Рішення

від 06.04.2010 по справі 11/41-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.10

          Справа № 11/41-10.

за позовом          Конотопського транспортного прокурора в інтересах Міністерства

                             охорони здоров‘я  в особі Державного закладу “Конотопська лінійна

                             санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці”

до відповідача   Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи

                            ОСОБА_2, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення заборгованості в сумі 1 417 грн. 50 коп.

                                                                                         СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача:                 Бабич О.О. довіреність № 875 від 02.04.2010 р.

Від відповідача:     не прибув

Прокурор:                Дубова О.В.

За участю секретаря судового засідання Лєпкової О.О.

Суть спору: прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 417 грн. 50 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору № 42 від 13.12.2007 року та договору № 42/02-7 від 04.01.2010 р., а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема ухвалою суду від 23.03.2010 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 23.03.10 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення 27.03.2010 року, про причини не прибуття суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання і  подав копію банківської виписки з якої вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем в сумі 158 грн. 03 коп. і тому просить суд в цій частині провадження у справі припинити, в зв‘язку з відмовою.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заявленого клопотання позивача.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача та прокурор заявили суду клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача та прокурору роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України щодо їх процесуальних прав та обов’язків, зокрема право заявляти відводи.

Представник позивача та прокурор подали заяву, якою не заперечують проти оголошення резолютивної частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

13.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 42, відповідно до умов п. 1. вищезазначеного договору позивач надав послуги з проведення мікробіологічних досліджень води, харчових продуктів, змивів, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надані послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунками,  копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно аналогічного договору № 42/02-7 від 04.01.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивачем надано послуги з проведення мікробіологічних досліджень води, харчових продуктів, змивів, що підтверджується рахунками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що загальна сума заборгованості за надані послуги на час розгляду справи складає 1 417 грн. 50 коп. і на даний час не сплачена.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів, до яких відносяться кошти, отримані за проведення зазначених робіт.

Згідно п. 11.1 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258, власні надходження  установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету зараховуються безпосередньо на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті у відділеннях або управліннях Державного казначейства, тобто відносяться до доходів Державного бюджету.

Наявність протягом тривалого часу заборгованості за виконані роботи негативно впливає  на фінансово-економічний стан Конотопської лінійної СЕС, призводить до несвоєчасного перерахування коштів до державного бюджету України, порушення розрахункової дисципліни з іншими суб‘єктами господарської діяльності, з працівниками, позбавляє її можливості належним чином виконувати функції державного санітарно-епідеміологічного контролю, що може викликати поширення інфекційних захворювань, чим порушуються інтереси держави в сфері забезпечення права громадян на безпечні та здорові умови життя.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частина 1 ст. 903 ЦК України передбачає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов‘язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач частково розрахувався з відповідачем до подання позивачем позову до суду, що підтверджується матеріалами справи, а саме копією виписки банку, поданою повноважним представником позивача. У зв’язку зі сплатою до надходження позовної заяви до суду відповідачем частини основного боргу в сумі 158 грн. 03 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала 1 259 грн. 47 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Таким чином, матеріалами справи та поясненнями представника позивача та прокурора підтверджується факт заборгованості відповідача в розмірі 1 259 грн. 47 коп., і суд в цій частині визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу в розмірі 158 грн. 03 коп. – припинити.

3.          Стягнути з Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Міністерства охорони здоров‘я в особі Державного закладу “Конотопська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці” (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Парківська, 16/2, код 22984729) 1 259 грн. 47 коп. боргу.

4.          Стягнути з з Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету м. Суми (№ р/р 31112095700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 102 грн. 00 коп. держмита.

5.          Стягнути з з Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в доход держбюджету м. Суми (№ р/р 31215259700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                               Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 09.04.2010 р.

    Суддя