Рішення

від 06.04.2010 по справі 2-259-2010 р.

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 2-259- 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

6 квітня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого - судді Старинщук О. В.,

при секретарі - Резніченко Л. П.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу та відсотків за несвоєчасне повернення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2008 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 84700,00 грн. та відсотків за несвоєчасне повернення боргу в розмірі 6987,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони були власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, загальною площею 0,0501 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Наприкінці 2007 року вони вирішили продати зазначений будинок відповідачці - ОСОБА_5. Між ними була досягнута усна домовленість про продаж будинку та земельної ділянки за суму еквівалентну 61 000 доларів США. Одразу ж після цього, відповідачка ОСОБА_5, без їхньої згоди почала проводити на даній ділянці будівельні роботи, по руйнуванню самовільно збудованих споруд та інших приміщень, хоча між ними навіть не було укладено угоди про завдаток, договору купівлі-продажу. Між ними виник конфлікт, вони зверталися із заявами до Староміського РВ УМВС України у Вінницькій області і працівниками міліції складались відповідні документи.

Лише 22.02.2008 року вони прийшли до приватного нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. При оформленні були присутні і представники агентства нерухомості і ОСОБА_5, яка в останній момент повідомила, що не може оформити договір на себе, у зв'язку з особистими проблемами і не може отримати на себе кредит, тому запропонувала оформити договір на її родича - ОСОБА_4. Вони погодились на це.

Згідно домовленості між сторонами, в той же день вони повинні були отримати всі гроші за проданий будинок в сумі 61000 доларів США, після видачі покупцям кредиту. Кредит було оформлено і відповідачі отримали в банку гроші, а будинок та земельна ділянка були передані банку в заставу.

Однак, відповідачі віддали їм лише частку грошей в сумі 30000 доларів США а залишок обіцяли відати через тиждень, однак після того, вони уникали розмов та зустрічей з ними і лише через місяць вони знову зустрілись з ОСОБА_5, яка передала їм ще 20000 доларів США, після чого відповідачі, залишились винні їм ще 11000 доларів США, однак з того часу уникають зустрічей та в телефонних розмовах відмовляються від проведення з ними остаточного розрахунку. Крім того, після часткового розрахунку вони поклали всі отримані кошти на депозит під умови отримання 8,25 % річних, тому за весь період неповернення боргу, з 22.02.2008 року по 22.02.2009 року, відповідачі винні їм сплатити відсотки, які вони могли б отримати, поклавши дані кошти на депозит, що становить 6987,75 грн., тому вони змушені звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні підтримали позов в повному обсязі та просять суд його задовольнити. Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав так-як всі гроші, які він отримав в кредит, він відав ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. Згідно відповіді Старміського РВ ГУМВС України, відносно даної громадянки порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК України, яка зупинена у зв'язку з оголошенням ОСОБА_6 у розшук, оскільки місце її перебування невідоме, тому за таких обставин суд розглядає справу у їх відсутність, оскільки наявних в справі матеріалів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Так, в ході судового розгляду достовірно встановлено, що позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, загальною площею 0,0501 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Наприкінці 2007 року вони вирішили продати зазначений будинок відповідачці - ОСОБА_5 за суму еквівалентну 61 000 доларів США.

22 січня 2008 року між позивачем - ОСОБА_2 та відповідачем - ОСОБА_5 була укладена угода про завдаток, посвідчена директором ТОВ «АН Вінниця -Новосел», згідно якої ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 12500,00 грн. в якості завдатку в підтвердження укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна в строк до 22.02.2008 року, що стверджується угодою про завдаток ( а. с. 5).

22.02.2008 року вони прийшли до приватного нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. При оформленні були присутні і представники агентства нерухомості ТОВ «Новосел» і ОСОБА_5, яка в останній момент повідомила, що не може оформити договір на себе, у зв'язку з особистими проблемами і не може отримати на себе кредит, тому запропонувала оформити договір на її родича - ОСОБА_4.

Позивачі погодились на такий варіант, оскільки не мали іншого виходу, так-як ОСОБА_5 вже розвалила самовільно збудовані споруди, що підтверджується експертним висновком від 22.02.2008 року та фотографіями.

Згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, позивачі продали відповідачу - ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку. Загальною площею 0,0501 га., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Ціна договору становила 303000, 00 грн. Покупець - ОСОБА_4 зобов'язувався сплатити позивачам всю суму на протязі семи банківських днів, про що буде свідчити заява позивачів про проведення з ними остаточних розрахунків. Підписи на якій засвідчуються нотаріально, що стверджується договором купівлі-продажу ( а. с. 6).

Того ж дня, відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір з АКБ «Укрсоцбанк» № 057/38-201 на отримання коштів в сумі 42000 доларів США, для придбання вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки.

Також, 22.02.2008 року між сторонами даного кредитного договору було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, про передачу ОСОБА_4 в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, загальною площею 0,0501 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Однак, відповідачі віддали позивачам лише частку грошей в сумі 50000 доларів США, тобто залишились винні позивачам ще 11000 доларів США, що в еквіваленті складає 84 700,00 грн., із розрахунку курсу долара США до української гривні, який станом на 23.02.2009 року згідно курсу НБУ становить 7,7 грн. за 1 долар США ( а. с. 44).

Заява про повний розрахунок відповідачів з позивачами від 22.02.2008 року, посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, не засвідчує факт здійснення повного розрахунку відповідачів, оскільки була оформлена ще до отримання ОСОБА_4 кредиту. Оригінал заяви знаходиться у продавців до часу повного розрахунку з ними, і лише після того повертається покупцю, який в свою чергу повинен надати її нотаріусу, і лише після того повний розрахунок вважається проведеним.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він отримав в банку кредит на суму 42000 доларів США, які передав ОСОБА_5, яка в свою чергу передала їх позивачам, інших коштів він позивачам не передавав. Чи передавала ще якісь гроші відповідачам ОСОБА_5 він не знає. Фактично договір купівлі-продажу був укладений саме за ініціативою ОСОБА_5, яка планувала побудувати на даній земельній ділянці новий будинок для продажу.

Згідно відповіді Старміського РВ ГУМВС України, відносно даної громадянки порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 190 КК України, яка зупинена у зв'язку з оголошенням ОСОБА_6 у розшук, оскільки місце її перебування невідоме ( а. с. 114).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо Договором купівлі-продажу не передбачено розстрочення платежу.

Оскільки позивачами в повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором купівлі-продажу перед відповідачами, а останні в свою чергу не здійснили повну оплату згідно договору, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачів, щодо стягнення на їх користь солідарно з відповідачів боргу в сумі 11000 доларів США, що в еквіваленті складає 84 700,00 грн., із розрахунку курсу долара США до української гривні, який станом на 23.02.2009 року згідно курсу НБУ становить 7,7 грн. за 1 долар США ( а. с. 44).

Посилання позивачів на статтю 22 ЦК України, яка регламентує, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, в даному випадку упущеної вигоди, є хибними та такими, що не можуть бути застосовані. Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками зокрема є доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В ході судового розгляду, позивачами не доведено факт одержання відповідачами будь-яких доходів, з тієї суми боргу, яку вони мають сплатити, а отже немає підстав для стягнення з них упущеної вигоди, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог. В зв'язку з цим на користь позивачів слід стягнути солідарно з відповідачів 27,71 грн. за витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, 508,09 грн. судового збору та витрати на юридичну допомогу сумі 3233,3 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 629, 655, 692 ЦК України ст. ст. 88, 213-215, 218, 221 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 84 700,00 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 3233,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 27,71 грн. та судовий збір в розмірі 508,09 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: