., судом першої інстанції двічі викликались у якості свідків ОСОБА_1 (керівник ТОВ Прантек з червня 2016 року по листопад 2016 року) та ОСОБА_2 (керівник ТОВ Прантек з листопада 2016 року). Однак, вказані свідки до судового засідання для надання пояснень щодо підтвердження їх участі в діяльності ТОВ Прантек чи її спростування не з`явились. Крім того, ухвалою суду від 23.10.2019р. витребувано у ТОВ Прантек письмові пояснення з приводу взаємовідносин між ПП Агро-Альянс та ТОВ Прантек , а саме за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ПП Агро-Альянс та його задекларованим постачальником - ТОВ Прантек , хто персонально брав у цьому участь, з приводу поставки товару (куди і звідки перевозився товар) та з приводу оплати за наданий товар (послуги). Однак, ТОВ Прантек жодних пояснень та документів на виконання ухвали суду від 23.10.2019р. не надало.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність кримінального провадження не свідчить про відсутність реальності здійснення господарських операцій, адже причетність позивача до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом.

Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на відомості, які містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_1 (керівник ТОВ Прантек з червня 2016 року по листопад 2016 року) та ОСОБА_2 (керівник ТОВ Прантек з листопада 2016 року), складених в рамках кримінального провадження №32017150000000007 від 18.01.2017р., колегія суддів враховує, що в постанові від 26.02.2019р. по справі №810/5677/13-а Верховний Суд визнав обґрунтованим не взяття судом до уваги посилань контролюючого органу на наявність протоколу допиту свідка, який являється засновником контрагента юридичної особи, товарність господарських операцій з якою не визнано за результатами проведеної перевірки, з підстав відсутності у матеріалах справи вироку, яким би встановлювалася вина суб`єкта господарювання.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Однак, колегія суддів зазначає, що ознаки фіктивного підприємства мають бути встановлені вироком суду, який обов`язково підлягав би врахуванню при вирішенні даного спору.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Головним управлінням ДФС у Миколаївській області не надано вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ Прантек зареєстровано в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України.

Факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Такий висновок колегії суддів відповідає висновкам Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а, від 05 червня 2018 року по справі №2а-1570/6063/12, від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак, отримана у ході досудового слідства по кримінальній справі інформація, не може слугувати належним підтвердженням фактів. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Апеляційний суд зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27 вересня 2017 року №00032361407 та наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 22.01.2020р. та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 березня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук