Рішення
від 25.03.2020 по справі 914/405/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 справа № 914/405/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вижваліс» , смт. Стара Вижівка, Волинська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» , м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором поставки деревини в сумі 36 344,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: з`явився

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Вижваліс» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» про стягнення заборгованості на суму 36 344,86 грн., з яких: 35 298,95 грн. - основний борг, 529,48 грн. - втрати від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних, а також 11 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. - судовий збір.

Ухвалою суду від 24.02.2020 р. відкрито провадження у справі № 914/405/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.03.2020 р. Також ухвалою суду від 24.02.2020 р. роз`яснено позивачу про необхідність здійснення наступних дій: зазначити в розрахунках 3 % річних період їх нарахувань (число, місяць та рік).

13.03.2020 р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2020 р. долучено до матеріалів справи розрахунок 3% річних з датами (періодом) нарахування.

13.03.2020 р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог (вхідн. 746/20), відповідно до якої позивач, просить суд стягнути з відповідача 529,48 грн. - втрат від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних, а також 11 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. - судовий збір. Вказана заява позивача обґрунтована тим, що відповідачем після подання позову 19.02.2020 р. сплачена основна сума боргу в розмірі 35 298,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 438 від 19.02.2020 на суму 35 298,95 грн., яке долучено до матеріалів справи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відтак, позивач скористався своїм процесуальним правом у межах встановленого ст.46 ГПК України строку. Отже, заява позивача за вхідн. 746/20 від 13.03.2020 р. приймається судом до розгляду, а справа № 914/405/20 підлягає розгляду в межах зменшених позовних вимог.

25.03.2020 р. представник позивача в судове засідання не з`явився, подав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи за вхідн. від 20.03.2020 р.

25.03.2020 р. представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79039, м. Львів, вул. Брюховицька, 35 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач вимог ухвали суду 24.02.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав. Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки сторін було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та представника позивача.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.03.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивача з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані тим, що 01 липня 2019 року у м. Львові між Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма Язьм (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вижваліс (Постачальник) був укладений договір № ВЖЛ-01/07 поставки лісосировини. У відповідності до п.1.1 даного договору в обов`язки Постачальника входить постачати лісосировину (Товар) в обсягах та строках, визначених умовами договору із дотриманням норм якості, визначеними державними стандартами і ТУ, а Покупець за договором зобов`язувався приймати та оплачувати на умовах вказаного договору товар. Сторони погодили (п.2.1.), що ціна Товару вказується у специфікаціях, додаток 1 до договору. Також сторони погодили ( п.2.3), що оплата Товару буде здійснюватись протягом 10-ти банківських днів з дати проставляння покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання матеріалів чи комерційного акту, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів. Пунктами 3.1., 3.2., 4.1 Договору сторони погодили якість, кількість, строки поставки товару, який буде поставлятись Постачальником Покупцю. Витрати доставки товару взяв на себе Покупець. Також, відповідно до п.6.1., 6.2. Сторони передбачили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором. Свої зобов`язання згідно договору Постачальник виконав у повному обсязі належним чином, а Покупець не виконав їх в частині розрахунків за поставлену лісосировину. Так, 02 липня 2019 року за накладною № 1 Покупцю було поставлено 26,009 м.куб. лісоматеріалів на загальну суму 32511,35 грн. Також, 22 липня 2019 року за накладною № 5 Покупцю було поставлено 26,23 м.куб. лісоматеріалів на загальну суму 32787,60 грн. А всього разом на суму: 32511,35 + 32787,60 = 65298,95 грн. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання по оплаті Товару виконав лише частково, сплативши на рахунок Постачальника 10 липня 2019 року 30000,00 грн. А отже недоплативши Постачальнику 65298,95 грн.- 30000,00 грн.= 35298,95 грн. (розрахунок суми основного боргу долучено до позовної заяви). Жодних претензій щодо якості поставленого товару і щодо неналежного оформлення товарних та товарно-транспортних накладних відповідачем не заявлялось. Відповідно до умов договору, як зазначає сам позивач, термін вимоги про оплату повної суми боргу настав у нього 07.08.2019 року, оскільки з дня останньої поставки товару минуло 10 банківських днів. А отже, відповідач прострочив з виконанням свого зобов`язання по договору. Як вбачається із заяви позивача про зменшення позовних вимог, відповідачем вже після подання позову 19.02.2020 р., сплачена основна сума боргу в розмірі 35 298,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 438 від 19.02.2020 на суму 35 298,95 грн., яке долучено до матеріалів справи. Позивач з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 529,48 грн. - втрати від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача, що включають: 11 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. - судовий збір. Розрахунок 3% річних та втрати від інфляції долучено позивачем до матеріалів справи.

Правова позиція відповідача.

Відповідач в судове засідання 25.03.2020 року не забезпечив явки свого представника, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, не скористався своїм процесуальним правом, як відповідач у даній справі, будучи належним чином повідомленим про день, час і розгляд даної справи судом (докази є в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

01.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вижваліс» (за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» (за договором покупець) укладено договір поставки № ВЖЛ-01/07. Відповідно до п.1.1 договору № ВЖЛ-01/07 від 01.07.2019 р. постачальник зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати на умовах даного договору лісосировину, найменування, кількість, ціна якої зазначається у специфікаціях, які складають невід`ємну частину договору. Згідно з п. 2.3 договору № ВЖЛ-01/07 від 01.07.2019 р. оплата товару здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати проставляння покупцем штампу (позначення) про одержання товару без розбіжностей на товарно-транспортній накладній або з дня складання акту про приймання матеріалів чи комерційного акту, якщо товар надійшов без товаросупроводжувальних документів або при виявленні невідповідності товару по кількості та/або якості даним товаросупроводжувальних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним договором поставки. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучені до матеріалів справи, а саме: накладна № 1 від 02.07.2019 р. на загальну суму 32511,35 грн.; накладна № 5 від 22.07.2019 р. на загальну суму 32787,60 грн. Поставка товару була здійснена на загальну суму 65298,95 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 1496 від 10.07.2019 р. на суму 30000,00 грн., яке долучено до матеріалів справи (за вхідн № 746/20 від 13.03.2020 р.).

Внаслідок часткового виконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором поставки № ВЖЛ-01/07 від 01.07.2019 р. виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 35298,95 грн. (65298,95-30000,00). Як вбачається із заяви позивача про зменшення позовних вимог (за вхідн № 746/20 від 13.03.2020 р.), відповідачем після подання позову 19.02.2020 р., сплачена основна сума боргу в розмірі 35 298,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 438 від 19.02.2020 на суму 35 298,95 грн., яке долучено до заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Таким чином, неоплаченою відповідачем перед позивачем залишилась сума 529,48 грн. - втрат від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних, а всього 1 045,91 грн. та судових витрат що включають: 11 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В силу приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що між сторонами у справі виникли господарські правовідносини на підставі укладеного договору поставки № ВЖЛ-01/07 від 01.07.2019 р. Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним договором поставки, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 529,48 грн. - втрат від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних. Розрахунок 3% річних та втрат від інфляції долучено позивачем до матеріалів справи. Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та втрат від інфляції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 529,48 грн. - втрат від інфляції та 516,43 грн. - 3% річних є обґрунтована, підтверджується матеріалами справи і підлягає до задоволення.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 11000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової (правничої) допомоги № 08 від 21.01.2020 р., який укладений між адвокатом Гайдашуком Валентином Миколайовичем та ТзОВ «Вижваліс» , додаткову угоду № 1 від 21.01.2020 р., акт прийому-передачі послуг правової допомоги від 26.01.2020 р., платіжне доручення № 1654 від 13.02.2020 р. на суму 7 000,00 грн. Повноваження Гайдашука В. М. як адвоката підтверджені копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1063 від 30.11.2018 та ордером серії ВЛ № 000,068719, виданим 21.01.2020, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, з якого вбачається, що розмір судового збору за подання цього позову становить 2102,00 грн . , вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 11 000,00 грн .

Відповідно до положень ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні матеріали готувалися адвокатом Гайдашуком В. М.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2020 р. між адвокатом Гайдашуком Валентином Миколайовичем та ТзОВ «Вижваліс» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 08.

21.01.2020 між адвокатом Гайдашуком Валентином Миколайовичем та ТзОВ «Вижваліс» укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 08, відповідно до умов якої сторони погодили вартість правових послуг у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» заборгованості за договором поставки № ВЖЛ-01/07 від 01.07.2019 р., а саме: вартість 1 (однієї) години роботи адвоката становить 400,00 грн., загальна вартість правової допомоги у даній справі становить 11 000,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи платіжне дорученням № 1654 від 13.02.2020 р. на суму 7 000,00 грн., у графі призначення платежу зазначено - оплата за надану юридичну допомогу відповідно до договору № 08 від 21.01.2020 р. Така ж сума і була сплачена позивачем за надану юридичну допомогу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 08 від 21.01.2020 р. та платіжного доручення № 1654 від 13.02.2020 р. на суму 7 000,00 грн. адвокату Гайдашуку В. М.

Ухвалою Г/с Л/о від 24.02.2020 р. про відкриття провадження у справі № 914/405/20 розгляд справи по суті призначено на 25.03.2020 р. за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 25.03.2020 р. позивач явки свого представника не забезпечив, а просив відкласти розгляд справи поданим клопотанням.

В судовому засіданні 25.03.2020 р. суд прийняв рішення у даній справі без участі представників сторін у спрощеному провадженні і таким чином, представник позивача не брав участі у розгляді даної справи по суті.

Таким чином, аналізуючи умови додаткової угоди № 1 від 21.01.2020 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги № 08 від 21.01.2020 р. та кількість судових засідань у справі, до оплати такої допомоги підлягає сума 7 000,00 грн., за виключенням 4 000,00 грн. (п.п.5 - участь у розгляді справи в підготовчому судовому засіданні та у розгляді справи по суті) п. 2 Вартість послуг , так як представник позивача Гайдашук В. М. не брав участі у розгляді справи № 914/405/20 в судовому засіданні (10 год.х400 грн. = 4 000,00 грн.).

Як вбачається із матеріалів справи вона за своєю суттю не є складною, ціна позову невелика, а справа не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Враховуючи фактичні обставини та критерії розумності судових витрат, беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який витратив адвокат на надання послуг позивачу, тривалість розгляду і складність справи та ціну позову, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, розумними та співмірними є витрати адвоката, що надавав професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 7 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а відповідачем не надано належних доказів їх спростування, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вижваліс» із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» підлягає до задоволення частково, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача так як спір виник з його вини і не погашено заборгованість в повному обсязі на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, ст.ст. 236-241, 247, 248, 252, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Язьм» (79039, м. Львів, вул. Брюховицька, 35; код ЄДРПОУ № 31978707) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вижваліс» (44400, Волинська область, Старовижівський район, смт. Стара Вижівка, вул. Незалежності, буд. 66; код ЄДРПОУ № 34849389) 529,48 грн. - втрат від інфляції, 516,43 грн. - 3% річних, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2102,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 30.03.2020 р.

Суддя Долінська О.З.

Дата ухвалення рішення25.03.2020
Оприлюднено01.04.2020

Судовий реєстр по справі —914/405/20

Рішення від 25.03.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 24.02.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні