Справа №345/562/20
Провадження № 2/345/412/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.03.2020 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд про визнання трудових відносин припиненими, суд -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що з 11.01.2011 року на підставі протоколу Зборів співвласників Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд від 30.12.2010 року його обрано на посаду Голови Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд . Засновниками (співвланиками) Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Відповідно до розділу 7 Управління фірмою статуту Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд вищим органом управління фірмою є Збори співвласників, а управління діяльністю фірми здійснює Голова Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд . З 11.01.2011 року він як новообраний Голова фірми на підставі наказу №2 від 11.01.2011 року приступив до виконання обов`язків Голови Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд . Останні кілька років підприємство не веде господарської діяльності, співвласники підприємством не цікавляться, зв`язок із ними втрачений, тому 28.05.2019року та 29.05.2019 року на адреси співвласників позивачем було направлено заяву про звільнення від 22.04.2019 року. Однак, з моменту направлення заяви про звільнення і по сьогодні, співвласники товариства не вчинили будь-яких дій щодо розгляду заяви та не зробили будь-яких дій по створенню нового виконавчого органу підприємства, а також дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо його звільнення, чим порушили право позивача на вільний вибір місця роботи.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.02.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У судове засідання позивач, подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує, просить його задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України , суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, третьою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України ).
Відповідно до копії протоколу зборів співвласників Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд від 30.12.2010 року - ОСОБА_1 з 11.01.2011 року обраний на посаду Голови Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд (а.с. 12).
З копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, вбачається, що запис про Колективне підприємство Фірма «Прикарпатопорядбуд внесений до вказаного реєстру 11.01.2011 року за № 1 120 120 0000 001188 - (а.с. 14).
Засновниками (співвланиками) Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд , згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - (а.с.16-17).
Відповідно до розділу 7 Управління фірмою статуту Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд вищим органом управління фірмою є Збори співвласників, а управління діяльністю фірми здійснює Голова Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд (а.с. 8-11).
28.05.2019 року та 29.05.2019 року на адреси співвласників Головою Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд Сташко Р.В. було направлено заяву про звільнення від 22.04.2019 року (а.с. 18).
Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Колективне підприємство Фірма «Прикарпатопорядбуд не виконала вимоги трудового законодавства, не здійснила будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Колективного підприємства Фірма «Прикарпатопорядбуд . Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.
За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового відносин, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України .
Така позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 233/2529/18.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України ). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України .
Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За встановлених у цій справі обставин відповідач ні після відкриття провадження у цій справі, ні після надіслання заяви позивача про розірвання трудового договору не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудових відносин з позивачем.
Відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України , з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та Колективним підприємством Фірмою «Прикарпатопорядбуд ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку є такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України , а тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 12 , 13 , 81 ЦПК України , керуючись ст.ст. 76 , 259 , 263 , 265 , 273 280-282 , 289 ЦПК України , суд,
р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та Колективним підприємством Фірма «Прикарпатопорядбуд (ідентифікаційний код юридичної особи: 01272500, юридична адреса: вул.В.Стуса,2 м.Калуш, Івано-Франківська область) з 22 квітня 2019 року, в зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, з виключенням всіх даних про керівника - ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заочне рішення може бути переглянуте Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 дній з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий :
Суд | Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2020 |
Оприлюднено | 01.04.2020 |
Номер документу | 88511519 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Мигович О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні