Рішення

від 31.03.2020 по справі 921/33/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 березня 2020 року м.ТернопільСправа №921/33/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» , смт.Жвирка Сокальського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Оліївський цегельний завод» , с.Оліїв Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 23715грн,

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» , смт.Жвирка Сокальського району Львівської області, звернулося 03.01.2020 (згідно відтиску календарного штемпеля 2-го відділення поштового зв`язку м.Сокаль Львівської області на поштовому конверті відправлення №8000200038672) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Оліївський цегельний завод» , с.Оліїв Зборівського району Тернопільської області, про стягнення 23715грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору поставки №Г-38 від 01.07.2016 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар-вугілля.

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь яких інших клопотань в порядку господарського процесуального законодавства України не заявив.

Процесуальні дії суду у справі.

Позовна заява ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» залишалася без руху для усунення недоліків, виявлених ухвалою суду від 14.01.2020.

23.01.2020 (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на поштовому конверті відправлення №8000200058649) ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» згідно заяви №10/47-7/10 від 17.01.2020 (вх.№643 від 28.01.2020) усунуто недоліки позовної заяви.

Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, ухвалою від 31.01.2020 відкрито провадження у справі №921/33/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 31.01.2020 про відкриття провадження у справі була надіслана рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул.Закорчма, 1, с.Оліїв Зборівського району Тернопільської області, 47226. Дана ухвала була повернута на адресу Господарського суду Тернопільської області без вручення адресату із зазначенням причини За закінченням терміну зберігання (довідка Укрпошти за формою №20 від 04ю03ю2020 знаходиться в матеріалах справи).

За змістом пунктів 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019), рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному Правилами, із зазначенням причини невручення.

06.03.2020 на адресу господарського суду повернуто поштове відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 31.001.2020 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.02.2020 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87272793), а тому представник відповідача мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Отже, представник приватного підприємства Оліївський цегельний завод не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про стан судового провадження за даною позовною заявою, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористався, жодних клопотань в порядку господарського процесуального законодавства України не надіслав.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Неотримання відповідачем, зокрема, ухвали суду від 31.01.2020 залежить виключно від суб`єктивної поведінки сторони відповідача та свідчить про зволікання в отриманні ним поштової кореспонденції суду.

Наведене дає підстави суду дійти висновку про належне повідомлення сторони відповідача про розгляд справи судом.

На адресу суду клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не надходило в порядку ч.5 ст.232 ГПК України; господарським судом розглянуто справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, судом враховується, що з 12.03.2020 по 24.03.2020 згідно постанов Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , №239 від 25.03.2020 на усій території України введено карантин з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної вірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.07.2016 між Підприємством Сокальської виправної колонії (№47) як Постачальником та Приватним підприємством «Оліївський цегельний завод» як Покупцем укладено договір поставки №Г-38 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити товар, обумовлений договором, а саме: 69 тонн вугілля, загальною вартістю 71700грн.

Пунктом 3 договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється шляхом 100% перерахування Покупцем коштів на розрахункові рахунки Постачальника.

Пунктом 4 договору передбачено, що підставою для здійснення поставки є заявка Покупця, тобто його повідомлення у довільній формі про можливість прийняти та оплатити поставку. Постачальник вправі відмовитись від поставки і анулювати заявку в разі недосягнення згоди сторін відносно ціни за одиницю товару, терміну і об`єму поставки.

Договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2016, але в будь якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8 договору).

Згідно інформації Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006171926 від 10.01.2020 Підприємство Сокальської виправної колонії (№47) було перейменовано у Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» , державну реєстрацію здійснено 10.01.2017, про що державним реєстратором Сокальської РДА Львівської області Ребриною М.Р. внесено до Реєстру запис за №14081050027000342.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору від 01.07.2016 позивачем згідно накладної №084 від 29.07.2016 відпущено, а відповідачем у справі прийнято товар (вугілля в кількості 69 тонн за ціною 1039,13грн за тонну) на загальну суму 71700грн. Факт передачі товару підтверджується накладною №084 від 29.07.2016, котра підписана уповноваженими представниками двох сторін, підписи яких скріплено відтисками печаток; жодних зауважень та заперечень відповідач щодо якості, кількості товару не заявив. Таким чином, умови договору позивачем виконано.

Натомість, відповідач в порушення договору провів оплату товару лише частково, перерахувавши позивачу 47985грн, в тому числі: 31.08.2016 - 7000грн, 15.09.2016 - 5000грн, 05.10.2016 - 4000грн, 28.10.2016 - 2000грн, 25.01.2017 - 22000грн, 01.08.2018 - 2000грн, 31.08.2018 - 2000грн, , 26.02.2019 - 2000грн, 26.04.2019 - 985грн, 16.06.2019 - 1000грн, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача за відповідний період.

Таким чином, сума боргу відповідача по оплаті за отриманий у власність товар станом на дату звернення до суду (03.01.2020) склав 23712грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивач неодноразово звертався до ПП «Оліївський цегельний завод» з претензіями №10/47-7/85від 20.12.2017, №10/47-7/15від 28.02.2018 та №10/47-7/78 від 16.07.2019, в яких вимагав здійснити повий розрахунок за поставлений відповідачу товар. Однак, вимоги відповідачем залишені без відповіді.

Зважаючи на порушення майнових прав позивача на суму боргу (23712грн) позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту своїх майнових прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення.

Як видно з матеріалів справи, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору поставки товару №Г-38 від 01.07.2016.

Господарський суд відзначає, що викладені умови договору, права та обов`язки сторін, порядок виконання договору дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки в договорі визначено 100% оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки Постачальника, то відповідно до вищезазначеної норми закону відповідач зобов`язаний був розрахуватися за товар після його прийняття.

Як стверджує позивач і це не заперечується відповідачем у справі, Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» свої зобов`язання по договору виконано в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов`язання, не провівши повної оплати вартості придбаного товару після його отримання, сплативши кошти частково в розмірі 47985грн, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 23715грн. Вимоги про оплату наявного боргу відповідачем залишено без реагування.

Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки вартість купленого товару не сплачена, що є порушенням умов договору, ст.527 ЦК України та ст.193 ГК України.

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати купленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора в повній мірі на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов`язання перед позивачем. Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на 23715грн боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 23715грн боргу.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2102грн, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.4, 13, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 222, 232, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Оліївський цегельний завод (вул.Закорчма, 1, с.Оліїв Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 37943512) на користь Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47)» (смт.Жвирка Сокальського району Львівської області, ідентифікаційний код 08680460) - 23715 (двадцять три тисячі сімсот п`ятнадцять)грн 00 коп. боргу та 2102(дві тисячі сто дві)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 31.03.2020.

Суддя Н.О. Андрусик