Рішення

від 24.03.2020 по справі 923/183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Херсон Справа № 923/183/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 38728486)

до: Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 01125703)

про стягнення 17 466 грн. 77 коп.

Учасники судового провадження до суду не прибули.

24.02.2020 ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (надалі - відповідач), яким просить стягнути 17466 грн. 77 коп., з яких: 14364 грн. 79 коп. основного боргу, 259 грн. 56 коп. 3 % річних, 172 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2669 грн. 94 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 247 ГПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про відкриття провадження у справі, суд вирішує питання про форму господарського судочинства, за якою буде здійснюватися розгляд справи.

За ухвалою про відкриття провадження від 28.02.2020 суд зазначив, що враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.02.2020 (а.с. 129-130).

Від відповідача не надходило заперечень по суті спору.

20.02.2020 позивач, на виконання ухвали суду про відкриття провадження направив Положення про Скадовську філію ДП "Адміністрація морських портів України".

Також 19.03.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із обмеженістю руху міжміського громадського транспорту, викликаною епідемією коронавірусу.

Суд зазначене клопотання не приймає до уваги, оскільки суд в ухвалі про відкриття провадження визначив, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, тобто явка сторін не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в

09.01.2018 між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Скадовської філії (за договором - Адміністрація) та Державним підприємством Скадовський морський торговельний порт (за договором - Користувач) було укладено договір № 4-П-СКФ-18, у відповідності до п.1.1. предметом якого є надання Користувачу послуг з користування об`єктами портової інфраструктури, які закріплені за Адміністрацією та знаходяться на її балансі. Перелік послуг, що надаються Адміністрацією, закріплено в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною.

Користувачеві протягом календарного 2019 року було надано послуги у відповідності до Додатку № 1 (надання права експлуатації гідротехнічних споруд Адміністрації для відстою біля них суден, плавзасобів та іншого майна Користувача), а саме - морських буксирів, які належать відповідачу (м/б Скадовск , м/б Инженер Капустин та б/к Николай Иванченко ), та Додатку № 2 (надання права експлуатації об`єктами інфраструктури (видача перепусток).

Порядок оплати рахунків врегульовано п.2.7. договору, у якому зазначено, що Користувач оплачує рахунки протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати виставлення рахунку. Порядок нарахування вартості послуг визначено в Додатках до договору.

Пунктом 2.1. Додатку № 1 зазначено, що нарахування плати за Послуги суднам, плавзасобам та іншому майну здійснюється Адміністрацією за вільними цінами, якщо інше не передбачене вимогами Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства. У даному випадку порядок нарахування та сплати причального збору з суден регулюється саме зазначеним наказом. Пунктом 5.1. Наказу від 27.05.2013 року № 316 Про портові збори зазначено, що причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Пунктом 5.2. цього наказу передбачено, що для суден груп А, Б, В (буксири), до яких і відносяться згадані вище плавзасоби, Г, Д (крім військових суден ВМС ЗС України) і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій, а також судна портового флоту, що не належать або не орендуються власником(ами) (балансоутримувачами) причалів) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 до цього Порядку.

Порядок нарахування плати за послуги з надання права експлуатації об`єктами інфраструктури (видача перепусток) врегульовано положеннями Додатку № 2 до договору.

За період з січня 2019 року по грудень 2019 року включно, позивачем щомісячно в день підписання сторонами актів наданих послуг, надавались відповідачеві рахунки для сплати та акти наданих послуг, але жоден з рахунків відповідачем сплачено не було. Також відповідачем підписувались акти наданих послуг, що свідчить про відсутність зауважень до їх кількості та якості. Позивач зазначає, що з приводу невиконання зобов`язань за договором сторонами проводились переговори, але відповідач в ході їх проведення посилався на відсутність коштів як на причину несплати боргу. Загальна сума послуг станом на дату подачі позову становить 14 364,79 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов`язаний сплатити надану йому послугу у розмірі та строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із огляду на надані докази, суд прийшов до висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу 14 364 грн. 79 коп. підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім того, пунктом 5.7. договору зазначено, що у випадку несвоєчасної сплати послуг, Адміністрація має право вимагати від Користувача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 2 669,94 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за договором № 4-П-СКФ-18, укладеним між позивачем та відповідачем, за період 2019 року утворилась заборгованість у сумі 14 364 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 79 коп. - основний борг. За період несвоєчасного виконання зобов`язань, позивач нарахував - 259,56 грн. -3 % річних; 172,48 грн. - втрат від інфляції за період прострочення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства Скадовський морський торговельний порт (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 01125703) на користь Скадовської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, код ЄДРПОУ 38728486) 14 364 грн. 79 коп. основного боргу; 259 грн. 56 коп. 3% річних; 172 грн. 48 коп. інфляційних втрат; 2 669 грн. 94 коп. - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 30.03.2020

Суддя Л.М. Немченко