Рішення

від 28.02.2020 по справі 619/4264/19

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4264/19

провадження №2/619/221/20

Заочне рішення

іменем України

28 лютого 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дергачі цивільну справу №619/4264/19;

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: ОСОБА_3 ;

третя особа: Дергачівський районний відділ ДМС;

третя особа: Слатинська селищна рада Дергачівського району Харківської області;

вимоги позивача: про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області - Маренич Г.П., та зареєстрованого в реєстрі за № 2673.

В вищевказаному житловому будинку зареєстровані дружина позивача - ОСОБА_3 1979 року народження, його неповнолітні діти - дочка ОСОБА_4 , 2005 року народження, син ОСОБА_5 , 2013 року народження, а також його дочка відповідачка по справі - ОСОБА_6 1997 року народження, хоча в даному будинку ОСОБА_7 проживала з 2001 року по 2002 рік, зареєстрована не була, в зазначеному житловому будинку.

У грудні 2014 року колишня дружина позивача - ОСОБА_8 , яка діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 зверталася до Дергачівського районного суду (справа №619/6010/14-ц) із позовом - про визнання права користування житловим приміщенням, та вселення.

Рішенням Дергачівського районного суду від 14.04.2015 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_8 , яка діяла в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , до ОСОБА_1 , 3-тя. особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання права користування житловим приміщенням, вселення - відмовлено повністю.

Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2015 року - апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилили.

Про те, що ОСОБА_2 , має реєстрацію в зазначеному будинку, позивач дізнався випадково отримавши запрошення з дільничої виборчої комісії, яким ОСОБА_2 запрошувалася прийняти участь у позачергових виборах народних депутатів які відбувалися 21 липня 2019 року.

Позивач не знав що донька зареєструвала шлюб, змінивши дівоче прізвище ОСОБА_9 на ОСОБА_9 .

Позивач не давав своєї згоди на реєстрацію ОСОБА_11 за зазначеною адресою. Відповідач в даному житловому будинку жодного разу навіть не з`являлась, не приживала, комунальні платежі не сплачує, ніякої кімнати не займає, її майна та речей в будинку також немає, відсутнє її спальне місце.

Той факт, що відповідач дійсно не проживає в будинку АДРЕСА_1 підтверджується актом від 09.10.2019, складеним депутатом Слатинської селищної ради Кавєрзіною В.А. з участю сусідів - мешканців будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Наявність реєстрації відповідача в житловому будинку, що належить позивачу на праві приватної власності, порушує його права користування, володіння та розпорядження власністю, тому він змушений звернутись до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

20 січня 2020 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15 годин 00 хвилин 12 лютого 2020 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов.

28 лютого 2020 року було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 годин 00 хвилин 28 лютого 2020 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про слухання справи бул а повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала. Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за її відсутністю в заочному судовому засіданні.

У судове засідання третя особа: ОСОБА_3 не з`явилась, згідно заяви, тому суд розглядає справу у її відсутності на тих доказах, які надані до судового засідання.

У судове засідання представник третьої особи: Дергачівського районного відділу ДМС не з`явився, згідно заяви, тому суд розглядає справу у її відсутності на тих доказах, які надані до судового засідання.

У судове засідання представник третьої особи: Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області не з`явився, згідно заяви, тому суд розглядає справу у її відсутності на тих доказах, які надані до судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Судом установлено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області - Маренич Г.П., та зареєстрованого в реєстрі за № 2673.

У грудні 2014 року колишня дружина позивача - ОСОБА_8 , яка діяла від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 зверталася до Дергачівського районного суду (справа №619/6010/14-ц) із позовом - про визнання права користування житловим приміщенням, та вселення.

Рішенням Дергачівського районного суду від 14.04.2015 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_8 , яка діяла в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , до ОСОБА_1 , 3-тя. особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання права користування житловим приміщенням, вселення - відмовлено повністю.

Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2015 року - апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилили.

В вищевказаному житловому будинку зареєстровані дружина позивача - ОСОБА_3 1979 року народження, його неповнолітні діти - дочка ОСОБА_4 , 2005 року народження, син ОСОБА_5 , 2013 року народження, а також його дочка відповідачка по справі - ОСОБА_6 1997 року народження.

Той факт, що відповідач дійсно не проживає в будинку АДРЕСА_1 підтверджується актом від 09.10.2019, складеним депутатом Слатинської селищної ради Кавєрзіною В.А. з участю сусідів - мешканців будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, кожен громадянин має право вільно володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому на праві власності майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

За ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд, може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, суд визнає відповідача ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно що вимог ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81,259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення є підставою для скасування реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною вище адресою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Дергачівський районний відділ ДМС, місцезнаходження: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. 1 Травня, 10;

третя особа: Слатинська селищна рада Дергачівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04398809 , місцезнаходження: Харківська область, Дергачівський район, смт Слатине, вул. Центральна, 10.

Суддя Н. Ю. Кононихіна