Рішення

від 11.03.2020 по справі 915/2119/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа № 915/2119/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Ржепецького В.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність" (вул. Кузнецька (Скороходова), 58Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 22441880)

про: стягнення заборгованості в сумі 153468,89 грн, -

за участі представників учасників справи:

від позивача: Вірченко І.П., згідно довіреності

від відповідача: Кравчук Г.П. - керівник

в с т а н о в и в:

10.10.2019 Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 09-01/1424 від 02.10.2019, в якій просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність" 153468,89 грн заборгованості, з яких: 104534,59 грн основного боргу за Договором № 2130 від 01.12.2011 про постачання теплової енергії в гарячій воді, 6169,92 грн збитків від інфляції, 3559,52 грн - 3% річних та 39204,87 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2130 від 01.12.2011 відповідач не розрахувався за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Ухвалою суду від 15.10.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2019.

28.10.2019 за вх.№ 16564/19 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 95-108), в якому відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 67000,00 грн основного боргу, просить в частині позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних позивачу відмовити. Відповідач вказує, що є неприбутковою організацією та отримує кошти на оплату комунальних від мешканців квартир, інших доходів у нього немає. Відповідач зазначає, що про існування заборгованості довгий час його жильцям не було відомо. Так, колишній голова правління ОСОБА_1 (звільнена 18.08.2019) довгий час приховувала існування кредиторської заборгованості перед позивачем. Проведеною ревізією її діяльності встановлено, що послуги з постачання теплової енергії сплачувались невчасно та не в повному обсязі. ОСОБА_1 безпідставно знімала кошти з поточного рахунку відповідача, спрямовувала їх на власні потреби, внаслідок чого бракувало коштів на оплату послуг з теплопостачання. На загальних зборах відповідача 18.08.2019 прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 та готується позов до суду. Нове керівництво відповідача, з моменту оформлення всіх необхідних документів на нового голову правління ОСОБА_2 , протягом вересня-жовтня 2019 року сплатило заборгованість позивачу в сумі 37534,59 грн, сплату решти основного боргу в сумі 67000,00 грн. відповідач гарантує.

13.11.2019 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 09.01/1662ю від 11.11.2019 (вх.№ 17486/19, а.с. 109-128), згідно з якою позивач просить зменшити позовні вимоги основного боргу на суму 51534,59 грн та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53000,00 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 6169,92 грн інфляційних втрат, 3559,52 грн - 3 % річних, 39204,87 грн пені та 2302,03 грн судового збору.

13.11.2019 від відповідача до суду надійшла заява б/н та б/дати (вх. № 17485/19, а.с. 129-134) в якій повідомляє, що не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 104534,59 грн та просить відкласти розгляд справи, оскільки голова правління відповідача знаходиться за межами міста і не може бути присутнім в судовому засіданні.

14.11.2019 від позивача до суду надійшла заява № 607 від 14.11.2019 в якій позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати за відсутності його представника.

14.11.2019 судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 16.12.2019, про що повідомлено сторін ухвалою суду від 14.11.2019.

16.12.2019 судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, перебіг строків розпочати заново, розгляд справи почати з підготовчого провадження, призначення розгляду справи в підготовчому засіданні на 27.01.2020.

22.01.2020 від відповідача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи від 22.01.2020 б/н (вх.№ 762/20), в якому просить долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень, які свідчать про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію на загальну суму 104534,54 грн., та просить не стягувати інфляційні витрати у сумі 6169,92 грн та 39204,87 грн пені, оскільки відповідач є неприбутковою організацією та виникнення заборгованості є результатом діяльності попереднього керівника відповідача.

24.01.2020 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 09.01/162ю від 24.01.2020 (вх.№ 932/20, а.с. 159-179), згідно з якою позивач просить зменшити позовні вимоги на суму основного боргу та стягнути з відповідача 6169,92 грн інфляційних втрат, 3559,52 грн - 3 % річних, 39204,87 грн пені і 2302,03 грн судового збору.

27.01.2020 від представника позивача до суду надійшла заява № 09-01/69 від 24.01.2020 в якій він підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати за його відсутності.

27.01.2020 судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на десять днів та відкладення підготовчого засідання на 18.02.2020, про що повідомлено сторін ухвалою суду від 27.01.2020.

18.02.2020 судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляд справи по суті на 11.03.2020, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 18.02.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача № 09.01/162ю від 24.01.2020 (вх.№ 932/20).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що станом на 24.01.2020 відповідачем погашено заявлену в позові заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 104534,59 грн.

11.03.2020 в судове засідання з`явилися повноважні представники обох сторін, яких суд заслухав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 6169,92 грн інфляційних втрат, 3559,52 грн - 3 % річних, 39204,87 грн пені та витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, у тому числі сплачений позивачем судовий збір, та просив зменшити пеню до 0 грн, оскільки відповідач є неприбутковою організацією та отримує кошти на оплату комунальних послуг від мешканців квартир, інших доходів у нього немає. Крім того відповідач зазначив, що виникнення заборгованості є результатом діяльності попереднього керівника відповідача та просив залучити до матеріалів справи документ, який підтверджує наявність кримінального провадження відносно колишнього керівника відповідача. Представник відповідача повідомив, що вказаний доказ отримано ним в 2019 році.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечив щодо залучення вказаного документа до матеріалів справи, оскільки відсутнє остаточне рішення щодо притягнення колишнього керівника відповідача до кримінальної відповідальності та відповідачем пропущено строк для подання відповідних доказів, а стосовно клопотання відповідача про зменшення пені, залишив на розсуд суду.

Судом відмовлено відповідачу про залучення вказаного доказу до матеріалів справи, оскільки відповідачем пропущено строк для подання доказів та не подано обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку для подання цього доказу.

У судовому засіданні 11.03.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.12.2011 між ВАТ "Миколаївська ТЕЦ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Юність" (споживач, відповідач у справі) було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2130 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 Договору).

У відповідності до п. 5.3 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 (обсяги постачання теплової енергії споживачу) до договору.

Згідно п. 5.5 Договору, при відсутності приладів обліку або виході їх з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Пунктами 6.2 та 6.3 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

У відповідності до п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 Договору).

В опалювальному періоді 2018-2019 років позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді з метою теплозабезпечення приміщень за адресою: м.Миколаїв, вул.Скороходова, 58Б (відповідно до Додатків №1, 1/1 до Договору), що підтверджується нарядом на підключення до централізованої системи опалення від 08.11.2018 (а.с. 26) та не заперечується відповідачем.

Виконуючи умови договору, енергопостачальна організація за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року поставила споживачу теплову енергію на загальну суму 372472,58 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії, які направлялися на адресу відповідача разом з рахунками за теплову енергію (а.с. 27-41), а також відомостями споживання теплової енергії абонентом відповідачем (а.с. 76-81).

Відповідач умови договору виконав частково, перерахувавши позивачу частину суми основного боргу в розмірі 267937,99 грн, яка є оплатою поточних нарахувань за спожиту теплову енергію в гарячій воді за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму та звітами нарахувань від надання пільг по сплаті за теплову енергію для користувачів зі статусом юридичної особи (ЖСК, ОСББ) (а.с. 42-75).

10.06.2019 відповідачу була направлена претензія № 259-Ю від 10.06.2019 (а.с. 23) про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 10.06.2019, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що після подання позову до суду відповідачем було погашено заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 104534,59 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 774 від 26.09.2019, № 778 від 09.10.2019, № 784 від 16.10.2019, № 785 від 17.10.2019, № 789 від 18.10.2019, № 790 від 18.10.2019, № 791 від 18.10.2019, № 792 від 21.10.2019, № 794 від 21.10.2019, № 795 від 22.10.2019, № 796 від 22.10.2019, № 797 від 25.10.2019, № 801 від 29.10.2019, № 802 від 29.10.2019, № 804 від 04.11.2019, № 805 від 05.11.2019, № 806 від 08.11.2019, № 807 від 08.11.2019, № 808 від 11.11.2019, № 809 від 13.11.2019, № 814 від 21.11.2019, № 817 від 25.11.2019, № 823 від 09.12.2019, № 826 від 12.12.2019, № 832 від 16.12.2019, № 833 від 16.12.2019, № 834 від 16.12.2019, № 835 від 17.12.2019, № 838 від 18.12.2019, № 839 від 20.12.2019, № 840 від 20.12.2019, № 841 від 21.12.2019.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог на загальну суму 104534,59 грн та просить стягнути 6169,92 грн збитків від інфляції, 3559,52 грн - 3% річних та 39204,87 грн пені.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Станом на час розгляду справи, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог № 09.01/162ю від 24.01.2020 повідомив суд, що станом на 24.01.2020 відповідачем погашену заявлену в позові заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 104534,59 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 774 від 26.09.2019 в сумі 10000,00 грн, № 778 від 09.10.2019 в сумі 3000,00 грн, № 784 від 16.10.2019 в сумі 534,59 грн, № 785 від 17.10.2019 в сумі 6000,00 грн, № 789 від 18.10.2019 в сумі 3000,00 грн, № 790 від 18.10.2019 в сумі 1000,00 грн, № 791 від 18.10.2019 в сумі 3000,00 грн, № 792 від 21.10.2019 в сумі 4000,00 грн, № 794 від 21.10.2019 в сумі 3000,00 грн, № 795 від 22.10.2019 в сумі 1000,00 грн, № 796 від 22.10.2019 в сумі 1000,00 грн, № 797 від 25.10.2019 в сумі 2000,00 грн, № 801 від 29.10.2019 в сумі 6000,00 грн, № 802 від 29.10.2019 в сумі 3000,00 грн, № 804 від 04.11.2019 в сумі 3000,00 грн, № 805 від 05.11.2019 в сумі 2000,00 грн (а.с. 112-127).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.11.2018 по 11.09.2019 включно у сумі 3559,52 грн та збитків від інфляції у сумі 6169,92 грн за період з грудня 2018 року по липень 2019 року.

Окрім збитків від інфляції та 3% річних, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

У відповідності до п. 7.2.3. Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня відповідно до Закону України від 22.11.1966 р. №543/96-ВР.

Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг за Договором, позивач нарахував на суми прострочень відповідачем оплати теплової енергії у період з 13.11.2018 по 11.09.2019, пеню на загальну суму 39204,87 грн, яку і просить стягнути з відповідача.

Розрахунки збитків від інфляції, 3% річних та пені судом перевірено, відповідачем не заперечено.

Перевіривши розрахунки 3% річних, збитків від інфляції та пені суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені обґрунтованими та арифметично вірними.

Оцінивши викладені у клопотанні відповідача щодо зменшення пені до 0 грн. обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені та штрафу зменшувати їх розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Судом враховується, що відповідач є неприбутковою організацією, яка утримується виключно за рахунок сплати комунальних платежів, інші доходи відсутні; при цьому відповідач не ухиляється від виконання зобов`язання, а навпаки в період розгляду справи сплатив суму основного боргу в повному обсязі; а також те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

Нарахування та стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3559,52 грн, інфляційних втрат в сумі 6169,92 грн та певної суми пені у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, з метою співвідношення інтересів сторін, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 1,0 грн, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1,0 грн. пені.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі після відкриття провадження у справі. Відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує сплатити розмір сплаченого позивачем судового збору в повному обсязі у сумі 2302,03 грн. Відтак, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, внаслідок чого судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2302,03 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність" (вул. Кузнецька (Скороходова), 58Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 22441880) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966 ) 3559,52 грн - 3% річних, 6169,92 грн - інфляційних втрат, 1,0 грн - пені та 2302,03 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966 )

відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юність" (вул. Кузнецька (Скороходова), 58Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 22441880).

Повний текст рішення суду складено і підписано 30.03.2020 після виходу головуючого судді Ржепецького В.О. з відпустки, яка за наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 №51-б тривала з 17.03.2020 по 27.03.2020.

Суддя В.О. Ржепецький