Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/12399/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020Справа № 910/12399/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Будівництва"

про стягнення 1 299 819, 64 грн.

за участю представників:

від позивача: Власов Є.А.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АБЗ-1 (далі - ТОВ АБЗ-1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Люмах , яке у подальшому змінило назву на Лідер будівництва (далі - ТОВ Лідер будівництва , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 299 819, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки АБ/08/18-04 від 10.08.2018 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ АБЗ-1 просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 865 502,98 грн., пеню у сумі 265 429,29 грн., річні (3 % та 25 %) у сумі 168 887,37 грн., що разом складає 1 299 819, 64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

До початку розгляду справи по суті відповідач заявив клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи та поновлення процесуального строку на подання таких доказів. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 27.01.2020 р., визнав підстави для поновлення строку обґрунтованими та долучив до матеріалів справи надані відповідачем докази.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Представник відповідача до суду не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Установлено, що між ТОВ "АБЗ-1" (постачальник) та ТОВ "Гарант Люмах" (яке у подальшому змінило назву на ТОВ Лідер будівництва , покупець) був укладений договір поставки № АБ/08/18-04 (далі - договір). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати асфальтобетонну суміш, загальна кількість, асортимент, тип, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках та/або рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 1.1, 2.1).

Загальна вартість договору визначається шляхом додавання вартості всіх партій товару, відповідно до видаткових накладних (п. 2.3 договору).

Розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості інших витрат постачальника здійснюються шляхом здійснення 100 % попередньої оплати за товар на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур постачальника, товарно-транспортних накладних та/або актів приймання-передачі товару (п. 3.1, 3.3 договору). Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW, склад постачальника: м. Київ, вул. 9-го травня, або на умовах СРТ відповідно до Інкотермс 2010. Поставка може здійснюватися на інших умовах за окремим погодженням сторін (п. 4.3 договору). Моментом поставки є дата підписання представниками сторін товарно-транспортної накладної та/або видаткової накладної або акту приймання-передачі товару (п. 4.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2018 р., з подальшою його пролонгацією (п. 7.1).

Додатковою угодою № 1 від 20.11.2018 р. сторони уточнили умови договору щодо доставки товару (часу подачі автотранспорту під завантаження), а також щодо відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору, зокрема, в частині збільшення ставки річних до 25 % за прострочення оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на підставі рахунків-фактур № 352 від 10.08.2018 р., № 359 від 11.08.2018 р., № 426 від 18.09.2018 р., № 436 від 21.09.2018 р., № 588 від 21.11.2018 р., № 524 від 23.11.2018 р., № 589 від 24.11.2018 р., № 557 від 08.12.2018 р. та видаткових накладних № 578 від 11.08.2018 р., № 583 від 11.08.2018 р., № 584 від 11.08.2018 р., № 862 від 19.09.2018 р., № 891 від 21.09.2018 р., № 1299 від 22.11.2018 р., № 1309 від 23.11.2018 р., № 1310 від 24.11.2018 р., № 1336 від 08.12.2018 р., підписаних сторонами, позивач поставив відповідачу продукцію (асфальтобетонну суміш) на загальну суму 2 487 502,98 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості поставленої продукції виконав неналежним чином, вказану вартість сплатив частково - на суму 1 622 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість на суму 865 502,98 грн.

У подальшому листом № 94 від 21.11.2018 р. ТОВ Лідер будівництва гарантувало провести оплату відвантаженого йому товару на загальну суму 1 870 000,00 грн. не пізніше 01.12.2018 р., однак, свого обов`язку не виконало.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості продукції відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ Лідер будівництва основного боргу в сумі 865 502,98 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання, у сумі 265 429,29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Також за змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.11.2018 р.) у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, без обмеження строку нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 265 429,29 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача матеріальні втрати, які він поніс від прострочення грошового зобов`язання, а саме - у розмірі 3 % за період з 12.08.2018 р. по 21.11.2018 р., а також 25 % річних за період з 22.11.2018 р. по 31.07.2019 р., у загальній сумі 168 887,37 грн.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 20.11.2018 р.) сторони визначили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику 25 % річних.

Виходячи з наведених правових норм та умов договору, зважаючи на встановлене судом прострочення грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та 25 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши суму матеріальних втрат, заявлених до стягнення, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % та 25 % річних у сумі 168 887,37 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Отже, позов ТОВ "АБЗ-1" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У даному випадку судові витрати складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 19 497,29 грн. та витрат за надану професійну правничу допомогу у сумі 14 500,00 грн., які позивач просив покласти на відповідача.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 14 500,00 грн. позивач долучив до матеріалів справи: ордер ДН № 071343 від 09.09.2019 р., виданий адвокату Власову Є.А. (АО Власова Вектор ) на представництво інтересів ТОВ "АБЗ-1" у суді; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Власову Є.А. ЖТ № 000861 від 26.07.2017 р.; рахунок до сплати від 24.07.2019 р. на суму 20 500,00 грн.; акт наданих послуг № 1 від 28.01.2020 р. на суму 14 500,00 грн. із детальним переліком наданих послуг з правничої допомоги та докази оплати правничої допомоги на загальну суму 20 500,00 грн. (платіжне доручення № 3582 від 25.07.2019 р.).

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання професійної правничої допомоги у даній справі на суму 14 500,00 грн., а тому витрати на правову допомогу разом із судовим збором покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Будівництва" про стягнення заборгованості у сумі 1 299 819, 64 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Будівництва" (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 19, офіс 5, ідентифікаційний код 41275385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ-1" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, офіс 5, ідентифікаційний код 41190464) основний борг у сумі 865 502 (вісімсот шістдесят п`ять тисяч п`ятсот дві) грн. 98 коп., пеню у сумі 265 429 (двісті шістдесят п`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн. 29 коп., річні у сумі 168 887 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 37 коп., судовий збір в сумі 19 497 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн. 29 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 16 березня 2020 року.

Повний текст рішення складений 31 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.