Рішення

від 26.03.2020 по справі 554/437/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.03.2020 Справа № 554/437/20

Провадження № 2/554/836/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е )

26 березня 2020 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Гаврись В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Твій шанс про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ПП Твій шанс про стягнення на його користь грошових коштів у сумі 19033,61 грн., які включають в себе 15985,41 грн. боргу за зобов`язанням та штрафних санкцій за прострочення його виконання; 3000 (три тисячі) грн. - завданої моральної шкоди, 48,20 грн. (сорок вісім грн. 20 коп.) - понесених позивачем поштових витрат.

В обґрунтування позову зазначив, що взимку 2018 року він мав намір придбати у власність квартиру. З метою реалізації свого бажання я звернувся за допомогою в пошуку підходящих варіантів нерухомого майна до ОСОБА_2 як директора приватного підприємства Твій Шанс , основним видом діяльності якого є - Агенство нерухомості, і між нами було досягнуто домовленості щодо надання мені послуг в пошуку квартири. 16 березня 2018 року між ним та ОСОБА_3 було укладено Попередній договір, предметом якого була угода сторін, відповідно до якої Продавець мав намір продати, а Покупець купити 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . З метою забезпечення його укладання, в момент підписання цього договору Покупцем не було надано завдатку Продавцю, натомість, директор ПП Твій Шанс прийняла від нього частину оплати її послуг у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, що було еквівалентно на день передачі грошових коштів 26272 грн., і що відображено в п. 1.5 вказаного Договору. Другу частину оплати послуг агентства в сумі 500 (п`ятсот) доларів США було погоджено сплатити у день оборудки у нотаріуса , що також відмічено в договорі.Терміном виконання договору було визначено 23.03.2018 року, який за згодою сторін було продовжено до 31.03.2018 року у зв`язку з його хворобою, що відображено в Договорі і засвідчено печатками ПП Твій Шанс . Також було досягнуто домовленості між ним та директором ПП Твій Шанс - ОСОБА_2 про те, що якщо договір не відбудеться до 23.03.2018 року з вини Продавця, Директор ПП Твій Шанс поверне суму 1000 доларів США. , що було відображено в Договорі відповідним записом, зробленим власноручно директором ПП Твій Шанс ОСОБА_2 . Разом з тим, як вбачається з написів у Договорі, які також засвідчені печаткою ПП Твій Шанс , 16.03.2018 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 завдаток у сумі 400 доларів США. Термін виконання договору було продовжено до 31.03.2018 року, однак угода так і не була укладена через смерть Продавця, тобто, з незалежних від Покупця обставин. Таким чином, відповідно до попередньо досягнутих та письмово зафіксованих домовленостей, у ОСОБА_2 , як у директора ПП Твій Шанс , виник обов`язок повернення сплаченої ним частини суми за послуги, які були ним частково оплачені у розмірі 1000 доларів США, але не були надані йому ПП Твій Шанс .Враховуючи стан його здоров`я, директор ПП Твій Шанс повернула його доньці 600 доларів США, решту - 400 доларів США, що було еквівалентно 10804 гривні на день виконання зобов`язання зобов`язувалася повернути до 3 серпня 2018 року, про що власноручно склала розписку і додала до неї копію власного паспорта. Однак, станом на момент подання даної позовної заяви до суду Відповідачем дані зобов`язання не виконані, тому змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ПП Твій шанс у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.38-39, 44-45), про причини неявки суд не повідомлено.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач з метою придбання квартири звернувся за допомогою в пошуку підходящих варіантів нерухомого майна до ОСОБА_2 як директора приватного підприємства Твій Шанс , основним видом діяльності якого є - Агенство нерухомості, і між нами було досягнуто домовленості щодо надання йому послуг в пошуку квартири.

16 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Попередній договір, предметом якого була угода сторін, відповідно до якої Продавець мав намір продати, а Покупець купити 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення його укладання, в момент підписання цього договору Покупцем не було надано завдатку Продавцю, натомість, директор ПП Твій Шанс прийняла від ОСОБА_1 частину оплати її послуг у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, що було еквівалентно на день передачі грошових коштів 26272 грн., і що відображено в п. 1.5 вказаного Договору (а.с.15).

Другу частину оплати послуг агентства в сумі 500 (п`ятсот) доларів США було погоджено сплатити у день оборудки у нотаріуса , що також відмічено в договорі (а.с. 15 зворот). Терміном виконання договору було визначено 23.03.2018 року, який за згодою сторін було продовжено до 31.03.2018 року у зв`язку з його хворобою, що відображено в Договорі і засвідчено печатками ПП Твій Шанс (а.с.15 зворот).

Також було досягнуто домовленості між ОСОБА_1 та директором ПП Твій Шанс - ОСОБА_2 про те, що якщо договір не відбудеться до 23.03.2018 року з вини Продавця, Директор ПП Твій Шанс поверне суму 1000 доларів США , що було відображено в Договорі відповідним записом, зробленим власноручно директором ПП Твій Шанс ОСОБА_2 (а.с.15 зворот).

Разом з тим, як вбачається з написів у Договорі, які також засвідчені печаткою ПП Твій Шанс , 16.03.2018 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 завдаток у сумі 400 доларів США. Термін виконання договору було продовжено до 31.03.2018 року, однак угода так і не була укладена через смерть Продавця, тобто, з незалежних від Покупця обставин.

Таким чином, відповідно до попередньо досягнутих та письмово зафіксованих домовленостей, у ОСОБА_2 , як у директора ПП Твій Шанс , виник обов`язок повернення сплаченої ОСОБА_1 частини суми за послуги, які були ним частково оплачені у розмірі 1000 доларів США, але не були надані йому ПП Твій Шанс .

Директор ПП Твій Шанс повернула дочці позивача ОСОБА_4 600 доларів США, решту 400 доларів США, що було еквівалентно 10804 гривні на день виконання зобов`язання зобов`язувалася повернути до 3 серпня 2018 року, про що власноручно склала розписку і додала до неї копію власного паспорта (а.с.21).

Однак, станом на момент подання даної позовної заяви до суду Відповідачем дані зобов`язання не виконані.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 ЦК України).

Згідно із ст. 903 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Окрім того, визначення понять послуга , виконавець , споживач та правове регулювання надання послуг визначено в Законі України Про захист прав споживачів .

Частинами 1,2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В той же час, ст. 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов`язання, в силу положень ст. 525 ЦК України, не допускається.

У порушення домовленостей про надання послуг, а також ст. ст. 509, 526, 530, 901, ЦК України, відповідач свої зобов`язання за угодою не виконав та в добровільному порядку частину отриманих коштів у сумі 400 доларів США, які директор ПП Твій Шанс зобов`язувалася повернути у строк до 03.08.2018 року, не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У зв`язку з не виконанням зобов`язань за договором про надання послуг та неповерненням директором ПП Твій Шанс позивачу частини оплати за не надані приватним підприємством послуги, відповідач, станом на 20.01.2020 року має заборгованість перед позивачем на суму 9701,00 (дев`ять тисяч сімсот одна грн. 00 коп.) виходячи з того, що станом на 20.01.2020 року офіційний курс НБУ долара США складав 24,2527 грн/дол..США (400 доларів США х 24,2527 грн. = 9701,00 грн.).

Наявність вказаного боргу підтверджується копію розписки ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України , при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:

1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;

2) розірванні договору в судовому порядку;

3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;

5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них .

Таким чином, дії директора ПП Твій Шанс ОСОБА_2 яка отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 доларів США в якості попередньої оплати за надані нею послуги, підлягають поверненню, а враховуючи, що 600 доларів США йому було повернуто, то поверненню підлягають 400 доларів США, які вона зобов`язувалася повернути у строк до 03.08.2018 року, але так і не повернула.

У разі порушення зобов`язання, згідно вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно розписки ОСОБА_2 , вона зобов`язалася повернути 400 (чотириста) доларів США до 03.08.2018 року, відповідно до договору від 16.03.2018 року, в зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири так і не було укладено.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Оскільки, в обумовлений строк відповідачем не вчинено жодних дій щодо виконання зобов`язання, а також не вчинено жодних дій щодо виконання зобов`язання станом на момент подачі позову, вважаю, що відповідачем допущено прострочення боржника у зв`язку з чим на нього має бути покладена відповідальність згідно положень ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Таким чином, у зв`язку з не виконанням директором ПП Твій Шанс ОСОБА_2 зобов`язань з повернення коштів ОСОБА_1 за не надані послуги у визначений ОСОБА_2 строк до 03.08.2018 року, відповідач станом на 20.01.2020 року має заборгованість перед позивачем у розмірі - 10 128 грн., яка складається із суми боргу - 9701,00 грн. та 3 % річних - 427,00 грн.

Вказана сума боргу підтверджується проведеними позивачем розрахунками (а.с.10-11).

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

За змістом статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Зазначений висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, провадження № 14-465цс18.

Згідно домовленостей між сторонами, ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути ОСОБА_1 грошові кошти у доларах США, тому підстав для застосування індексу інфляції до вказаної заборгованості немає.

Тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків у розмірі 991,22 грн. відсутні.

В задоволенні вказаних позовних вимог необхідно відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено сплату неустойки за порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається з даних договору, сплата пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язання ОСОБА_2 не передбачена (а.с.15).

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь пені, позивач посилається на норми ст. 549 ЦК України.

Визначаючи розмір пені, які підлягає стягненню позивач виходить із розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення фактичного виконання зобов`язання, що станом на 20.01.2020 року становить 4 866, 19 грн., при цьому не посилається на норми права, які встановлюють такий розмір пені.

Сплата пені у зазначеному розмірі врегульована нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , згідно частин 1 та 3 якого, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, як вбачається з преамбули до вказаного закону, він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Тобто, на правовідносини з фізичною особою дія зазначеного Закону не поширюється.

Крім того, враховуючи, що зобов`язання, яке виникло між сторонами, стосується повернення коштів в іноземній валюті, до нього неможливе застосування облікової ставки Національного банку України для розрахунку розміру пені.

За змістом статті 1 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV Про Національний банк України (далі - Закон № 679-XIV) облікова ставка НБУ - один із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює для банків та інших суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України (стаття 2 Закону № 679-XIV).

Пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону передбачено, що правління НБУ приймає рішення, зокрема про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок Національного банку.

Відповідно до статті 27 Закону № 679-XIV НБУ встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Частиною другою статті 46 вказаного Закону НБУ здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку НБУ для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов`язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

Можна зробити висновок, що облікова ставка НБУ є основною процентною ставкою, одним із монетарних інструментів за допомогою якого НБУ встановлює для суб`єктів грошово-кредитного ринку України орієнтир за вартістю коштів на відповідний період, не є сталою величиною, змінюється рішенням правління НБУ та встановлюється виключно для національної валюти України - гривні.

Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 755/17078/15-ц, провадження № 61-7224св18.

Крім того, висновок, що чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти міститься у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-2667цс16.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення зобов`язання у сумі 4866,19 грн.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Внаслідок порушення прав протиправною поведінкою відповідача, ОСОБА_1 було завдано не лише матеріальної, а і моральної шкоди, яка полягає в невиконанні відповідачем його законних претензій, ігноруванні директором ПП Твій Шанс взятих на себе зобов`язань, що призвело до необхідності відстоювати свою правоту в суді. Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується доданими виписками з лікарень (а.с.24-26), ОСОБА_1 невдовзі після укладення договору з 23.03.2018 року по 27.03.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом ГПМК за ішемічним типом в басейні лівої СМА, з правобічним геміпарезом, в руці до елегії, частковою моторною афазією. Загальний тромболізис. В подальшому перебував на амбулаторному лікуванні з 29.03.2018 року по 04.05.2018 (а.с.29). Неповернення коштів відповідачем, на які розраховував позивач, змушувало його ще більше хвилюватися, спричиняючи душевні страждання. Оцінена ним моральна шкода у розмірі 3000 грн. є обґрунтованою та співмірною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивача, відповідно до вимог Закону України Про захист прав споживачів , звільнено від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу немайнового характеру, а також 529 грн. 70 коп. ( 63 % від задоволених позовних вимог майнового характеру), а всього 1370 грн. 50 коп. Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані із розглядом справи у сумі 48 грн. 20 коп. на підставі п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12, 81,141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково

Стягнути з Приватного підприємства Твій шанс на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 176 грн. 20 коп., які включають в себе 10 128 грн. заборгованості з урахуванням 3 % річних, 3000 (три тисячі) грн. завданої моральної шкоди, 48 грн. 20 коп. понесених позивачем поштових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути зПриватного підприємства Твій шанс на користь держави судовий збір у сумі 1 370 грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Приватне підприємство Твій шанс , місце знаходження: 36002 м.Полтава, вул..Європейська, 90, код ЄДРПОУ 33314906.

Суддя Л.І.Савченко