Рішення

від 30.03.2020 по справі 904/235/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2020м. ДніпроСправа № 904/235/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Чернявського Сергія Вікторовича, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 394 035 грн. 11 коп. за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2018 № К/0109/623

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Чернявський Сергій Вікторович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 28.12.2019, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" заборгованість в сумі 394 035 грн. 11 коп., з яких: 337 105 грн. 70 коп. - основний борг, 15 742 грн. 84 коп. - пеня, 28 247 грн. 25 коп. - інфляційні втрати, 12 939 грн. 32 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2018 № К/0109/623.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження на 04.02.2020.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 25.02.2020.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2020 розгляд справи відкладено на 19.03.2020, у зв`язку із необхідністю надання оригіналів документів для огляду.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у засіданнях.

У судове засідання 19.03.2020 представник позивача не з`явився, надав заяву від 18.03.2020 про розгляд справи за відсутності представника, за наявними матеріалами спарви.

Господарський суд зазначає, що з урахуванням належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, наявні підстави для розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 81 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018 року між Фізичною особою - підприємцем Чернявським Сергієм Вікторовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № К/0109/623 (надалі-договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендодавця, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань орендаря) (далі - техніка), а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно із п. 1.2 договору ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Орендодавець гарантує, що техніка, яка передається в оренду за договором, на момент його підписання сторонами знаходиться у орендодавця на праві власності, не існує зобов`язань, які б перешкоджали передачі техніки в оренду, іншим зобов`язанням, вимогам чинного законодавства України (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору техніка, що передається в оренду, повинна використовуватися орендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника.

Техніка передається в оренду орендарю з метою проведення збирання врожаю озимих культур, розмір яких орієнтовно складає 300 га для одної одиниці техніки (п. 2.2 договору).

За умовами п. 3.1 договору доставка техніки з екіпажем до орендаря та повернення техніки з екіпажем після закінчення строку оренди здійснюється силами та за рахунок орендодавця.

Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

У п. 4.2 договору сторони погодили, що строк оренди техніки з екіпажем складає з 01 вересня 2018 року по 20 жовтня 2018 року. Фактичні строки оренди техніки з екіпажем визначаються відповідно до актів приймання-передачі техніки, без внесення змін до умов договору. Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

За умовами п. 5.1 договору орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів приймання - передачі наданих послуг.

Попередній розрахунок орендної плати складає 650,00 (шістсот п`ятдесят грн. 00 коп.) гривень, без ПДВ, за один гектар обробленої площі соняшника однією одиницею техніки (пп. 5.1.1).

Остаточний розрахунок орендної плати погоджується сторонами додатковою угодою до договору (пп. 5.1.2).

Згідно із п. 5.2 договору орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 5 робочих днів з моменту отримання його від виконавця або в цей же строк направити виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання акту.

Виплата орендної плати проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

В Додатку №1 від 01.09.2018 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем сторони зазначили перелік техніки, що передається в оренду згідно із договором: комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S670, реєстраційний/заводський номер - НОМЕР_8, № двигуна НОМЕР_1 , рік випуску - 2012, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реквізити - серія НОМЕР_2 , видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 26.04.2018, водій (член екіпажу), закріплений за технікою Чернявський С.В. ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9880, реєстраційний/заводський номер - НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , рік випуску - 2003 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реквізити - серія НОМЕР_6 , видане ГУ Держпродспоживслужба в Запорізькій області 08.12.2017.

Відповідно до вимог п. п. 3.2, 4.1 договору сторонами складені та підписані акти приймання-передачі техніки, відповідно до яких обумовлена договором техніка прийнята в оренду та повернута з оренди. (а.с. 17, 18).

На виконання умов договору сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 18.10.2018 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2018, відповідно до якого орендодавцем орендовано сільськогосподарську техніку з екіпажем на 46 днів. За надані послуги орендар оплачує орендодавцю плату - 18 197 грн. 95 коп. за один день оренди, загальна вартість оренди складає 837 105 грн. 70 коп. Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання умов договору не мають.

В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, а саме 24.06.2019 відповідачем оплачені послуги на суму 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 24.06.2019 № 2345, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 337 105 грн. 70 коп.

За умовами п. 8.3 договору у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.4 цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 15 742 грн. 84 коп., яка нарахована за період з 21.09.2018 по 31.12.2019.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 28 247 грн. 25 коп. за період з жовтня 2018 по листопад 2019 та 3% річних в сумі 12 939 грн. 32 коп. за період з 21.09.2018 по 31.12.2019.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.11.2019 № б/н, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення (а.с. 7, 8).

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг, строк оплати послуг, наявність часткової оплати послуг, строк дії договору, наявність прострочення оплати послуг.

На підтвердження обставин, викладених позивачем у позові, останнім надано до матеріалів справи такі докази:

- договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2018 № К/0109/623 з додатками;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 18.10.2018 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.09.2018;

- рахунок від 18.10.2019 № б/н;

- платіжне доручення від 24.06.2019 № 2345;

- претензію від 27.11.2019 № б/н та докази її направлення відповідачу.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 837 105 грн. 70 коп., які оплачені відповідачем частково у розмірі 500 000 грн. 00 коп., у зв`язку із чим заборгованість відповідача складає 337 105 грн. 70 коп.

З урахуванням умов п. 5.3 договору строк оплати вартості наданих позивачем послуг за актом від 18.10.2018 є таким, що настав 15.11.2018.

За встановлених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 337 105 грн. 70 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно перерахунку суду:

- 3% річних за загальний період з 16.11.2018 по 31.12.2019 (враховуючи, що прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг розпочалось з 16.11.2018) складають 11 387 грн. 71 коп. та підлягають стягненню з відповідача;

- інфляційні втрати за період з грудня 2018 по листопад 2019 (враховуючи, що прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг розпочалось з 16.11.2018) складають 17 180 грн. 08 коп. та підлягають стягненню з відповідача.

Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (надалі - Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Про наведене зазначає й Вищий господарський суд України в п. 2.9 вказаної вище постанови пленуму від 17.12.2013 № 14, а саме: за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

При перевірці виконаного позивачем розрахунку пені судом встановлено, визначений сторонами в п. 8.3 договору розмір пені не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, а тому застосування визначеного умовами договору розміру пені суд вважає правомірним.

Водночас, оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та невірно визначений початок періоду нарахування пені (з огляду на те, що прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг розпочалось з 16.11.2018), згідно із перерахунком, здійсненим господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 6 135 грн. 32 коп. за період з 16.11.2018 по 16.05.2019 . У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 337 105 грн. 70 коп. основного боргу, 11 387 грн. 71 коп. 3 % річних, 17 180 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 6 135 грн. 32 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 30699186) на користь Фізичної особи - підприємця Чернявського Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) 337 105 грн. 70 коп. (триста тридцять сім тисяч сто п`ять грн. 70 коп.) основного боргу, 6 135 грн. 32 коп. (шість тисяч сто тридцять п`ять грн.. 32 коп.) пені, 11 387 грн. 71 коп. (одинадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 71 коп.) 3% річних, 17 180 грн. 08 коп. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят грн. 08 коп.) інфляційних втрат, 5 577 грн. 13 коп. (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім грн. 13 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.03.2020

Суддя І.А. Рудь